4. Пропозиція. Функція пропозиції. Зміна обсягу пропозиції і пропозиції в цілому.

Пропозиція S (Suррlу) — це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають виготовляти і продавати на ринку.

Пропозиція певного товару визначає прямий взаємозв'язок між ринковою ціною і кількістю товару, що продається. Це демонструє закон пропозиції: чим вища ціна товару, тим більший обсяг товару, який буде виготовлений і запропонований до продажу, і навпаки.

Графік 2.4. Крива пропозиції (S)

Крива пропозиції (S) — це крива, що показує, який обсяг товару можуть та бажають виготовити й продати виробники за різними цінами в даний час. (графік 2.5) Крива пропозиції має додатний нахил. Це означає, що чим вища ціна товару, тим більший його обсяг буде запропонований до продажу, і навпаки.

Індивідуальна пропозиція – це пропозиція товару одного окремого виробника. Ринкова пропозиція — це пропозиція, що визначається як загальна сума всіх індивідуальних пропозицій, вона складається з сукупності обсягів товару, які виробляються і пропонуються до продажу всіма продавцями товару за відповідною ціною. (графік 2.6).

Графік 2.5. Крива ринкової пропозиції.

Функція пропозиції може бути виражена рівнянням:

,

де - обсяг пропозиції, Р - ціна одиниці товару.

Нецінові фактори, що впливають на пропозицію:

• витрати виробництва;

• технічний прогрес;

• ціни на інші товари;

• кількість продавців;

• стабільність законодавства та визначеність правового поля;

• специфічні фактори (погода тощо);

• сподівання щодо майбутніх економічних умов.

Зміна пропозиції в цілому, тобто переміщення кривої пропозиції (S) праворуч означає збільшення пропозиції ( ), переміщення кривої пропозиції ліворуч означає її зменшення ( ) (графік 2.6). На цей процес впливають тільки нецінові фактори.

Графік 2.6. Зміна пропозиції в цілому. Графік 2.7. Зміна обсягу пропозиції.

Якщо ж жоден з нецінових факторів, що впливають на пропозицію, не змінюється, а ціна товару змінюється, то відбувається переміщення по кривій пропозиції (S) вгору чи вниз (при цьому пропозиція товару в цілому не змінюється, а змінюється її обсяг) ( графік 2.7).

5. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Рівноважна ціна.

Графік 2.8. Ринкова рівновага попиту та пропозиції.

С - точка рівноваги, тобто точка перетину кривої D і кривої S, яка визначає рівноважну ціну (Р_С) та рівноважний обсяг попиту та пропозиції (Q_C). (графік 2.8). В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (Q_C). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Р_С), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.

Рівноважна ціна (Р_С) - ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.

0 Q₁ Q_C Q₂ Q

Графік 2.9. Модель встановлення рівноважної ціни.

Р - ціна; Q - обсяг попиту та обсяг пропозиції; C - точка рівноваги;

Р_С - рівноважна ціна; Q_C - рівноважний обсяг попиту та пропозиції;

P_H,P_d - ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок;

Q₁,Q₂ - обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок.

Якщо ціна буде нижчою, ніж Р_С, надлишок попиту буде піднімати її вгору (конкуренція покупців) і створювати дефіцит товару (коли попит більше пропозиції); якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Р_С, пропозиція перевищить попит, створиться надлишок товару (конкуренція продавців, адже пропозиція буде більше попиту), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги ( графік 2.9).

Умови сталої рівноваги на ринку розглядалися такими відомими вченими-економістами, як А.Маршалл і Л.Вальрас.

Загальновизнаний на сьогодні метод Л.Вальраса розглядає криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальних прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропозиції при даній ціні (тобто ціна розглядається як незалежна змінна, а кількість товару – як залежна). А.Маршалл розглядав їх як кінцеві точки ряду вертикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається (тобто А.Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну - як залежну змінну) ( графік 2.10).

Графік 2.10. Механізм формування рівноважної ціни:

а - за Л.Вальрасом (модель Л.Вальраса);

б - за А.Маршаллом (модель А.Маршалла).

Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А.Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Л.Вальрас розробив «модель коригування ринкових цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску».

Для функції пропозиції важливе значення має фактор часу. Звичайно розрізняють найкоротший, короткостроковий (короткий) і довгостроковий (тривалий) періоди. У найкоротшому періоді всі фактори виробництва постійні, у короткостроковому деякі фактори (сировина, робоча сила й ін.) є змінними, у довгостроковому - усі фактори змінні (включаючи виробничі потужності, число фірм у галузі тощо).

В умовах найкоротшого ринкового періоду підвищення (зниження) попиту призводить до підвищення (зниженню) цін, але не відбивається на розмірі пропозиції (рис.2.11, а). В умовах короткострокового періоду підвищення попиту обумовлює не тільки ріст цін, але і збільшення обсягу виробництва, тому що фірми встигають змінити деякі фактори виробництва у відповідності з попитом (мал.2.11, б). В умовах довгострокового періоду збільшення попиту призводить до значного росту пропозиції при постійних цінах або несуттєвому підвищенні цін (мал.2.11, в).

а) б) в)

Рис. 2.11. Зміна цін і обсягу пропозиції в найкоротшому (а),

короткостроковому (б) і довгостроковому періодах