Норма(кпер, виплата, нз„, предположение).

1.4. Розрахунок ефективної і номінальної ставки відсотків

Функції ЭФФЕКТ і НОМИНАЛ призначені для розрахунку ефектив­ної і номінальної процентної ставки. При випуску цінних паперів, укла­денні фінансових контрактів, позиках на борговій угоді вказується річна номінальна процентна ставка і період нарахування (рік, півріччя, квартал).

Нарахування відсотків по номінальній ставці проводиться по формулі складних відсотків. Річна ставка, що забезпечує той же дохід, що і номі­нальна ставка після нарахування складних відсотків, — це ефективна про­центна ставка. Номінальна й ефективна процентна ставки еквівалентні по фінансовому результату. Розрахунок ведеться по формулі

Функція ЭФФЕКТ

Функція обчислює діючі (ефективні) щорічні процентні ставки, якщо задані номінальна річна процентна ставка i кількість періодів, що склада­ють рік. Функція ЭФФЕКТ обчислюється по формулі

Синтаксис ЭФФЕКТ(номинальная_ставка, кол_пер).

Функція НОМИНАЛ

Функція обчислює номінальну річну процентну ставку, якщо відомі ефективна ставка і кількість періодів, що складають рік. Синтаксис Н0МИНАЛ(зффект_ставка, кол_пер). Значення функції НОМИНАЛ — аргумент у формули

1.5. Розрахунок періодичних платежів

Функції EXCEL дозволяють обчислювати величини, пов'язані з періодичними виплатами:

1. Періодичні платежі, здійснювані на основі постійної процентної ставки і які не змінюються за увесь час розрахунку (функція ППЛАТ).

2. Платежі по відсотках за конкретний період (функція ПЛПРОЦ).

3. Суму платежів по відсотках за кілька періодів, що йдуть підряд

(функція ОБЩПЛАТ).

4. Основні платежі по позиці (за винятком відсотків) за конкретний

період (функція ОСНПЛАТ).

5. Суму основних платежів за кілька періодів, що йдуть підряд (функ­ція ОБЩЦОХОД).

Усі ці величини обчислюються, наприклад, при розрахунку схеми рівномірного погашення позики. Якщо позика погашається однаковими платежами наприкінці кожного розрахункового періоду, то майбутня вартість цих платежів буде дорівнювати сумі позики з нарахованими відсотками до кінця останнього розрахункового періоду, при умові, що в ньому передбачається повне погашення позики.

Зазначимо, що поточна вартість виплат по позиці повинна дорівню­вати теперішній сумі позики. Якщо відома сума позики, ставка відсотка, термін, на який видана позика, то можна розрахувати суму постійних пе­ріодичних платежів, необхідних для рівномірного погашення позики за

допомогою функції ППЛАТ.

Обчислені платежі містять у собі суму відсотків по непогашеній час­тині позики й основну виплату по позиці. Обидві величини залежать від номера періоду і можуть бути розраховані за допомогою функцій ПЛПРОЦ, ОСНПЛАТ. Накопичені за декілька періодів величини обчислюють функції ОБЩПЛАТ і ОБЩДОХОД.

1.5.1. Розрахунок постійних періодичних виплат. Функція пплат

Функція обчислює величину виплати за один період на основі фіксо­ваних періодичних виплат і постійної процентної ставки. Виплати, розрахо­вані функцією ППЛАТ, включають основні платежі і платежі по відсотках. Значення функції ППЛАТ — це величина ртt формули (1).

Синтаксис ППЛАТ(норма, кпер,, нз, 6с, тип).

Функція ППЛАТ застосовується в наступних розрахунках.

1. Нехай відома майбутня вартість фіксованих періодичних виплат, проведених на початку або наприкінці кожного розрахункового періоду. Потрібно розрахувати розмір цих виплат. Для цього можна використовува­ти формули (4) і (5) (аргумент pmt). Відповідний запис у EXCEL має вигляд:

ППЛАТ(норма, кпер, бс, тип).

2. Припустимо, що розраховуються рівні періодичні платежі по по­зиці величиною нз, необхідні для повного погашення цієї позики через кпер кількість періодів. Поточна вартість цих виплат повинна дорівнювати поточній сумі позиці. Тому для розрахунку можна використовувати форму­ли (8) і (9), виразивши з них аргумент pmt через поточну суму позики, ставку відсотка і кількість періодів. Відповідний розрахунок у EXCEL вико­нується по формулі:

ППЛАТ(норма, клер, нз,, тип).

Звичайне погашення відбувається наприкінці кожного розрахунково­го періоду. Для цього випадку формула має вигляд: ППЛАТ(норма, кпер, нз), оскільки аргумент тип = 0.

Якщо позика погашається не цілком, тобто його майбутнє значення не дорівнює 0, то слід вказати аргумент бс, що буде дорівнювати непога­шеному залишку позики після усіх виплат.