1.2.3. Збір, аналіз і узагальнення матеріалу

З вибором теми нерозривно зв'язані підбор і вивчення студентом літератури.

Збір літератури з теми дослідження (нормативної, першоджерел, наукової і навчальної) починається з підготовки бібліографічного списку. Джерелами для формування бібліографічного списку можуть бути: список обов'язкової і рекомендованої літератури з навчальної дисципліни, бібліографічні списки в підручниках і монографіях, предметні каталоги бібліотек, Інтернет; рекомендації викладача.

Бібліографічний список повинний всебічно охоплювати досліджувану тему. У курсовій роботі цей список повинний містити 10-15 найменувань.

Процес вивчення навчальної, наукової й іншої літератури вимагає уважного і докладного осмислення й обов'язкового конспектування

Конспекти бувають декількох видів: планові, вільні, текстуальні і тематичні.

Примітка:

1. Плановий конспект - конспект книги за змістом: розділами і підрозділами; такий конспект цілком відображає структуру книги.

2. Вільний конспект - конспект, що сполучить цитати авторів книг з власним переказом змісту окремих розділів.

3. Текстуальний конспект - конспект у вигляді цитат, що передають основний зміст книги через авторське висвітлення найбільш важливих ідей

4. Тематичний конспект - конспект, у якому цитати з різних джерел чи переказ авторських думок класифікуються за темами, що розкривають зміст досліджуваного питання.

Роботи, що не вимагають детального вивчення, переглядають у тих випадках, коли думки, ідеї, висловлення автора можуть бути використані для розкриття змісту досліджуваної теми, і роблять виписки.

Виписки варто робити на окремих аркушах з посиланнями на статтю чи монографію.

У ході аналізу зібраного з теми дослідження матеріалу вибирають найбільш обґрунтовані й аргументовані конспективні записи, виписки, цитати і потім систематизують з основних питань дослідження. Підсумком цієї роботи повинна стати логічно вибудована система зведень з досліджуваного питання. На її основі уточнюється структура курсового дослідження, його зміст.

Хоча структура курсової роботи спочатку визначається на стадії планування, у ході написання можуть виникнути нові ідеї і розуміння, тому не рекомендується остаточно структурувати роботу відразу ж після збору й аналізу матеріалів.

1.2.4. Процедура захисту курсової роботи

Захист курсової роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою у присутності комісії у складі керівника та двох-трьох членів кафедри. Процедура захисту включає: доповідь студента про зміст роботи; запитання до автора курсової роботи; оголошення відгуку наукового керівника або його виступ; відповіді студента на поставлені запитання; заключне слово студента; рішення комісії щодо оцінки роботи.

Вступне слово необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу (5-10 хвилин), у якому важливо висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження; відомості про те, що вдалося встановити, виявити, довести, якими методами це досягнуто; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях.

Результати захисту курсової роботи оцінюють на „відмінно”, „добре”, „задовільно” та „незадовільно” з урахуванням якості виконання всіх частин курсової роботи й рівня її захисту. Оцінка заноситься до залікової книжки студента та в екзаменаційну відомість. За процедурою захисту секретарем ведеться протокол з урахувань запитань та фіксацією відповідей студента. Захищені роботи і протоколи зберігаються на кафедрі два роки.