- •1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.
- •2.Господарство, господарська система та її еволюція.
- •3.Зробіть порівняльний аналіз типів господарських ситем та їх змісту.
- •5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно – синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- •6.Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни.
- •7.Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- •8. Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- •9.Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •10. Порівняйте сутність ті зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- •18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Крито-Мікенської цивілізації.
- •22. Господарська система Древньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля.
- •23. Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- •24. Порівняльна характеристика суспільства Сх і Зх цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- •25. Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв’язок з господарською системою.
- •26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Зх Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі «Капітулярію про віли».
- •27. Виникнення середньовічних міст в Зх Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства та їх висвітлення в цехових статутах.
- •28. Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.
- •31. Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя європейських держав пізньофеодальної доби.
- •32. Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- •33. Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •34. Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.
- •35) Середньовічне місто та його роль у зародженні ринкової економії. Корпоративні форми. Еволюц. Цехового господ.
- •36) Історичні умови виникнення фізіократизму.
- •37) Формуваеея передумов товарного господ. Та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- •39)Розкрийте суть явища революція цін та його зв'язок з великими географічними відкриттями
- •40)Розкрийте зміни , які відбулися у розвитку продуктивних сил Зх. Європи. Положення про індустріальне суспільство.
- •41)Відродження, Реформація та Просвітництво.
- •42)Суть і значення демократичної, промислової, та освітньої революції.
- •44. Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації.
- •45.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •46) Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму та класичної школи політичної економії.
- •49.Марксистська економічна теорія та сучасність.
- •47) Проаналізуйте процес становлення теорії вартості в економічному спадку Петті. Сміта. Рікардо та Маркса.
- •51.Особливості розвитку ринкового господарства у Франції та виникнення нових форм господарювання. Висвітлення цих процесів у теоріях Сея та Бастіа.
- •52.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині та виникнення нових форм господарювання. Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •53.Особливості становлення ринкового господарства в сша та виникнення нових форм господарювання. Роль ліберальної економічної теорії Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •54.Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки 15-18 ст.(меркантилістів, фізіократів, Сміта та Рікардо)
- •55. Економічні передумови Визвольної війни українського народу (1648-1676).
- •57. Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі др. Пол. 17 – сер. 18 ст.
- •58. Господарська система Західної України та її еволюція під впливом реформ Йосифа іі.
- •70.Порівняльна характеристика господарського розвитку Німеччини та Франції на межі XIX ст.
- •71.Особливості становлення та розвитку ринкового господарства в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •72. Основні течії економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.).
- •73. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.
- •74. Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства.
- •75. Творчий внесок м.Тугана-Барановського в українську та світову економічну думку.
- •76. Роль столипінської аграрної реформи в господарському розвитку України.
- •77. Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- •78. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •79. Світова економічна криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- •80. Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Виникнення неолібералізму та його роль у господарському відродженні країни.
- •81. Соціально-економічні наслідки Першої Світової війни. Версальська угода та її економічний зміст.
- •83. Особливості розвитку світового господарства на зламі XIX-XX ст. Та їх відображення в концепціях імперіалізму(Дж. Гобсон, в.І Ленін, к. Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер)
- •84. Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е. Чемберлена, Дж. В. Робінзон, й. Шумпетера)
- •88. Порівняйте особливості методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроекономічних проблем.
- •85. Причини виникнення, суть та основні напрямки раннього інституціоналізму.
- •86. Економічні аспекти другої світової війни (причини, методи, воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки)
- •87. Порівняйте економічну політику виходу з кризи 1929-1933 рр., запропоновану д.Ф.Рузвельтом, та економічну політику нацистської Німеччини.
- •89. Загальна характеристика основних факторів розвитку суспільства Західної цивілізації у 1950-80-ті роки
- •90. Після воєнна стабілізація світової фін-грошової сфери. План Маршалла та Бретонсько-Вудська угода.
- •91.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 1950-80ті роки. Початок глобалізації
- •92. Нтп і нтРяк фактори розвитку світової системи господарства у 1950-80 рр.
- •93. Суть та особливості розвитку зміш ринкових систем проаідних країн світу.
- •95»Економічні дива” Німеччини та Японії
- •98.Особливості реалізації ідей неоконсерватизму та монетаризму в реформуванні господарств Англії «теччеризм» та сша «рейганоміка»
- •99. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства кінця хх початку ххІст
- •100. Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності як одна з…
- •101. Передумови,суть та наслідки інформаційно-технологічної революції хх-ххі
- •102.Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно-технологічної революції
- •103. Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •112. Основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 20-х років XX ст.
- •113. Суть радянської індустріалізації та джерела її реалізації
- •118. Остання спроба реформування радянської командно-адміністративної системи в другій половині 80-х років XX ст.
- •119. Зробіть порівняльний аналіз спроб та результатів реформування радянської господарської системи у 60-х та др. Пол. 80-х років 20 ст.
- •120. Становлення національної господарської системи України в першій половині 90-х років XX ст.
- •121. Формування теоретичних засад обгрунтування шляхів переходу до ринкової системи в українській економічній літературі 90-х рр. XX ст.
- •122. Ринкова трансформація господарської системи України в 90-х рр. XX ст.
- •123. Теоретичне обґрунтування трансформаційних процесів в укр. Ек. Літ-рі кін.XX – поч.. XXI ст.
- •124. Основні етапи аграрної реформи в Укр. В 90-ті роки XX ст.
- •125. Структурна перебудова укр..Ек :теорія та практика (1990-ті роки)
- •60. Криза кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів
- •61. Друга науково-технічна революція
- •62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •65. Економічне піднесення Німеччинив кін 19ст. Та виникнення соц напряму
- •66. Причини швидкого економічного розвитку сша.
- •68. Господарська система англіїї 19-20ст. Кембриджська школа
24. Порівняльна характеристика суспільства Сх і Зх цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
До Сх. цивілізації відносять: Стародавній Єгипет, Індія, Китай і Месопотамія. Існувала держава родового типу. Політична організація життя суспільств сх. цивілізацій дістала назву сх. деспотій, найбільш характерною ознакою яких було абсолютне переважання держави над суспільством. При цьому страх перед владою поєднувався з безмежною вірою в її носіїв. За умов сх. деспотизму жодна особа не мала господарської свободи, над господарством встановлювався адміністративно-бюрократичний контроль. Верхівка зосереджує у своїх руках не лише владу, а й власність на основний виробничий ресурс – землю. Основою економіки було землеробство. Східне суспільство мало складну ієрархічну соціальну структуру. Основним виробником (і найбільшою верствою населення) були землероби. Вони перебували у цілковитій залежності від держави, сплачували податки й регулярно залучалися до громадських робіт. Над виробниками здіймалася піраміда державної бюрократії – збирачі податків, наглядачі, писарі, жерці тощо. Завершувала цю піраміду постать царя-деспота. Східне суспільство було суспільством суцільного рабства. Господарська система суспільств Сх. цивілізації характеризувалася певною формою фінансово-економічних взаємин між власником основних засобів в-ва (державою) та її користувачами: всі виплати, що здійснював землекористувач зосереджувалися у царській скарбниці. Ще однією рисою господарства суспільств Сх. цивілізації було існування на низовому рівні автономних і переважно самоврядних колективів. Такими виступали не лише сільські громади (общини), а й ремісничі об’єднання, а також секти,варни,касти та ін. об’єднання переважно релігійно-ремісничого характеру.
До Зх. цивілізації відносять: Стародавню Грецію і Рим. Існував тоталітарний тип держави. Основою економіки було землеробство. Поряд з цим розвивалось тваринництво, ремесло, торгівля (в містах). Економічні зв’язки за умов панування натурального господарства було досить вузьким, господарське життя в основному зосереджувалося в окремих родинах, в їх домашньому господарстві. Право на землеволодіння визначало участь у державному управлінні поліса. Право власності охоронялося законами. Встановлювалася юридична рівність громадян. Головною продуктивною силою були раби; водночас зберегалась селянська община, ремесло розвивалось у містах. Основу суспільного розвитку становило натуральне господарство, водночас значного розвитку досягло просте товарне виробництво і ринкові відносини, особливо зовнішня торгівля.
25. Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв’язок з господарською системою.
Землевласники-феодали мали на землю монопольне право, яке й визначало в умовах аграрної економіки їх панівне становище. Зростання великої земельної власності, джерелом якої були не лише «пожалування», а й прямі захоплення общинних земель, відбувається швидкими темпами. При цьому форми землеволодіння та соціальну структуру, що існували у Франкській державі, можна уявити за «Салічною правдою» (Lex Salica), одним з найдавніших зведень звичаєвого права та пам'яткою не лише правової, а й економічної думки середньовіччя.
У «Салічній правді» знайшли відображення майнові відносини та захист прав власності через систему штрафів за різні злочини, зокрема за крадіжку худоби. У ній також розглядаються питання майнової нерівності, розкладу громади, формування землеволодіння, зокрема такої його форми як аллод. За «Салічною правдою» основною масою франкського населення є вільні общинники, а основною формою землеволодіння також є общинна (або громадська). Особиста ж власність поширюється на будинок, садибу, город, проте не на ріллю, яка залишається громадською, але в особистому користуванні. Вже з другої половини VI ст. у Франкській державі аллод фіксується як особиста земельна власність: його можна купити, продати, закласти, подарувати, успадкувати. Одночасно вся суспільно-економічна структура спиралася на особисті домогосподарства, що забезпечувало активну участь общинників у громадському житті.
Водночас аллод міг бути і великим земельним пожалувашіям, яке отримували за службу від королів франків, але це вже було велике землеволодіння, яке займало території, що дорівнюють деяким сучасним державам Європи. Так, католицькі церковні установи, найчастіше монастирі, передавали землю на умовах прекарію, тобто зобов'язання за користування землею виконувати певні повинності. Прекарії могли бути кількох видів, як-от: прекарій пожалуваний, коли селянин, що втратив свій аллод, звертається до землевласника (світського чи духовного) з проханням надати йому у користування земельний наділ; прекарій повернений, коли селянин, який втрапив у злидні, віддає свій аллод великому землевласникові та отримує його назад у вигляді вже умовного користувача та прекарій з винагородою, коли прекаріст не лише отримував назад свій наділ, а й додаткові землі у користування.
Головною формою землеволодіння в цей період стає бенефіцій, адже надання землі у повну власність (у вигляді аллоду) значно послаблювали королівську владу і створювали прошарок землевласників, які вже відмовлялися служити. Бенефіції, тобто передача землі в умовну не спадкову власність, що передбачала несення певної служби, найчастіше військової. З часом (ЇХ—X ст.) виникає спадкова форма умовного феодального землеволодіння — феод (або лєн), що також передбачала несення служби, але й земля, й посада передавалися у спадок. Протягом цього часу панівною формою стає теза «немає землі без сеньйора».