Тема 5: Визначення посівних якостей лісового насіння.

Мета: Навчити студентів відбирати середній взірець для визначення посівних якостей насіння.

Питання для самостійної роботи: Техніка відбору вихідного взірця для встановлення середнього взірця. Підготувати бланки (етикетки, акт відбору середнього взірця, паспорт на партію насіння)

Література: Родін А.Р. ст. 59-61.

План

1. Визначення якості насіння за морфологічними ознаками.

2. Лісонасіннєві інспекції, їх функції.

3. Характеристики основних показників якості насіння. Держстандарти на лісове насіння.

4. Відбір середнього зразка для визначення посівних якостей насіння.

5. Документи, які супроводжують середній зразок насіння на лісонасіннєву інспекцію.

Література: Родін А.Р. ст. 58-62, Калінін М.І. ст. 27-28, Дебринюк Ю.М. ст. 46-50, Гордієнко М.І. ст. 23-25.

1. Посівна якість лісового насіння (ДСТУ – 2980 - 95) – сукупність властивостей насіння, що характеризують ступінь їх придатності для висівання.

В практиці насінництва розрізняють такі основні посівні показники: схожість, енергія проростання, життєздатність, доброякісність, вологість, чистота, маса 1000 шт., повнозернистість, зараженість і пошкодженість насіння шкідниками і хворобами.

За морфологічними ознаками якість насіння визначають по кольору, блиску, важкості, розмірах, чистоті насіннєвої оболонки, наявності отворів, пошкоджень, сміття. Але ці ознаки не задовольняють точність визначення таких показників як схожість, доброякісність, життєздатність. Тому є потреба визначати показники якості в лабораторних умовах, для чого і створюють лісонасіннєві інспекції.

2. Основними завданнями лісонасіннєвих інспекцій є: дослідження посівних якостей насіння всіх підприємств, які ведуть заготівлю насіння посівного призначення; організація і здійснення контролю за правильністю ведення лісового насінництва і лісонасіннєвого господарства і допомога в організації постійної лісонасіннєвої бази; контроль за дотриманням держстандартів на насіння дерев і кущів, постанов і розпоряджень, положень, правил, настановлень і інших документів в цій сфері; розробка і здійснення методів аналізу насіння і нормування їх посівних якостей; розробка держстандартів на методи і норми посівних якостей дерев і чагарників та інші. Для вирішення цих завдань ЛНІ обладнані апаратами для пророщування насіння, термостатам, холодильниками, сушильними шафами, автоклавами, мікроскопами, вагами, бактерицидними лампами і інш. Найближча ЛНІ в Львові (всього в Україні сім).

3. На лісонасіннєву продукцію, визначення її якості існує багато держстандартів. Це ГОСТ 14161-86, ТУ 56-226-83, ГОСТ 13854-78 та...

Характеристика основних показників якості

1. Чистота насіння – вміст у партії чистого насіння досліджуваної породи.

2. Вага 1000 шт. насінин шляхом зважування.

3. Схожість – це здатність насіння утворювати нормально розвинуті паростки.

4. Доброякісність – це кількість повнозернистих здорових насінин з характерним для даного виду забарвленням зародка, ендосперму і виражена в відсотках.

5. Енергія проростання – здатність насіння давати нормальні паростки за короткий термін, ніж при визначені схожості.

6. Життєздатність – це кількість живого насіння, виражена у відсотках до загального числа насіння.

7. Вологість – це кількість вологи в насінні, виражена у відсотках до загальної ваги.

4. Для кожної деревної породи є конкретна вага середнього взірця (наприклад: сосна – 50гр., дуб – 2,5 кг. і т. д.). Посівні якості насіння встановлюють на основі аналізу одного, відібраного від партії середнього взірця. Середні взірці відбирають не пізніше 10 днів після формування партії насіння, а ільмових не пізніше 3-ох днів. Спочатку відбирають вихідний взірець (руками, щупами, совками). Вага вихідного взірця повинна бути не менша десятикратної ваги середнього взірця. Якщо партія насіння дуже мала (1/25 max ваги партії) то вихідний взірець може бути меншим. Шляхом хрестоподібного поділу відбирають вагу середнього взірця. Насіння середнього взірця беруть в чистий, прокип’ячений мішечок з щільної тканини, вкладають всередину етикетку і зав’язують шпагатом.

5. Відбір середнього взірця оформляється актом (Дебринюк Ю.М. Лісове насінництво ст..414) в трьох екземплярах. Один акт залишається в господарстві, де зберігається насіння, другий відсилають на лісонасіннєву інспекцію, 3-ій в бугалтерію для списання насіння. Середній взірець повинен бути відправлений не пізніше як через дві доби після відбору разом з актом і етикеткою, копією паспорта на партію насіння. ЛНІ після аналізу надсилають назад в лісництво “Результати досліджень”, або “Довідку” – якщо насіння не кондиційне (не відповідає 1, 2, 3-му класам якості); якщо кондиційне – то і “Посвідчення про конденційність”.

Продовження теми 5: Визначення посівних якостей лісового насіння.

Мета: Навчити студентів правилам визначення посівних якостей насіння.

Забезпечення: Настановлення по лісонасінневій справі. Схема відбору середнього взірця, інструменти для відбору зразка. Державні стандарти на лісове насіння.

Питання для самостійної роботи: Техніка відбору вихідного взірця для встановлення середнього взірця. Підготувати бланки (етикетки, акт відбору середнього взірця, паспорт на партію насіння).

Література: Родін А.Р. ст.59-61.

План

1. Визначення чистоти насіння.

2. Пророщування насіння, умови і правила пророщування, апарати для пророщування.

3. Показники якості, що встановлюються методом пророщування.

Література: Родін А.Р. ст. 63-65, Калінін М.І. ст. 27-28, Дебринюк Ю.М. ст. 227-245, Гордієнко М.І. ст. 24-25.

1. Чистота насіння – це вміст у партії чистого насіння досліджуваної породи. Відношення маси чистого насіння до початкової маси наважки дасть процент чистого насіння. При аналізі на чистоту виділяють чисте насіння (ціле, нормально розвинуте, злегка наклюнуте, здорове за зовнішнім виглядом), відходи насіння і домішки. Для цього беруть наважку на чистоту та з допомогою лопаток і шпателей, розбірної дошки розділяють насіння на фракції. Тоді зважують окремі фракції і фракцію чистого насіння і визначають чистоту.

2. Схожість – це здатність насіння утворювати нормально розвинуті паростки. Це найважливіший показник якості насіння. Насіння пророщують пробами по 100 штук. Перед пророщуванням насіння більшості порід (за вийнятком дрібного – тополі, осики, верби, берези) намочують у воді 18-20⁰С протягом 18-24 годин (інколи 2 доби). Після цього насіння розкладають по 100 штук на фільтрувальному папері на ложе з фланелі з прикріпленим внизу ґнотом і накривають скляним ковпаком з вентиляційним отвором. Температура ложа повинна бути від 20 до 30⁰С. Насінина вважається нормально пророслою, якщо довжина паростка не менша довжини мілкого насіння та половини довжини крупного.

В результаті пророщування насіння в лабораторних умовах визначають його технічну і абсолютну схожість, а також енергію проростання.

Технічна схожість характеризується кількістю нормально пророслих за певний час насінин і виражається у відсотках до загальної кількості насінин, взятих для пророщування.

Абсолютна схожість визначається числом нормально пророслих за певний час насінин і виражається в відсотках до кількості повнозернистих насінин, взятих для пророщування, за винятком порожнього насіння.

Енергія проростання характеризується здатністю насіння давати нормальні паростки за короткий термін, ніж це потрібно для визначення схожості. Наприклад: для сосни звичайної облік пророслого насіння ведеться на 3,5,7,10,15-ий день (не враховуючи дня закладки насіння для пророщування). Для сосни енергію проростання встановлюють за 7 днів

Е = Пр (7 днів) х 100

С

Де Е - енергія проростання. %

Пр (7 днів) – середня кількість пророслого в пробі насіння за 7 днів.

С – кількість насіння в пробі, шт.

Ґрунтова схожість – це відношення кількості сходів, що з’явилися після висівання насіння в грунт, до кількості висіяного насіння.

Продовження теми 5: Визначення посівних якостей лісового насіння.

Мета: Навчити студентів визначати життєздатність, доброякісність та інші показники якості насіння і встановлювати клас якості насіння.

Забезпечення: Держстандарти по визначенню якості насіння, бланки техдокументації.

Питання для самостійної роботи: Ознайомитись з основними реквізитами, які заносяться в “Посвідчення про конденційність насіння”.

План

1. Життєздатність, доброякісність та інші показники якості насіння.

2. Встановлення класу якості насіння на основі аналізу середнього зразка.

3. Документи, які видаються лісонасіннєвими станціями за результатами аналізу середнього взірця насіння.

Література: Родін А.Р. ст. 65-67, Калінін М.І. ст. 27-29, Дебринюк Ю.М. ст. 245-257.

1. Життєздатність – це кількість живого насіння (у %) в загальній кількості насіння, взятій для аналізу. Для цього відбирають чотири проби по 100 насінин, замочують їх у воді, підігрітій до 18-20⁰С, до повного набрякання і відділяють зародки. Після цього зародки залежно від виду рослини заливають 0,05% розчином індігокарміну (1гр. на 2л. води), 0,5% - тетразолу (0,5гр. На 1л дистильованої води), або йодистим розчином (1,3гр йодистого калію і 0,3гр кристалічного йоду на 100см³ дистильованої води). Індігокарміном забарвлюються тільки мертві клітини зародка, тому що здорові клітини не пропускають цей барвник. Забарвлення тетразолом проводять в темноті протягом 24 годин при температурі 30⁰С. При цьому в живих клітинах зародка в результаті біохімічних процесів утворюється

нерозчинна речовина формазан червоного, або малинового кольору. Відповідно, якщо зародки повністю, або на 2/3 забарвлюються тетразолом, насіння можна вважати життєздатним.

При забарвленні йодистим розчином крохмаль життєздатних зародків темніє.

Доброякісність визначається кількістю повнозернистих здорових насінин з характерним для даного виду забарвленням зародка, ендосперму і виражається в відсотках. Беруть чотири проби (для великого насіння три) насіння по 100 шт. у кожній і замочують протягом однієї- п’яти діб, а потім надрізають і за зовнішніми ознаками зародка, а також оточуючих їх тканин визначають доброякісність насіння. Доброякісність насіння берези виявляють за методом Богданова (насіння кип’ятять 5-10хв і після цього роздушують) або Навашина (насіння протягом доби обробляють розчином спирту та гліцерину і просвічують).

Вологість насіння – це вміст вологи у насінні, виражений у відсотках до маси вихідної наважки. Вологість насіння не нормується державними стандартами на посівну якість. Однак у стандартах на посівну якість для насіння основних лісоутворюючих порід зазначена вологість, яку повинно мати насіння при закладанні на зберігання, а також у процесі самого зберігання.

Необхідність визначення вологості пояснюється тим, що підвищений вміст вологи в насінні зумовлює посилене його дихання і стимулює діяльність мікроорганізмів, в наслідок чого знижується схожість насіння.

2. Клас якості насіння визначають за результатами аналізу насіння по державних стандартах.

Якщо насіння 1-го класу якості, то норма висіву береться з таблиць, якщо 2-го, то норма висіву збільшується для хвойних на 30%, листяних (крім берези) – 20%, берези на 50%. Для 3-го класу якості: для хвойних на 100%, листяних (крім берези) – на 60%, берези на 100%.

Наприклад: Норма висіву дуба 125г. першого класу якості, 125х0,2+125= 150г. для ІІ класу якості та 125х0,6+125 для третього класу якості.

3. Після аналізу зразків насіння зональні лісонасінні інспекції видають організації (держлісгоспу, лісокомбінату) відповідні документи. Якщо посівна якість насіння не відповідає вимогам існуючих стандартів, або перевірене не за всіма показниками, видається “Результат аналізу насіння”, або “Довідка”, якщо ж насіння відповідає 1-му, 2-му або 3-му показникам якості, то видається також „Посвідчення про кондиційність”.