5.1. Підготовка рефератів

Однією з форм самостійної роботи студентів є підготовка реферату і його захист (виступ перед аудиторією). Ця форма СРС є корисною і цікавою лише тоді, коли студент дотримується основних правил підготовки реферату.

При оцінюванні реферату особливе значення надається самостійності мислення, критичній оцінці викладеного матеріалу, вивченню книг та публікацій, що не входять до рекомендованого списку літератури.

Тема реферату вибирається із запропонованої тематики. За узгодженням з викладачем можливе самостійне формулювання теми.

У ході роботи над рефератом передбачається консультування у викладача: обговорення напрямку наукового пошуку, узгодження плану (змісту) тощо.

При роботі з першоджерелами варто уникати прямого конспектування тексту, краще зосередити увагу на коментуванні, тобто на викладенні власних поглядів на матеріал, який розглядається. Однак цитування (оформлене посиланнями) також може бути використане для аргументації формулювання думки автора.

Реферат повинен мати чітку структуру. Початок реферату – зміст, що складається з розділів (підрозділів), які відповідають заголовкам і підзаголовкам у тексті. За змістом (планом) йде вступ: обґрунтування актуальності обраної теми, постановка мети, задач, обмеження предмету дослідження.

Основна частина поетапно розкриває тему реферату. В рефераті студент повинен освітити сучасні проблеми досліджуваної теми, провести аналіз статистичних показників та їх динаміки, опрацювати основні нормативно-правові документи з розглядає мого питання. У висновках оформляються чіткі, обґрунтовані висновки, наводяться напрями подальшого розвитку теми. Завершується реферат списком використаних джерел (оформленим у встановленому порядку).

Обсяг реферату – 10-15 сторінок.

Реферат, прорецензований викладачем, виноситься на захист: виступ і обговорення в аудиторії.

Теми рефератів

1. Науково-технічний прогрес і безпека праці.

2. Удосконалення умов праці на підприємстві.

3. Соціально-економічна оцінка умов праці.

4. Управління охороною праці на підприємстві.

5. Економічні методи управління умовами і охороною праці.

6. Травматизм і захворювання на виробництві.

7. Страхування виробничих ризиків.

8. Планування поліпшення умов праці на основі колективного договору.

9. Контроль за охороною праці на підприємстві.

10. Сучасна економіка умов і охорони праці.

11. Вдосконалення механізму витрат, пов'язаних з поліпшенням умов праці.

12. Економічне стимулювання підприємств, направлене на поліпшення умов праці.

13. Економічна відповідальність підприємств за порушення нормативних актів про охорону праці.

14. Світовий досвід управління умовами і охороною праці.

15. Фінансування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

16. Вплив ринкових відносин в економіці на стимулювання поліпшення умов і охорони праці (досвід західних країн).

17. Форми і методи регуляції відповідальності підприємств за порушення законодавчих і нормативних актів по охороні праці.

18. Методи оцінки стану умов праці.

19. Стимулювання природоохоронної діяльності підприємств.

20. Оцінка соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

21. Реформування системи охорони праці.

22. Розвиток соціального партнерства у галузі охорони праці.

23. Охорона праці і соціальний захист.

24. Атестація робочих місць за умов праці.

25. Розвиток охорони праці в Україні.

26. Міжнародна співпраця у галузі охорони праці.

27. Колективний договір як правовий інструмент поліпшення умов і охорони праці.

28. Сучасні проблеми поліпшення умов праці.

29. Соціальна спрямованість перебудови управління умовами праці.

30. Травматизм на виробництві і його соціально-економічні наслідки.

31. Досвід зарубіжних країн в реалізації заходів щодо охорони праці.

32. Запобігання нещасних випадків і професійних захворювань і система компенсацій шкоди від них у Федеральній Республіці Німеччини.

33. Науково-технічний прогрес і безпека праці.

34. Система захисту працівників на виробництві і її вдосконалення.

35. Психологічне і інженерне забезпечення охорони праці.

36. Організація охорони праці в Японії.

37. Порядок організації державного нагляду за охороною праці.

38. Науково-технічне і соціальне забезпечення охорони праці в Україні.

39. Соціально-економічне значення охорони праці.

40. Охорона праці і соціальний захист в Україні: стан, проблеми, перспективи.

41. Охорона праці як основний напрям соціальної політики України.

42. Шкідливі виробничі чинники і засоби захисту від них.

43. Актуальні проблеми гігієни праці.

44. Система управління охороною праці на підприємстві.

45. Принципи організації і функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

46. Планування і стимулювання діяльності по охороні праці.

47. Формування ринкових відносин і задачі підприємств у сфері охорони праці.

48. Система соціального захисту від професійних ризиків.

49. Фінансування заходів щодо поліпшення умов охорони праці.

50. Вживання комп'ютерних методів, прикладного і інформаційного забезпечення охорони праці.