Тема3: Технологія заготівлі і переробки лісонасіннєвої сировини.

Мета: Ознайомити студентів із термінами достигання та збору лісонасіннєвої сировини та попереднім обстеженням лісонасіннєвих об’єктів перед збором насіння.

Забезпечення: Бланки актів попереднього обстеження лісонасіннєвих об’єктів, календар збору насіння.

Питання для самостійної роботи: Дати відповідь на питання:

1. Що таке морфологічна стиглість насіння і як її визначають для різних деревних порід?

Література: Дебринюк Ю.М. ст.35.

План

1. Достигання плодів і насіння.

2. Попереднє обстеження лісонасіннєвих об’єктів перед заготівлею насіння.

Література: Родін А.Р. ст. 38-40, Калінін М.І. ст. 14-16, Дебринюк Ю.М. ст. 25-37, Гордієнко М.І. ст. 15-19.

1. Розрізняють фізіологічну та урожайну стиглість.

Фізіологічна стиглість – зародок сформований, але зв’язок з материнським деревом ще не розірваний. Поживні речовини знаходяться у вигляді низькомолекулярних сполук.

Урожайна стиглість – припиняється обмін речовин з материнським деревом і насінням. Низькомолекулярні сполуки переходять у високомолекулярні. Насіння переходить у вимушений або глибокий спокій.

Спокій лісового насіння – це властивість лісового насіння зберігати життєздатність у стані зниженого обміну речовин, що супроводжується гальмуванням процесів росту і розвитку.

Вимушений спокій – коли насіння не проростає черз відсутність сприятливих умов (тепло, волога, кисень).

Глибокий спокій – коли насіння не проростає певний час навіть при наявності відповідних умов.

Теміни достигання насіння.

1. Породи з раннім достиганням (травень-червень). Тополя, верба, в’язові, шовковиця.

2. Породи з терміном достигання, друга половина липня – серпень: береза бородавчаста, черешня, вишня, акація жовта, скумпія, абрикос, алича.

3. Породи з терміном достигання в кінці серпня – вересень: береза пухнаста, дика яблуня, дика груша, алича, шипшина, горобина, калина, ліщина, обліпиха, жимолость, бруслина, кизил.

4. Породи з пізнім терміном достигання, в кінці вересня – жовтні: дуб, клен, ясен, липа, граб, бук, горіх, каштан, ялина, модрина, ялиця, сосна звичайна і кримська, акація біла, вільха чорна.

2. Перед масовим достиганням насіння проводять попереднє обстеження лісонасіннєвих плантацій, ПЛНД, ТЛНД, лісосік головного користування, які призначені для збору насіння. Час проведення попереднього обстеження визначають по зовнішніх морфологічних ознаках.

Для контрольного збору шишок, плодів і насіння площею до 3-ох га. беруть три дерева, від 3-ох до 10 га. – 5 дерев, 11-50 га. – 10 дерев. Контрольні дерева підбирають в різних умовах освітлення і опилення. Зривають плоди, шишки, або насіння з нижньої, середньої та верхньої частини крони в кількості, яка дорівнює вазі насіння середнього взірця. Зібравши насіння з контрольних дерев визначають його якість методами, які використовуються для даної породи (пророщування, зафарбовування, розрізування). Встановлюють також кількість порожнього насіння і пошкодження його шкідниками і хворобами. Складається акт попереднього обстеження в 3-ох екземплярах.

Попередню перевірку можуть виконувати як лісонасіннєві станції так і виробники насіння.

Продовження теми 3: Технологія заготівлі і переробки лісонасіннєвої сировини.

Мета: Ознайомити студентів із термінами заготівлі плодів і насіння, використанням механізації при цьому, прийомкою, обліком та зберіганням лісонасіннєвої сировини.

Забезпечення: Календар збору насіння, плакати: плакати машин для збору плодів та насіння, схема насіннєсховища.

План

1. Заготівля плодів і насіння, шишок деревних порід.

2. Механізація роботи при зборі насіння.

3. Прийомка, облік і зберігання лісонасіннєвої сировини.

Література: Родін А.Р. ст. 40-48, Калінін М.І. ст. 14-16, Дебринюк Ю.М. ст. 35-37, Гордієнко М.І. ст. 19-21.

1. Насіння збирають з ростучих і зрубаних дерев. Ознаки стиглості шишок – їх побуріння. Жолуді збирають у вересні-жовтні з землі через 3-5 днів. Спочатку опадають пошкоджені жолуді. Березу, тополю збирають тоді, коли сережки і коробочки почнуть тільки розкриватися. Ягідні плоди збирають зразу ж при достиганні, бо вони скльовуються птахами.

2. Для збору плодів насіння, шишок використовують різноманітні пристосування – шести, крючки, сучкорізи, драбини, лази, кігті. Крім простих пристосувань використовують монтажні гідропідйомники АПГ-12, МШТС-2Т, ТВ-26 і інші. З поверхні землі збирають руками, або пневмозбирачами. Для горіха, кедра використовують вібраційні установки.

3. Лісонасіннєву сировину приймають по вазі і по об’єму. Сировину приймають тільки після попереднього очищення від сміття, землі, гілок. Для цього використовують решета, або сита. Дуб, бук, граб та інше крупне і середнє насіння відокремлюють від домішок шляхом флотації.

Із насіння формують партії насіння.

Партія насіння, шишок – це зібране насіння, шишки з одного лісонасіннєвого об’єкта, однієї групи типів лісу, однієї вікової категорії, зібрані на протязі місяця і які зберігаються в однакових умовах.

Перш ніж відправити лісонасіннєву сировину на переробку, її просушують в провітрюваних приміщеннях, або під навісом. Дрібні плоди розтилають шаром 3-5 см., жолуді – 8 см., шишки – 30-50 см. Підлога складу дерев’яна, піднята на 70 см. Шишки хвойних зберігають шаром не більше 1,5 м. На таких складах насіння регіструють в “Книзі обліку лісового насіння”.

Продовження теми3: Технологія заготівлі і переробки лісонасіннєвої сировини.

Мета: Навчити студентів способам добування насіння із сухих і соковитих плодів, дотримання правил техніки безпеки при переробці лісонасіннєвої сировини.

Забезпечення: Макет шишкосушилки стелажного типу, плакати плодотерток і плододробарок, нормативи по виходу чистого насіння.

План

1. Добування насіння із хвойних.

2. Добування насіння із сухих і соковитих плодів листяних.

3. Вихід чистого насіння.

4. Техніка безпеки при переробці лісонасіннєвої сировини.

Література: Родін А.Р. ст. 48-58, Калінін М.І. ст. 16-18, Дебринюк Ю.М. ст. 37-40, Гордієнко М.І. ст. 21-23.

1. Насіння хвойних порід по різному добувають із шишок. Шишки сосни, ялини, модрини при підсиханні розкриваються і насіння вилітає. Тому для штучного добування насіння використовують шишкосушилки з постійним підігрівом і циркуляцією повітря. Але з шишок модрини європейської, кедрових сосен, ялиці білої, сосни ельдарської та піцундської добувають насіння інакше. Модрина європейська має щільні лусочки і велику смолистість, тому його добувають дробленням шишок в машині МІС-3. Шишки кедрових сосен опадають разом з насінням не розкриваючись, тому їх дроблять на машині МІС-2, МК-1 (яка разом і відвіює домішки).

Щоб отримати насіння з шишок кипариса, сосни ельдарської, піцундської використовують агрегат для висвердлювання стержнів шишок АС-0,5. Шишкоягоди ялівцю намочують, а потім роздушують, розтирають і з отриманої маси відмивають насіння.

Висушування шишок може бути природним, повітряно-сонячним і штучним. Природне висушування проходить під дією природних факторів (наприклад, на горищах). Повітряно-сонячне – коли шишки підсушують на стелажах під дією сонця і протягів. Штучне висушування – найбільш продуктивне і якісне. Шишкосушилки бувають стелажного і барабанного типу, стаціонарні і пересувні. Джерелом тепла для прогрівання шишок може бути пара, калориферні печі, електрика. Використовують пусті шишки, мазут, гас. Найбільш продуктивними вважають шишкосушилки безперервної дії Тихвинського лісгоспу (24 кг. насіння за добу), шишкосушилка стелажна Калінінградського управління лісового господарства (80-100 кг. сосни і 180 кг. ялини), шишкосушилка НВО “Силава” (40-80 кг. на добу), барабанного типу (Кременець, Смига) – продуктивність 3-4кг на добу. На шишкосушилках є також машини для відвіювання, обезкрилювання і сортування насіння МОС-1, або МОС-1А, СУМ-1, ОВС-2.

Насіння сосни та ялини можна обезкрилити і водним (мокрим) способом в теплому приміщенні (+25⁰С): його розтеляють на бризенті, скроплюють водою - 1л. води на 10кг насіння і протягом дня декілька разів перемішують. На другий день провіюють. Насіння модрини відокремлюють від пустого шляхом промивання. Пусте спливає. А повнозернисте просушують і закладають на зберігання.

(Принцип роботи шишкосушилки є на макеті і схемі).

2. Сухі плоди для одержання насіння спочатку просушують, тоді подрібнюють або обмолочують і перевівають. Жолуді дуба, горішки бука, граба очищають від домішок на решетах.

Сережки берези, тополі, осики, верби перетирають на решітках і ситах, потім відвіюють або вручну, або на МОС-1А, СУМ-1. Акація біла, гледичія зразу ж обмолочується і відвівається на СУМ-2.

Насіння клена,в’яза, липи, ясена, скумпії відокремлюють від крилаток і відвівають на машинах СУМ-1.

Насіння із соковитих плодів заготовляють лише холодним способом. Спочатку плоди подрібнюють на плододробарках, плодотертках, плодорізках, тоді відмивають холодною водою. Крім насіння можна отримати варення, соки. Для кісточкових використовують кісточковибивальні машини.

Після цього насіння просушують.

3. Вихід насіння залежить від грунтово-кліматичної зони, ТУМ(типів умов місцезростання), метеофакторів біжучого року та ін. Середні показники: вишня – 25%, обліпиха, слива, алича – 10%, яблуня, груша – 0,8-1,0%, кедрові сосни, ялиця – 20%, модрина – 4-5%, сосна, ялина – 1-2%, береза – 30%, верба, тополя – 5%, клен, ясен, липа – 80%, дуб – 95%.

4. Особи до 18 років до збору насіння не допускаються. Збирають ланками не меньше 2-ох осіб. Вони повинні мати драбини, страхувальні пояси, захисні каски і окуляри, відповідну тару. Драбини довжиною більше 3-ох м повинні мати не менше 2-ох стягувальних болтів. На нижньому кінці драбини встановлюють гострі металеві наконечники, а верхні оббивають повстю. Н а драбині може стояти лише одна людина, не можна перелазити з неї в крону дерева. Не можна заготовляти насіння при вітрі більше 6,5 м/с, снігопадах, туману, неподалік працюючих агрегатів (не менше 10м.). В шишкосушилках всі проходи огороджуються перилами висотою більше 1м. Тривалість перебування людини в сушильній камері не більше 5 хв.

Пересувні шишкосушилки не менше 50м. від будов. Не можна розпалювати легкозаймистими речовинами. В приміщенні шишкосушилок повинні бути: бак з водою, відро, ящик з піском, вогнегасник, аптечка, мило, рушник.