2.2. Процес навчання

Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчан­ня. Логіка навчального процесу. Структура процесу учіння. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання. Інтенси­фікація процесу навчання. Література. Завдання для самостійної роботи. Завдання для самоконтролю.

2.2.1. Сутність навчання, його методологічна основа

У практичній діяльності вчителі дещо спрощено підходять до розуміння суті навчання, зводять його до "передачі" знань від вчителя до учнів, "подачі" учням, "подачі" навчального ма­теріалу. У цьому випадку виходять з хибного постулату: голо­ва учня є посудиною, яку треба наповнити знаннями. Насправді ж знання передати не можна, як це роблять з певними речами. "Подавати" знання теж безперспективна дія.

Навчання — складний і багатогранний процес взаємодії вчителя і учнів, в результаті чого мають розв'язуватись такі завдання: учні оволодівають знаннями, вміннями і навичками, методами самостійної пізнавальної діяльності, забезпечується їх інтелектуальний розвиток, формується науковий світогляд. У цьому процесі варто чітко вирізняти провідні функції учите­ля й учня. Учитель передусім виконує спонукально-організую-чу функцію (научіння), а учень — функцію діяльності особи­стості з оволодіння знаннями, уміннями і навичками (учіння).

Навчання як специфічна форма пізнання об'єктивної дійс­ності, попереднього досвіду поколінь спирається на загальні за­кони пізнання: від живого споглядання до абстрактного мис­лення і від нього до практики (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Методологічна основа навчання

92

93

Не варто думати, що зазначені складові процесу пізнання відокремлені одна від одної, протікають лінійно. Вони взаємо­зв'язані й взаємообумовлені (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Сутність навчання

У процесі організації шкільного навчання необхідно розумі­ти цю закономірність і моделювати певні форми навчання з урахуванням її особливостей, усвідомлюючи спільне та відмінне в науковому пізнанні та пізнанні в процесі навчання, що відоб­ражено на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Структура наукового пізнання і пізнання у навчальній

діяльності

2.2.2. Рушійні сили навчального процесу

Усім явищам і процесам властиві певні діалектичні супе­речності. Вони є джерелом їх розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм. Оскільки навчання є багатогранним і багатоаспектним процесом, то розуміння протиріч, пізнання внутрішніх рушій­них сил пізнання є особливо актуальним завданням.

У найбільш загальному вимірі рушійна сила процесу на­вчання — це результат протиріч між пізнавальними і практич­ними завданнями, з одного боку, та наявним рівнем знань, умінь і навичок, з іншого боку (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Рушійна сила процесу навчання

Процес навчання характеризується наявністю багатьох про­тиріч — зовнішніх і внутрішніх, суб'єктивних і об'єктивних, істот­них та неістотних. Механізм їх взаємодії подано на рис. 2.6.

Найбільше уваги вимагають внутрішні протиріччя. Вони збуджують внутрішні психічні сили, які виступають рушієм навчальної діяльності школярів. Провідною рушійною силою процесу навчання є результат протиріч між пізнавальними і практичними завданнями, з одного боку, та наявним рівнем знань, умінь та навичок, з іншого боку.

Рушійна сила — це певне психологічне відчуття труднощів у розв'язанні поставлених завдань. Вона проявляється у підви­щенні розумової активності (чому?, як?) і спрямована на кон­кретні дії: оволодіння необхідним обсягом знань, умінь та на­вичок, щоб розв'язати поставлене завдання. Таким чином, у ре-

94

95

зультаті дії механізму рушійної сили створюються оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості, оволодіння нею методами пізнавальної діяльності, формування пізнаваль­них мотивів навчання, а отже, забезпеченням міцності знань (схематично це зображено на рис. 2.7).

Рис. 2.7. Механізм взаємодії різних чинників дії рушійної сили

Дія рушійної сили — це обов'язковий чинник процесу пізнан­ня. Але переважно механізм дії рушійної сили непомітний, носить внутрішній характер і не завжди сприймається учнями. Тому учитель має глибоко усвідомлювати сутність рушійної сили, механізм її дії і стосовно конкретної навчальної теми створю­вати ситуації, включаючи механізм дії рушійної сили.