Тема7: Обробіток ґрунту в розсадниках і заходи по збереженню і підвищенню його родючості.

Мета: Ознайомити студентів із системою обробітку ґрунту в розсадниках та правилам використання гербіцидів.

Забезпечення лекції: стенд: “Мінеральні добрива та гербіциди”.

Питання для самостійної роботи: Система зайнятого і сидерального пару.

План

1. Значення обробітку ґрунту.

2. Види і системи обробітку ґрунту та умови їх застосування.

3. Специфіка обробітку ґрунту в господарських відділеннях розсадника.

4. Передпосівний та передпосадковий обробіток ґрунту.

5. Застосування гербіцидів при обробітку ґрунту.

Література: Родін А.Р. ст. 85-92, Калінін М.І. ст. 40-41, Дебринюк Ю.М. ст. 70-72, 76-78, Гордієнко М.І. ст. 23-25.

1. Обробіток ґрунту покращує водно-фізичні, хімічні та біохімічні властивості ґрунту, формує сприятливі умови для проростання насіння, життєдіяльності і розвитку кореневих систем рослин.

Основними завданнями обробітку ґрунту є: створення в даному горизонті оптимального водного, повітряного, теплового, поживного режимів; забезпечення найкращих умов для кореневого живлення; посилення кругообігу поживних речовин в ґрунті, підвищення активності корисних мікроорганізмів; знищення бур’янів, шкідників і збудників хвороб рослин; створення сприятливих умов для висіву насіння, садіння рослин та внесення добрив; захист ґрунту від водної та вітрової ерозії.

2. В розсадниках використовують обробіток ґрунту для первинного освоєння площі та обробіток вже освоєних площ по якійсь певній системі. Види обробітку ґрунту в розсадниках: оранка, дискування, лущення, боронування, культивація, шлейфування. Сукупність прийомів (видів) обробітку ґрунту в конкретних грунтово-кліматичних умовах називається системою обробітку грунту. На розсадниках використовують такі системи: зяблеву, чорного, раннього, зайнятого і сидерального парів.

Первинне освоєння площі розсадника. На різних категоріях використовують різну технологію. Якщо площа вийшла з-під лісу, то корчують пеньки (КМ-І, МРП-2), тоді вичісують коріння, площу вирівнюють грейдером і от тоді роблять основний обробіток ґрунту.

Землі, які вийшли з-під с/г користування обробляють за системою зяблевого обробітку. Після збору урожаю лущать стерню дисковими лущильниками на глибину 5-7 см з метою накопичення вологи і “провокації” проростання бур’янів. Через 10-15 днів проводять осінню зяблеву оранку ґрунту лемішними полицевими плугами загального призначення ПЛН-5-35, ПЛН-4-35, ПН-30Р, ПЛН-3-35. Рано навесні проводять боронування з метою закрити вологу, одночасно можна провести передпосівну чи передпосадкову культивацію (борони ЗБТУ-1,0; ЗБЗТС-1,0; ЗБП-0,6А; ШБ-2,5; культиватори: КПН-4Г; КПН-2,8А; КПН-2,8М).

Система чорного пару для нагромадження вологи, боротьби з бур’янами. Спочатку система зяблевої оранки. Навесні для закриття вологи проводять боронування в 2 сліди важкими і середніми боронами БЗРТС-1,О; БЗСС-1,О. Протягом літа ґрунт утримують в пухкому стані проводячи ряд культивацій з одночасним боронуванням (3-4 рази). В районах з достатнім зволоженням культивації з 5-7 см. До 10-12 см., в посушливих районах навпаки. Восени проводять глибоку безвідвальну оранку плугами без передплужників. Перед висівом, або висаджуванням в ґрунт культивують і боронують.

Система раннього пару – обробіток ґрунту починають весною після викопки садивного матеріалу. Все решта як і по системі чорного пару.

Система зайнятого пару – висівають культури з коротким вегетаційним періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.). Літом орють і тримають далі в чистому стані.

Сидеральний пар – на ґрунтах бідних та з достатньою кількістю вологості. Зелену масу літом заорюють (люпин, фацелія, горох, буркун). Норма висіву люпину 180-220 кг/га. Сіють весною. Літом при утворенні зелених бобів люпин скошують, або каткують, подрібнюють дисковими культиваторами і заорюють плугами. Решта як для системи чорного пару.

4. В посівному відділку розсадника орють на глибину 25-30 см., а в шкілковому відділку та в маточному 45-60 см. В посівному відділку використовують шлейф-борону ШБ-2,5 для кращого вирівнювання площі. В шкільному відділенні використовують плуги ППН-40, ПЛН-50, ППУ-50А. Передпосівний і передсадивний обробіток ґрунту – це культивація з боронуванням.

6. Гербіциди доцільно використовувати на парових полях, осінню, коли майже закінчується вегетація бур’янів. Дискування і оранка – не раніше як через 3-4 тижні після обприскування. Використовують далапон (10-12 кг/га) в суміші з амінною сіллю 2,4 Д (1-2 кг/га); раундап (1,5-2кг/га); симазин (3-4 кг/га), ТХА (30-60 кг/га), карбатіон (400-500 л/га).

Перед застосуванням гербіциди розчиняють у воді, після того розподіляють по площі за допомогою обприскувачів. Витрата робочої рідини (400-600 л/га).

Продовження теми 7: Обробіток ґрунту в розсадниках.

Мета: Ознайомити студентів із основними добривами, нормами їх внесення, використанням сівозмін на розсадниках та правилам техніки безпеки на основних роботах при обробітку ґрунту.

Забезпечення лекції: стенд: “Мінеральні добрива”, плакат “Норми внесення добрив”.

Питання для самостійної роботи: Бактеріальні добрива.

План

1. Удобрення ґрунту в розсадниках. Види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні. Норми і терміни внесення.

2. Вапнування і гіпсування ґрунтів.

3. Сівозміни в розсадниках.

4. Техніка безпеки при обробітку ґрунту, внесення добрив і гербіцидів.

Література: Родін А.Р. ст. 92-101, Калінін М.І. ст. 41-45, Дебринюк Ю.М. ст. 72-78, Гордієнко М.І. ст. 51-63.

1. Добрива прискорюють ріст, поліпшують якість і збільшують вихід лісосадивного матеріалу з одиниці площі розсадника.

Найчастіше в грунті розсадників не вистачає трьох головних компонентів: азоту, фосфору, калію. У лісових розсадниках застосовують усі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, мікробіологічні, мікроелементи (бор, мідь, марганець, цинк, молібден і ін.), а також хімічну меліорацію грунтів (вапнування кислих, гіпсування засолених грунтів).

Органічні добрива – гній, гноївка, пташиний послід, торф, компост, сапропель, дефікат, зелене добриво. Гній вносять на важких глинистих грунтах на глибину 10-15см., 15-20т/га раз в 2-3 роки; на легких грунтах заорюють на 15-20см 30-40т/га раз в 3-4 роки. Компост – це суміш, яку витримують в купах 1-1,5 року 20-80т/га. Торф – використовують низинний 10-110т/га під зяблеву оранку. Пташиний послід – 2-3т/га. Сапропель – напіврозкладені рослинні рештки в прісноводних водоймах 10-60т/га. Зелені добрива – (сидерати) з бобових рослин, які приорюють в грунт на глибину 20-25см; дефікат – відходи цукрозаводів.

Мінеральні добрива – азотні (аміачна селітра, карбамід, аміачна вода); фосфорні (суперфосфати, томасшлак, преципитат, фосфоритне борошно); калійні (хлористий калій, сульфат калію, калій магнезія, сильвініт, каїніт). Вміст діючої речовини в них різний (див. Гордієнко М.І. ст. 56-57).

Комбіновані добрива – NРК (нітрофоска, нітроамофоска, карбоамофоска, поліфосфат амонію).

Міндобрива борні – борний суперфосфат, бура, боркарбонат кальцію; молібденові – молібденовий суперфосфат, молібден амонію; марганцеві – сульфат марганцю, марганізований суперфосфат; кобальтові – азотнокислий і сірчанокислий кобальт.

Органо-мінеральні добрива, органо-мінеральні гранули – компости, збагачені мінеральними добривами. Часто на 1га посіву вносять 1-1,5т перегною разом із 120-150кг суперфосфату.

Бактеріальні добрива – це препарати високоактивних корисних мікроорганізмів (бактерій), які при внесенні в грунт сприяють утворенню сполук азоту і фосфору, доступних рослинам (бактеріальне добриво АМБ, нітроген, азот і фосфоробактерин).

2. Вапнування проводять на кислих грунтах. Норми внесення 1,5-4т/га. Вапнистого туфу, крейди, мергелю вносять в 1,5-2 рази більше, ніж паленого вапна. Краще вносити восени під оранку.

Гіпс у вигляді порошку вносять восени в два прийоми. Норма внесення гіпсу 5-10т/га. Позитивна дія вапна і гіпсу тривають 5-6 років.

3. Чергування різних порід на одній і тій же ділянці поля, яка дає змогу раціонально використовувати і максимально зберегти родючість грунту, називається сівозміною.

В посівному відділку найчастіше використовують трьохпільну сівозміну: Полісся – Пс, С₁, С₂₊₁; Лісостеп: 1-е поле - 3б або Пу, 2 поле – С₁, 3 поле – С₂₊₁.

В шкільному відділку в Поліссі 5-ти пільну сівозміну Л₀, Сж₁, Сж₂, Сж₃₊₁, Сж₄₊₂, Лісостеп: 1-е поле – Зб, Пу. (Зб – зернобобові, Ло – люпин, Пу – чистий угноєний пар), Степова зона Т₁ (трава однорічна), Т₂ – (трава двохрічна), Сж₁, Сж₂, Сж₃₊₁, Сж₄₊₂; Пс – пар сидеральний.

4. До роботи з машинами і знаряддями допускаються особи, які пройшли інструктаж по техніці безпеки. Робітники, зайняті ручною працею повинні бути забезпечені справним інвентарем і бути один від одного не ближче 2-3м. При роботі викопних агрегатів не дозволяється бути біля них ближче 5м.. З отрутохімікатами працюють в безвітряну погоду особи, які пройшли медогляд, мають респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, окуляри, гумове взуття. На місцях праці повинні бути умивальники, аптечки. В процесі роботи не можна вживати їжу, курити. Їжу вживають попередньо скинувши спецодяг, помившись - не ближче 200м. від робочого місця. Обприскування полів проводять від сходу сонця до 9-10 год. І ввечері за 2-3 год до заходу сонця. Температура повітря не більше 22⁰С, швидкість вітру – 5м/сек. За стан охорони праці відповідає гол. лісничий держлісгоспу.