6 Зміст протоколу

Протокол лабораторної роботи “Інструменти та ресурси налагодження мереж та мережних додатків” має містити назву лабораторної роботи та її мету: результати виконання домашнього завдання згідно з вимогами розділу 4; результати виконання пунктів 1...18 розділу 5; висновки; структурну схему мережі академії.

7 Список рекомендованої літератури

1 Робачевский А. М. Операционная система UNIX. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002.

2 Ивановский С. Операционная система UNIX. — М.: Познавательная книга плюс, 2000.

3 Дегтярев Е. К. Введение в UNIX. — М.: МП "Память", 1991.

4 Снейдер И. Эффективное программирование TCP/IP. — СПб.: Питер, 2002.

5 http://www.freebsd.org.ru

6 http://www.anriintern.com/computer/freebsd/

7 http://www.linuxrsp.ru/freebsd/

Лабораторна робота № 19

Створення системи обліку трафіка

1 Мета роботи

Метою роботи є вивчення принципів обліку трафіка, принципів побудови системи безпеки firewall, а також ознайомлення зі створенням програмного забезпечення мовами програмування Shell та AWK.

2 Ключові положення

2.1 Принципи обліку трафіка

У сучасних системах телекомунікацій для обліку активності абонентів використовується поняття трафіка. Трафік — це кількість переданих та прийнятих байтів. Інформацію про стан трафіка можна оцінювати в такий спосіб: за допомогою системної програми захисту firewall, використовуючи опції count, ipfw та iptables, аналізуючи мережні протоколи netflaw, radius тощо. Отримана інформація далі зберігається в спеціальних базах даних MySQL, Oracle. Найпростішим засобом оцінювання трафіка є використання програм firewall з опціею count.

2.2 Мова програмування Shell

2.2.1 Структура команд

Мова командного інтерпретатора Shell (у перекладі мушля) фактично є мовою програмування надто високого рівня. Цією мовою користувач здійснює керування комп’ютером. Зазвичай після входження до системи користувач розпочинає взаємодіяти з командною оболонкою. Ознакою того, що оболонка shell готова до приймання команд, є видаване на екран запрошення, найчастіше за все це є знак “$”.

Shell не є виключно застосовуваною командною мовою ОС UNIX, хоча саме вона стандартизована у межах POSIX 1003.2 – стандарту мобільних систем; вельми часто зустрічаються мови Cshell, Kshell, Bashell тощо. Окрім того, кожен користувач може створити свою командну мову, а на одній ОС можна працювати з різними командними мовами. Якщо, наприклад, підготувати в редакторі ee файл “fl”

echo Hello!

то це буде звичайний текстовий файл, який вміщує команду echo, яка за виконання виводить на екран все написане праворуч від неї. Можна зробити файл “fl” виконуваним за допомогою команди chmod 755 fl, й виконати, якщо викликати команду інтерпретатора shell:

sh fl або sh < fl

Файл можна виконати у поточному екземплярі “shell” за допомогою команди ./fl (якщо файл має право на виконання — біт х).

2.2.2. Структура команд

Команди у shell мають зазвичай такий формат:

<ім’я команди> <прапорці> <аргументи>

Наприклад, ls – FA /usr/bin

ls — ім’я команди видавання вмісту директорії

FA — прапорці (“_” — ознака прапорців, F (file) — показ файлів, A (aplication) — додатки).

/usr/bin — директорія, для якої виконується команда.

Команда на екрані в довгому форматі вміщує директорію /usr/bin та додає інформацію про розмір кожного файла в блоках.

Форма подання команд може змінюватись залежно від команди: не завжди перед прапорцями ставиться ”-“ , не завжди прапорці йдуть одним словом; різноманітним є також подавання аргументів. До таких команд можна віднести команди сс, tar, dd, find тощо.

Зазвичай, перше слово, тобто послідовність символів до прогалини табуляції або кінця рядку, shell сприймає як команду, тому, наприклад, cat cat розкодовується як конкатенація “cat” (перше слово), яка видає на екран файл з ім’ям “cat” (друге слово), який перебуває в поточній директорії.