8.2. Показники стану та ефективності використання основних фондів

Для забезпечення відтворення основних виробничих фондів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих фондів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

У процесі виробництва основні фонди зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних фондів ви­значається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних фондів.

По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні фонди.

По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених з виробничого процесу основних фондів або вкладання коштів у нові виробництва.

Показники стану й ефективності використання основних фондів можна об’єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства основними фондами; 2) стан основних фондів; 3) ефек­тивність використання основних фондів (рис. 8.3).

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними фондами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства.

Фондомісткість є величина зворотна до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних фондів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними фондами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість — до зменшення.

Рис. 8.3. Показники забезпечення стану й ефективності використання основних фондів

Приклад.

Випуск товарної продукції за рік становив 388 940 грн., вартість основних виробничих фондів — 134 208 грн. Фондомісткість дорівнює 0,35 грн. ( ), тобто на кожну гривню виробленої продукції припадає 35 коп. основних виробничих фондів.

Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих фондів до кількості працюючих на підприємстві.

Приклад.

Вартість основних виробничих фондів на початок року 108 530 грн., а кількість працюючих 453 особи. На кінець року — від­повідно 134 208 грн. і 440 осіб. Звідси фондоозброєність на початок року становить 23,9 тис. грн. ( ), на кінець року — 30,5 тис. грн. ( ).

Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих фондів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Приклад.

Вартість основних виробничих фондів на кінець звітного року становила 134 208 грн., сума зносу основних фондів — 53 175 грн., а вартість майна — 169 339 грн. Відтак коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів становитиме 0,48 ( ).

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 – 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для поліпшення становища.

Стан основних виробничих фондів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних фондів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних фондів (рис. 8.1).

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних фондів до балансової вартості основних фондів.

,

де Кз	— коефіцієнт зносу основних фондів;
Зо	— сума зносу основних фондів;
Фк	— балансова вартість основних фондів.

Показник зносу основних фондів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних фондів.

Коефіцієнт придатності основних фондів розраховується за формулами:

К_n = 1 – К_з , або К_n = 100% – К_з,

де Кn	— коефіцієнт придатності основних фондів;
Кз	— коефіцієнт зносу основних фондів.

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних фондів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнти оновлення та вибуття розраховуються за формулами:

; ,

де Ко	— коефіцієнт оновлення основних фондів;
Фу	— вартість уведених основних фондів за звітний період;
Кв	— коефіцієнт вибуття основних фондів;
Фв	— вартість виведених основних фондів за звітний період.

Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних фондів, тобто ступінь вибуття тих основних фондів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для подальшого використання. По­зитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість уведених в дію основних фондів перевищує вартість вибулих основних фондів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних фондів.

.

До показників, які характеризують ефективність використання основних фондів, належать: фондовіддача, рентабельність основних фондів, сума прибутку на одну гривню основних фондів.

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних фондів, є фондовіддача.

,

де Фв	— фондовіддача основних фондів;
Вn	— вартість виробленої продукції за звітний період;
Фк	— балансова вартість основних фондів на кінець звітного періоду.

Відносним показником ефективності використання основних фондів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

· 100% ,

де Рф	— рентабельність основних фондів;
Пб	— балансовий прибуток за звітний період;
Фк	— балансова вартість основних фондів на кінець звітного періоду.

Таблиця 8.1.

Показник	Формула розрахунку	Характеристика
1. Фондоємність		Характеризує забезпеченість під­приємства основними фондами; визначається діленням вартості основних фондів на вартість виробленої продукції
ч 2. Фондоозброєність		Показує величину основних фондів на одного працівника
3. Коефіцієнт реальної вартості основних фондів у майні підприємства		Відображає питому вагу залишкової вартості основних фондів у загальній вартості майна підприємства
4. Коефіцієнт зносу основних виробничих фондів		Показує ступінь зносу основних ви­робничих фондів
5. Коефіцієнт придатності основних виробничих фондів	1 – Кз	Відображає частину основних фондів, придатну для експлуатації
6. Коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів		Показує частку введених основних фондів у загальній вартості основних фондів
7. Коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів		Характеризує інтенсивність вибуття основних виробничих фондів
8. Коефіцієнт приросту основних виробничих фондів		Показує ступінь збільшення основних фондів у звітному періоді, якщо порівняти з минулим періодом
9. Фондовіддача		Характеризує ефективність використання основних виробничих фондів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих фондів
10. Рентабельність основних виробничих фондів	· 100%	Визначає ступінь використання основних виробничих фондів

Ф_к — балансова вартість основних виробничих фондів;

В_п — вартість виробленої продукції;

Ф_з — залишкова вартість основних виробничих фондів;

М — вартість майна підприємства;

З_о — сума зносу основних виробничих фондів;

ч — середньооблікова чисельність працівників;

Ф_в — вартість уведених основних виробничих фондів;

Ф_у — вартість виведених основних виробничих фондів;

К_з — коефіцієнт зносу основних виробничих фондів;

П_б — балансовий прибуток підприємства.

Абсолютним показником ефективності використання основних фондів є сума прибутку на одну гривню основних фондів.

До показників ефективності використання основних фондів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних фондів у їх загальній сумі.

Формули розрахунку показників забезпечення стану й ефективності використання основних фондів та їхню характеристику наведено в табл. 8.1.