Тема 6: Лісові розсадники і організація їх території.

Мета: Ознайомити студентів із видами розсадників, їх призначенням.

Забезпечення: Макет базисного розсадника.

План

1. Поняття про розсадник.

2. Види розсадників по призначенню, розмірах та термінах дії.

Література: Родін А.Р. ст. 77-82, Калінін М.І. ст. 34-35, Дебринюк Ю.М. ст. 52-56, Гордієнко М.І. ст. 34-36

1. Лісовий розсадник – це підприємство, або спеціалізована його частина, яка призначена для вирощування садивного матеріалу деревних і чагарникових порід, який використовують для лісорозведення, лісовідновлення, озеленення, лісомеліорації, с творення плодових садів.

В Україні вирощуванням садивного матеріалу займаються державні лісові розсадники, розсадники держлісгоспів, лісокомбінатів, установ залізничного, автотранспорту, селянських спілок. У лісових розсадниках України, загальна площа яких становить понад 10 тис. га., щорічно вирощують понад 2 млрд/од. стандартних сіянців і саджанців різних порід. Виконують роботи щодо підвищення якості садивного матеріалу в умовах закритого ґрунту, в теплицях з поліетиленовим вкриттям, сіянців в контейнерах, переведення розсадників на індустріальну основу, використання комплексної механізації та хімізації робіт, отримання більшої кількості садивного матеріалу з 1 кг насіння, підвищення родючості ґрунту розсадників, вирощування садивного матеріалу порід-екзотів (інтродуцентів), а також декоративного садивного матеріалу та плодових саджанців.

2. По призначенню розсадники поділяються на лісові, лісомеліоративні, декоративні, плодові.

За тривалістю функціонування лісові розсадники поділяються на тимчасові (до 5-ти років) і постійні (більше 5-ти років).

За розмірами розсадники бувають: малі (до 5 га.), середні (5-15 га.) та великі (більше 15 га.).

Великі розсадники площею 15-25 га і більше належать до постійних базових розсадників.

Площа базових розсадників дає змогу впроваджувати правильні сівозміни, добрива, гербіциди, хім. засоби захисту рослин, організувати правильне використання та зберігання техніки, добре організувати роботу людей на розсаднику.

В різних країнах світу лісові розсадники мають розміри від 2 до 50 га., в середньому – 10 га.

В Україні вирощування садивного матеріалів базових розсадниках зосереджено у “Волиньліс” (Ківерцівський базовий розсадник площею 52 га., а також Ковельський і Ратнівський розсадник), “Рівнеліс” (Смизький і Клеванський розсадники площею кожний по 25 га.), “Львівліс” (Турківський, Дрогобицький, Самбірський, Бродівський площею кожний понад 20 га.), “Тернопільліс” (Чортківський – 20,6 га.), “Чернівціліс” (Кіцманський – 24 га.).

В багатьох господарствах, особливо на Поліссі та в Карпатах садивний матеріал вирощують у малих розсадниках де немає сівозмін і переважає ручна праця. Вони задовільняють потребу в місцевому садивному матеріалі.

Продовження теми 6: Лісові розсадники і організація їх території.

Мета: Навчити студентів правильно підбирати місце для розсадника та організувати його територію.

Забезпечення: Макет постійного базисного розсадника.

План

3. Види садивного матеріалу, що вирощується в розсадниках, його призначення.

4. Вибір місця під розсадник.

5. Організація території розсадника.

Література: Родін А.Р. ст. 82-85, Калінін М.І. ст. 36, Дебринюк Ю.М. ст. 51-56, Гордієнко М.І. ст. 35-40, 62.

1. В лісових розсадниках вирощують такі види садивного матеріалу: з відкритою кореневою системою (сіянці, саджанці, живці, живцеві саджанці, прищеплений садивний матеріал) і з закритою кореневою системою (з грудкою землі, брикету, в контейнерах, насіння в оболонці). Сіянець – це молода деревна чи чагарникова рослина, вирощена з насіння у відкритому чи закритому ґрунті посівного відділення лісового розсадника без пересаджування, яка використовується як садивний матеріал.

Саджанець - лісовий садивний матеріал, вирощений із пересадженого сіянця чи укоріненням частин деревної рослини.

Живець – це частина пагону, кореня чи листка материнської рослини, що використовується для вегетативного розмноження.

Зимовий живець – живець, заготовлений із здерев’янілого пагону в період зимового спокою рослин.

Зелений живець – живець заготовлений із нездерев’янілого пагону разом із листям чи хвоєю в період вегетації рослин.

Кореневий живець – відрізок кореня рослин, який використовується як садивний матеріал під час вегетативного розмноження.

Зараз набуває розповсюдження вирощування лісів з садивного матеріалу із закритою кореневою системою – сіянці у таблетах. У капсулу з 30-50мм у діаметрі кладуть насінину і поливають розчином мінеральних добрив. Для вирощування сіянців дуба, бука, інших листяних порід використовують найбільші таблети, меньші йдуть для сосни, смереки, модрини. Сходи з’являються дуже швидко і вже через 5місяців досягають 40-60см заввишки. Не через півтора- два роки, а всього через 5-6місяців. Уже за рік їх можна висаджувати. Приживлюються ці сіянці в таблетах дуже добре, тому що сіянці не затрачають зусиль на відновлення коренів, а продовжують рости. Таблети з часом розбухають, коренева система сіянців проникає через них в грунт. Ще не відомо, на скільки років швидше виростуть дерева. Бо технологія нова, й оцінити її можна буде лише через кілька десятиліть. Вартість 1га лісових культур до 5-річного віку по класичній технології становить приблизно3760грн, а з сіянців, вирощених в таблетах 2410грн. Прийшла до нас ця експрес-технологія “Джиффі”зі Словаччини, хоча походить вона з Голландії. Львівське обласне управління закупило в 2005 році 180 тис. таблет. У Боринському та Бродівському лісгоспах уже засаджено саджанцями у капсулах 11 гектарів лісу. ( Газета “Високий замок” за жовтень 2005р.- тези).

2.Ділянка під розсадник повинна бути рівна або із схилом 2-3⁰. В гірських районах допускається схил до 15-20⁰, але тут необхідне терасування (тераси 9-12м. шириною) такий розсадник є в. “Львівліс” в Турківському держлісгоспі. Експозиція схилу в лісовій і лісостеповій зонах: західні і пд.західні, а в степовій – Зх., ПнЗх, Пн, ПнСх., на яких коливання температур вранці найменша.

Ґрунти повинні бути із вмістом гумусу не менше 2%, глибокі, структурні, добре дреновані, свіжі, легкі і середні за механічним складом, РН від 5,6 (хвойні), до 7,0 (ясен). Найкращими ґрунтами є дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи; малопридатні глинисті (холодні, важкі, витискання сіянців) та бідні піщані (маловологомісткі), а також торф’янисті, заболочені і кам’янисті ґрунти. Рівень залягання ґрунтових вод не повинен перевищувати: на піщаних ґрунтах 1,5м., супіщаних – 2,5м.,суглинкових – 3-4м. Перед закладкою розсадника перевіряють зараженість ґрунту на личинки коренегризучих комах. Якщо ступінь зараження ґрунту не перевищує 0,5 шт/м² то додаткових мір не вживають. Якщо ж перевищує то спочатку знезаражують ґрунт (ГХЦГ, хлорофос чи ін.). Добре, якщо ділянка під розсадник розміщена біля води, населених пунктів, доріг.

2. Розсадники найчастіше мають форму квадрата або прямокутника. Інколи створюють кругові та піднаметові розсадники. Кругові в степовій зоні (в центрі є острів лісу певного діаметра, по зовнішньому краю також росте ліс. Це дає можливість затінити сходи). Піднаметові в Карпатах для вирощування самосіву бука та ялиці.

Організація території лісового розсадника – це розподіл його площі на частини різного господарського призначення з найдоцільнішим розміщенням виробничих і допоміжних частин та урахуванням особливостей вирощування окремих видів садивного матеріалу. Головними складовими частинами є продукуюча і допоміжна площі. До продукуючої частини відносять посівний шкілковий і маточний відділки.

Посівний відділок – вирощують сіянці. Шкілковий відділок – вирощування живцевих саджанців називають шкілкою живцевих саджанців, а та, яка призначена для укорінювання зелених живців – ділянкою зеленого живцювання. Маточний відділок – це технічно-цінні і декоративні породи для заготівлі живців і насіння.

Допоміжна площа складається з дорожньої мережі, садиби, компостника, ділянки для прикопування, водоймища, живоплотів, дендрологічної ділянки, запасної площі.

Продуктивну площу посівного відділку розсадника розраховують по формулі

Р = а х б , де а – планове завдання по щорічному

ч х L

випуску сіянців, тис. шт; б – вік вирощування сіянців, років; ч – плановий вихід стандартних сіянців І п. м. рядка, шт.; L – загальна довжина всіх посівних рядків на І га., тис. п. м. В свою чергу

L = 10 х п , де п – кількість рядків в схемі висіву;

l´

l´ - ширина стрічки з міжстрічковим інтервалом;

Для шкільного відділення Р = а х б х Рж,

10000

де а – планове завдання по щорічному випуску, шт.;

б – вік вирощуванні саджанців, років;

Рж – площа живлення одного саджанця, м².

Р = а х б, де а – віддаль між рядами, м. б – віддаль в рядках, м.

Корисна площа S = Р х к , де Р – продуктивна площа,га; к – кількість полів в прийнятій

к₁

сівозміні, к1 – кількісь полів, зайнятих сіянцями чи саджанцями.