38.Модерний період в українській культурі

Розвиток наукових досліджень в Україні кінця ХІХст.

Характерними рисами вважаються :

1. Виникнення політичних партій, які у своїх програмах ставили за мету створення української незалежної державності.

2. Проникнення ідей відродження у народні маси.

3. Формування принципово нового мистецтва. Модерн

Важливою складовою національного відродження кінця ХІХст. став розвиток науки. В цей час відбувається консолідація української наукової еліти, що мало своїм наслідком піднесення укр. науки до світових зразків.У 1873р. у Львові було засновано НТШ. Об’єднало українських вчених і стало центром розвитку науки на Зах. У-ні. У 1892р. НТШ було реорганізовано і починає виконувати функції академії наук.

До складу НТШ входили : Грушевський, А.Кримський, Б.Грінченко, І.Франко, Павлик, Гнатюк, Ф.Вовк, В.Антонович.

Історико-філософська течія, математично-природнича, літературна. НТШ здійснювало публікацію наукових досліджень та заснувала ряд наукових збірок, які мали значний вплив у розвитку укр. науки кінця ХІХ – поч. ХХст.

Такими науковими збірниками стали : «Записки НТШ», збірник математично-природничої та лікарської секцій, етнографічний збірник, «Пам’ятки українсько-руської мови та літератури», «Літературно-науковий вісник».

Діяльність НТШ дала поштовх до активізації просвітницької думки на Зах. У-ни. Засновуються україномовні школи, проект Університет, який був би альтернативою існуючому. Завдяки НТШ в широких народних масах формується цінність наукового знання, формуються патріотичні почуття та естетичні смаки.

Кінець ХІХст. став часом піднесення розвитку наукових досліджень і в університетських центрах У-ни.

У Харківському формуються наукові школи теоретичної механіки, теорії ймовірності (Ляпунов). Також значного розвитку набуває школа фізичної хімії (Бекетов). Гуманітарні дослідження – школа мовознавства, засновником якої вважається О.Потебня, який вперше поставив прямий зв’язок мови з мисленням «Мова і мислення».

Одеський університет – піднесення біологічної науки. Школи І.Мечникова, який вважається одним із основоположників мікробіології та вчення про імунітет. Створює першу в Україні та другу в світі бактеріологічну станцію, де проводилися експериментальні дослідження.

Засновником фізіологічної школи вважається Сеченов – один із співавторів вчення про рефлекси.

У Київському у-теті набувають гуманітарні дисципліни. Психологія (Георгій Челбанов – засновник прихології),Філософія(С.Гогоцький,О.Гіляров,В.Лисевич) , історія л-ри (В.Перетц, Лобода – оновлення методології літературознавчих досліджень).

Фізика (І.Пулюй – один із винахідників рентгенівського випромінювання, започатковує металознавство).

Модерний період став часом формування професійної науки, яка почала відігравати провідну роль у розвитку світових досліджень. Розвиток науки став чинником формування національної самосвідомості та національного відродження.

70 —90-і роки XIX ст. ознаменувалися приходом в українську літературу нових високоталановитих письменників. Чільне місце серед них зайняв І.Нечуй-Левицький (1838 — 1918), який створив понад 50 художніх творів: повісті «Бурлачка», «Кайдашева сім'я», «Микола Джеря», «Афонський пройдисвіт», п'єси «На кожум'яках», «Маруся Богуславка», історичні романи «Князь Єремія Вишневенький», «Гетьман Іван Виговський» та ін. У них письменник глибоко відобразив життя, побут і психологію різних верств українського суспільства, правдиво змалював образи борців проти соціальної несправедливості, героїчні і трагічні сторінки української історії. Видатним представником письменства був Панас Мирний (П.Руденко, 1849 —1920), який став першим творцем соціально-психологічних романів та повістей. Перу Панаса Мирного належать багато творів, що ввійшли до скарбниці світової літератури. Серед них насамперед романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повісті «Лихі люди», «Товариші», «Лихо давнє і сьогочасне» та ін. Твори Панаса Мирного сповнені теплотою до українського народу, пройняті демократичною ідейністю. Плідно працював на ниві української літератури і культури взагалі Б.Грінченко (1863 — 1910). Прозаїк, поет, драматург, перекладач, публіцист, критик, педагог, фольклорист, етнограф, мовознавець, видавець, редактор, громадський діяч — ось який широкий діапазон його діяльності. У численних творах майстер слова реалістично зображував дійсність, оспівував борців за волю українського народу, виступав за його краще життя. Великою заслугою Б.Грінченка стали підготовка та видання 4-томного «Словаря української мови». Вагомий внесок у розвиток української літератури зробив П.Куліш (1819-1897). У низці поетичних, прозових, драматичних, публіцистичних творів він з великою любов'ю змалював боротьбу народних мас проти польсько-шляхєтського гніту, переконливо відтворив життя України за часів козаччини і Гетьманщини. Виступав за збереження основ народної моральності, проти денаціоналізації українського народу. На подібних позиціях стояли письменники О.Кониський, Д.Мордвець, Олена Пчілка (О.Косач).

Мистецтво.

Перехід від реалізму та романтизму до модерну, але модерн виникає не одразу. 2 пол. ХІХст. романтизм поступово занепадає. Під впливом гегельянства та позитивізму в мистецтві розвивається реалізм.

Цей напрямок проявляється в літературі, в якій виникають новаторські ф-ми прози, відображується.

І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний (П’яниця, Повія),

На основі реалізму формується і драматургія та професійний театр.

Був спрямований на пошук нових форм. Модернізм різко протиставляє сучасність та історію, орієнтується на відображення

В Зах. Європі була криза, яка стосувалася класичної науки та мистецтва. Приходить раціоналістична традиція Канта «Розум і собі».

Для модернізму характерна концепція чистого мистецтва, або мистецтва для мистецтва. Зосередженість на внутрішньому світі, на переживаннях героя, відображення не лише свідомого, а й позасвідомого рівня життя людини та суспільства, тобто модерністів більше цікавив суб’єкт, який відображав реальність.

Імпресіонізм, експресіонізм, символізм, фовізм, кубізм, футуризм.

Художні твори починають принципово відрізнятися від класичних напрямків.

Л-ра : засновниками : М.Коцюбинський та Л.Українка.

Активно розвивається і в образотворчому мистецтві (Малевич, О.Богоманов, Олександра Екстерн, Нарбут).

У вигляді модернізму українське мистецтво втрачає ознаки провінційності, народництва, романтизму і стає основою формування передових напрямів Зах. Європи. Малєвич - посткубізм.

Результати:

1. формування національної ідеї

2. укр культура стала передовою в розвитку світової

3. сформувалася українська літературна мова

4. формування укр. політ. нації.