17. Зу «Про екологічну мережу»

Відноситься до комплексного джерела

4 Розділи 25 статей м. Київ, 24 червня 2004 року n 1864-IV

Відносини, пов'язані з формуванням, збереженням та раціональним, невиснажливим використанням

екологічної мережі (далі - екомережа), регулюються відповідно до Конституції України, Закону України

"Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015

роки", цього Закону, а також законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно

до них, та міжнародних договорів України.

Стаття 2. Завдання законодавства про екомережу

Завданням законодавства про екомережу є регулювання суспільних відносин у сфері формування,

збереження та раціонального, невиснажливого використання екомережі як однієї з найважливіших

передумов забезпечення сталого, екологічно збалансованого розвитку України, охорони навколишнього

природного середовища, задоволення сучасних та перспективних економічних, соціальних, екологічних

та інших інтересів суспільства.

екомережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування

та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження

ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного

світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього

природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають

особливій охороні;

До складових структурних елементів екомережі включаються:

а) території та об'єкти природно-заповідного фонду;

б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

в) землі лісового фонду;

г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

ґ) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку

населення і туризму та проведення спортивних заходів;

е) інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні

розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу

природну цінність);

є) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги

України;

ж) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до

Червоної книги України;

з) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки,

сіножаті тощо;

и) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні

регіони з окремим статусом.

18. Зу «Про захист тварин від жорстокого поводження»

21 лютого 2006 року N 3447-IV 35 статей

Цей Закон спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав та укріплення моральності й гуманності суспільства.

тварини - біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому

числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові;

дикі тварини - тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які

перебувають у неволі чи напіввільних умовах;

домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду

традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених

людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають

життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та

існують тривалий час у їх природному ареалі;

сільськогосподарські тварини - тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання

продуктів і сировини тваринного походження;

безпритульні тварини - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні

угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин та

поводженням із ними фізичних та юридичних осіб.

Дія цього Закону не поширюється на установи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх

справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади у справах охорони

державного кордону, центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Дія цього Закону поширюється на такі види діяльності:

скотарство, включаючи племінне скотарство;

поводження з тваринами на території державних природних заповідників та на інших особливо

охоронюваних природних територіях;

мисливство, мисливське господарство, рибальство;

утримання домашніх тварин і племінна робота з ними;

використання тварин у цирках, зоопарках, на виставках та інших видовищних заходах;

використання тварин у спорті, у сфері відпочинку і розваг людей;

використання тварин у науково-дослідних і навчальних цілях, у тестуванні;

використання тварин у виробництві, у тому числі у виробництві біологічних препаратів;

інші види діяльності, де здійснюється вплив на тварин.

Дія цього Закону поширюється на поводження з тваринами незалежно від форми власності та інших

речових прав на них.