3.4.2. Правила написання числівників у тексті

Особливу увагу автор курсової роботи повинний звернути на написання числівників, тому що досвід атестації студентських письмових робіт показав недостатнє знання студентами правил написання числівників у тексті.

Простий кількісний числівник, який називає однозначне число (без вказівки на одиниці виміру) в запису відтворюється словом, а не цифрою (дефектних виробів ... повинно бути не більше двох). Так само пишуться однозначні числівники, якими позначаються часові межі {випробування повинні тривати три — п'ять місяців). Якщо однозначне число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами (7 центнерів сіна). Складні й скла­дені числівники звичайно записуються цифрами, крім тих випадків, коли ними починається речення (пор.: Було забраковано 28 виробів з цієї партії і Двадцять вісім виробів з цієї партії було забраковано). Цілі числа, які виражаються кількома знаками, прийнято записувати, розбиваючи їх на класи за допомогою пропусків. Місце пропусків залежить від системи обчислення (при десятковій — кожен четвертий знак: 100 000 т, 253 530 грн.).

Запис порядкових числівників відрізняється від запису кіль­кісних. Якщо запис ведеться арабськими цифрами, то порядковий числівник вводиться в текст з відмінковим закінченням (за 3-м класом точності, радіоприймачі 1-го класу). При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз: вироби 1, 2 і 3-го сортів.

Складні слова, перша частина яких — цифрове позначення, можуть писатися в документації комбіновано:

100-відсотковий, 50-кілометровий (другу частину таких назв дозволяється скорочувати, якщо це одиниця виміру: 50-км, 4-мм).

Окремі види інформації передаються у вигляді змішаного запису, який складається з цифр і слів (можна 473 000, а можна 473 тис.).

Порядкові числівники, записані арабськими цифрами і розташовані після іменника, до якого вони відносяться, не мають відмінкових закінчень (наприклад “таблиця 3, розділ 1”).

Порядкові числівники, записані римськими цифрами, не мають відмінкових закінчень (наприклад, "XX століття").

2.4.3 Правила скорочення слів і словосполучень

Є загальноприйняті правила скорочення слів і виразів, які використовуються при написанні курсових робіт, рефератів, дисертацій, статей. При цьому використовуються наступні форми:

1. Пишуть лише перші букви слова (наприклад, "св." -святий, "ст." - стаття).

2. Залишають лише першу букву слова (наприклад, рік -"р").

3. Залишають тільки частину слова без закінчення і суфікса (наприклад, "абз." - абзац).

4. Пропускають відразу кілька букв у середині слова, а замість них ставлять дефіс (наприклад, університет - "ун-т", видавництво - "вид-во").

Студенти повинні також бути уважні при використанні і таких трьох видів скорочень, як буквені абревіатури, складноскорочені слова, умовні географічні скорочення.

Такими абревіатурами зручно користатися, тому що вони складаються з загальновідомих словотворчий (наприклад, "ВУЗ", "профспілка"). Якщо необхідно позначити свій складний термін такою абревіатурою, то у цьому випадку її варто зазначати відразу ж після даного складного терміна. Наприклад, "засобу масової інформації (ЗМІ)". Далі цією абревіатурою можна користатися без розшифровки.