5.4 Пожежна безпека
Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.004-91* пожежна безпека забезпечується наступними заходами:
1) системою запобігання пожеж;
2) системою пожежного захисту;
3) організаційними заходами щодо пожежної безпеки;
Система запобігання пожеж передбачає запобігання утворення пального середовища та запобігання утворення в пальному середовищі джерел запалювання.
Для зменшення небезпеки утворення в пальному середовищі джерел запалювання передбачено:
1) використання електроустаткування, що відповідає класу пожежо небезпечної зони приміщення П-IIа: ступінь захисту електроапаратури не менш ІР-44, ступінь захисту світильників ІР-2х, згідно з ПУЭ;
2) будівлі, в яких встановлено обладнання інформаційних технологій чи будь-яке інше електронне обладнання, чутливе до атмосферних перешкод, потребує І або ІІ рівні блискавко захисту (незалежно від кількості грозових уражень об’єктів за рік) згідно ДСТУ БВ.2.5-38:2008;
3) забезпечення захисту від короткого замикання (контроль ізоляції, використання запобіжників);
4) вибір перетину провідників за допустимим нагрівом;
При виборі засобів гасіння пожежі для забезпечення безпеки людини від можливості враження електричним струмом у приміщенні передбачено використання вуглекислотних вогнегасників ВВК-5. вогнегасник знаходиться на видному та легкодоступному місці. При виникненні пожежі передбачена можливість повідомлення в пожежну охорону за телефоном. У якості оповісників використовуються термоелектричні датчики диференціальної дії. Відповідно до ДБН В.1.1-7-2002 ступінь вогнестійкості будинку ІІІ, але згідно вимог НПАОП 0.00-1.28-16, ступінь вогнестійкості будівель з ЕОМ повинен бути не нижче ІІ.
Організаційними заходами протипожежної профілактики є вступний інструктаж при прийомі на роботу, навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації, наявність плану евакуації.
5.5 Охорона навколишнього середовища
Природне середовище біосфери все інтенсивніше перетворюється за допомогою людини на техносферу. Завдання людства полягає в тому, щоб ці неминучі перетворення не погіршили умови існування на Землі. XX століття було століттям особливо інтенсивного впровадження в життя нових технічних засобів, об'єктів, технологій. І, що сумно багато нововведень були не завжди обдуманими і часто не супроводжувалися аналізом наслідків. Лише на порозі нового століття людство прийшло до розуміння того, що подальше безоглядне прагнення до задоволення своїх все зростаючих життєвих потреб може привести до негативних наслідків для нашої планети і самої людини.
Це відбилося в зміні пріоритетів в розвитку суспільства, створенні нових об'єктів техніки, впровадженні нових технологій. В даний час вимоги безпеки і екологічності є визначальними при створенні і впровадженні нових технічних об'єктів і технологій. Згідно закону України “Про охорону навколишнього середовища”, від 25.06.91 жоден новий проект, що не відповідає нормам безпеки і охорони довкілля, не може бути реалізований.
При масовому використанні моніторів та комп’ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях – при виготовленні, експлуатації та після закінчення терміну служби.
Міжнародні екологічні стандарти, що діють на сьогоднішній день в усьому світі, визначають набір обмежень до технологій виробництва та матеріалів, які можуть використовуватися в конструкціях пристроїв. Так, за стандартом ТСО-95, вони не повинні містити фреонів ( турбота про озоновий шар) , хлоридів, бромідів, полівінілхлоридів. У стандарті ТСО-99 закладене обмеження за кадмієм у світлочутливому шарі екрана дисплея та ртуті в батарейках.
Апарати, тара і документація повинні допускати нетоксичну вторинну переробку після закінчення терміну експлуатації.
Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО-92 включають вимоги зниженого енергоспоживання та обмеження припустимих рівнів потужності, що споживаються у неактивних режимах.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що дотримання приведених нормативних параметрів дозволяють створити на робочих місцях сприятливі умови праці.