Продовження теми 12

ПЛАН

1.Види і методи створення лісових культур.

2.Склад лісових культур: чисті і змішані.

3.Компоненти змішаних культур, взаємовплив порід в них.

4.Способи змішування порід в культурах.

5.Розміщення посівних і посадкових місць на лісокультурній площі.

6.Густота лісових культур

Родін А.Р. ст..154-164

Гордієнко М.І. ст..126-155, 136-140

Дебринюк Ю.М. ст..113-115

1.Види лісових культур

попередні	наступні
суцільні	часткові
чисті	мішані

Методи і способи створення лісових культур

Сівба	Комбінований	Садіння
Рядкова	( поєднання сівби і садіння)	Рядкове
Рядково- ямкова		Стрічкове
Стрічкова		Коридорами
Біогрупами		Біогрупами
Врозкид		Широкосмугове
		Вузькосмугове

Попередні культури – створюють під пологом лісу за 3-10 років до РГК.(ялина, дуб,бук, ялиця –тіневиносливі)

Наступні культури – створюються після вирубування лісу.

Суцільні культури – де немає природного лісовідновлення. Деревні породи розміщуються рівномірно по площі.

Часткові культури – де є природнє лісовідновлення, , або його мало, або воно нераціонального складу (верба, береза, граб, поросляки).

Чисті культури – в складі насадження одна деревна порода (сосна на пісках, дуб на засолених грунтах, плантаційні культури).

Змішані культури – в складі лісових культур дві і більше породи.

Садіння використовують частіше ніж сівбу. Сівба лісових культур використовується для створення насаджень дуба та горіха, особливо в степовій зоні.

Характеристика способів сівби

Рядкова сівба – висівають насіння в посівні борозни рядками на одинаковій віддалі між ними і рівномірним розсипанням в рядку.

Рядково-ямкова сівба – так само, тільки в рядку роблять ямки через 0,3-0,75м, куди кидають декілька насінин.

Стрічкова сівба – сівба у вигляді стрічок.

Сівба біогрупами – певну кількість насіння висівають на площадки розмір яких від 0,25х0,25м до 2х2м.

Сівба врозкид – вручну або з коня.

Характеристика способів садіння

Рядкове садіння – рядками (віддаль між рядками скрізь одинакова)

Стрічкове садіння – стрічками(віддаль між рядками різна).

Садіння коридорами – в зарослях малоцінних порід прорубують коридори 2-3м шириною, між ними лишають куліси 4-8м. В коридорах садять.

Садіння біогрупами – створюють площадки від 0,25 х 0,25м до 2х2м, на яких висаджують від 3 до 50 рослин. На 1га створюють від 200 до 800 біогруп

Широкосмугове садіння – створюють смуги 8-12 м шириною, які заліснюють і також саму ширину пропускають (на схилах).

Вузькосмугове – створюють смуги шириною 2,5 м, віддаль між якими 3-8 м. На смузі висаджують 2 рядки.

2.Змішані лісові культури більш продуктивні (повністю використовується родючий шар ґрунту, краще засвоюється сонячна енергія, багатший рослинний опад), біологічно стійкіші проти шкідників і хвороб, мають кращу вітростійкість, стійкість до пожеж. Чисті лісові культури створюють лише в екстремальних умовах.

3.Рослини діють одна на одну виділенням хімічних сполук і речовин. Така взаємодія називається алелопатією. Деревна порода, яка покращує ріст іншої породи називається породою-активатором, а якщо ж навпаки – то породою інгібітором. Так, для дуба породи активатори будуть: липа, граб, клен, ліщина, бузина та інш. Ясен і дуб можуть рости добре лише тоді, коли ясена в насадженні не більше 30%. Для сосни звичайної в борах і суборах порода-активатор береза бородавчаста. Ялина з модриною ростуть добре лише тоді, коли участь якоїсь із них не перевищує 10% (9Мд1Ял) або (9Ял1Мд). Акація жовта для дуба, сосни, ясена є порода-інгібітор, бо вона витісняє коріння цих порід в нижні малородючі горизонти.

4.Способи змішування порід в культурах .

Лісові породи в культурах можна змішувати такими способами: а) в рядку подеревно, б) рядами, в) ланками, г) кулісами. В залежності від того, які породи беруть участь в складі насадження є такі типи змішування: а) деревно-чагарниковий (головна порода вводиться з чагарником), б) деревно-тіньовий тип (головна порода вводиться разом з супутньою, тобто з деревом-активатором), в) комбінований (головна порода чергується з супутньою та з чагарником)

Приклади способів змішування таких культур:

СДСД ДСДС СДСД ДСДС	С Д С Д С Д С Д С Д С Д С Д С Д	CCCCCCCCCCБББ БББСССССССССС	ДДДКлМдМдКлДДД ДДДКлМдМдМдДДД ДДДКлМдМдМдДДД
В ряду подеревно	Рядами	Ланками в рядку	Кулісами

Приклади типів змішування лісових культур:

Д Д Д Лщ Д Д Д Лщ Д Д Д Лщ	Д Лп Д Лп Д Лп Д Лп Д Лп Д Лп	Д Д Д Лщ Кл Кл Лщ Д Д Д Лщ Кл Кл Лщ Д Д Д Лщ Кл Кл Лщ
Деревно-чагарниковий	Деревно-тіньовий	Комбінований

5. Розміщення садивних місць передбачає визначення певної віддалі між посадковими (посівними) місцями на лісокультурній площі: між рядами і в ряду. Від цих параметрів залежить густота створюваних лісових культур.

Вибір віддалей між рядами і в ряду залежить від трьох факторів: а) біологічних особливостей деревних порід та чагарників, що вводяться в лісові культури, б) типу лісорослинних умов, в) необхідності максимальної механізації робіт при садінні (посіві) культур і догляду за ними.

6.Густота лісових культур – це кількість деревних і чагарникових рослин, що вирощується на одиниці площі (1 га). Від густоти культур залежить біологічна стійкість майбутніх насаджень.

Наприклад, густота культур сосни в сухих борах 13-17 тис.шт./га; в свіжих суборах біля 10 тис.шт./га; в вологих дібровах тополя виаджується з густотою 2,5 тис.шт./га і менше. Впровадження техніки зумовлює збільшення ширини міжрядь до 2,5-3,0 м . В такі міжряддя можна вводити ущільнювачі (ялину, плодові кущі), які через 3-5 років після змикання крон (8-12 років) з площі вирубуються (хлофіло-каротинова паста, новорічні ялинки).