66. Причини швидкого економічного розвитку сша.

В останній третині XIX ст. у США швидкими темпами відбувається про­цес індустріалізації, зростання важкої промисловості. Бурхливе зростання промисловості супроводжувалося швидким техніч­ним прогресом, упровадженням досягнень другої науково-технічної рево­люції. Так, США стали батьківщиною багатьох важливих винаходів. Досягнення науки і техніки були тісно пов'язані з появою в США нових галузей промисловості: автомобільної, алюмінієвої, гумової, нафтової, елек­тричної, верстатобудівної та інших.

Відбуваються зрушення в розміщенні виробництва, починається індуст­ріалізація Півдня та Заходу країни. Поява нових економічних районів дала поштовх подальшому розвитку залізничного будівництваПоряд з цим відбувається швидке бу­дівництво автомобільних доріг та каналів.

Завдяки втручанню уряду США було багато зроблено для розвитку поча­ткової, середньої, вищої освіти та науки, захисту національного товаровироб­ника.

Найбільш поширеною формою господарювання в економіці стали трести. Головною метою трестів було захоплення ринку товарів і встанов-лення монопольних цін.

Тому під тиском громадської думки уряд США мусив видати низку антимонопольних законів.

Після закону Шермана великого поширення набула нова форма моно­полій — холдинг-компанія. Холдинг — це об'єднання, яке тримає портфель акцій різних фірм, отримує дивіденди та розподіляє їх між акці­онерами.

Швидкими темпами після громадянської війни розвивалося сільське гос­подарство США за американським, фермерським, шляхом, який означав від­сутність феодальних пережитків.

В умовах монополістичної конкуренції у фермерських господарствах збі­льшується концентрація виробництва.

Засновником американ-ської школи маржиналізму став Джон БейтсКларк. Кларк поділив політичну економію на три розділи: 1) універсальну еко­номіку, яка формулює загальні універсальні закони; 2) соціально-еконо­мічну статику3) соціально-економічну динаміку, яка досліджує ті сили, які діють у суспільстві, що перебуває в ру­сі, у розвитку. Таким чином, теорія розподілу Кларка була ще однією спробою (вслід за теорією Кері) показати панування економічних гармоній в умовах капі­талізму.

68. Господарська система англіїї 19-20ст. Кембриджська школа

Бурхливий розвиток англійської промисловості припадає на початок 70-х років, її промисловість домінувала у світі, поки в інших країнах завер­шився процес індустріалізації. Одержуючи дешеву сировину з колоній, проводячи політику вільної торгівлі, Англія — «фабрика світу» — не бояла­ся конкурентів.

Наприкінці XIX ст. відбувається швидка індустріалізація в США та Німеччині, які стають конкурентами Англії.

Тяжкий удар англійській промисловості було завдано рядом країн, які пе­рейшли від політики вільної торгівлі до протекціонізму, захистивши свою промисловість високим митним тарифом. Домінування англійських товарів на світовому ринку було поступово ліквідоване.

На початку XX ст. змі­нюється структура промисловості Англії, де за темпами зростання важка промисловість випереджає легку. Хоча Англія втратила свою промислову

монополію у світі, у неї залишилася величезна колоніальна імперія, яка да­вала великі прибутки. Крім того, Англія продовжувала посідати провідне місце у світовій торгівлі та суднобудуванні.

Монополії Англії в основному виступали у формі трестів і синдикатів. В Англії також відбу­вався процес монополізації на залізницях та у судноплавстві, повільно про­ходить монополізація в старих галузях промисловості — текстильній та ву­гільній.

В останній чверті XIX ст. сільське господарство Англії, особливо зерно­ве, значно скоротило обсяг виробництва. Великих збитків зазнало сільське господарство від завезення в Англію дешевого американського хліба.

Під впливом аграрної кризи в сільському господарстві країни відбува­ються структурні зрушення. Зменшення питомої ваги землеробства призвело до звуження внутрішньо­го ринку та посилення залежності країни від імпорту сировини та продо­вольства.

У 70-х роках XIX ст, Англія почала активно використовувати банківський капітал, який за темпа­ми концентрації та централізації значно випереджав промисловий.

Фінансуючи промисловість, банки зрощувалися з промисловістю. Злиття промислового і банківського капіталу зумовлювало утворення в країні фінансового капіталу і фінансової олігархії та її домінування у головних галузях економіки. Дедалі більшої ваги в економіці Англії почали набувати фїнансово-промислові групи, акціонерні та комерційні банки.

Англійський банк — провідний банк країни — стає важливим елементом ринкової економіки, а Англія — «світовим банкіром». Прибутки від фінан­сових операцій виходять на перше місце.

Найбільший внесок у теорію зробив професор Кембриджського універси­тету Альфред Маршалл. йогопрацяпоклала початок новому напряму в економічній науці, що згодом дістав назву неокласичного економічного аналізу. По суті, Маршалл поставив завдання щодо створення синтетичної теорії вартості на основі різних теорій, що знайшло підтримку як у прихиль­ників неокласичного напряму, так і в його супротивників. Одночасно Маршалл був супротивником трудової теорії вартості, що доводи­ла примат витрат виробництва в ціноутворенні. Важливе місце у теоретичній системі Маршалла належить теорії розподілу. Згідно з цією теорією кожний із факторів виробництва (земля, праця, капітал, підприємницька діяльність) також підлягають дії попиту і пропозиції. Прибу­ток не є гарантованим доходом підприємця, а змінюється зі зміною цін.

Отже, економічна теорія Маршалла вплинула на розвиток економіч­них наук. Концепції ціни, попиту та пропозиції, витрат виробництва, введені кембриджською школою до наукового обігу, стали предметом подальшого вивчення й розвитку. Сучасними економістами широко ви­користовуються і модифікуються розроблені Маршаллом теорії «ела­стичності» попиту та пропозиції, квазирентного доходу тощо.