Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist_shpori_povnistyu.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
673.79 Кб
Скачать

61. Друга науково-технічна революція

Суттєвий вплив на всі сторони життя Європейської цивілізації мала сві­това економічна криза 1873 р., яка була наслідком перевиробництва товарів. Криза поклала початок другій науково-технічній революції (70-ті роки XIX ст. — 1918 р. XX ст.), яка мала істотний вплив на всі сторони життя людства, зумовила розвиток науки і техніки, привела до переходу від вільної конку­ренції до виникнення монополій, які стали відігравати провідне місцу роль економіці країн.

Криза перевиробництва 1873 р. поставила питання про існування товаро­виробників на ринку чи їх розорення, зруйнувала систему вільної конкуренції.

Науково-технічна революція на відміну від першої промислової револю­ції (переходу від мануфактури до фабрики) відбувалася на принципово новій технічній базі. Саме в цей час на зміну енергії пару прийшла електрична енергія. Було винайдено нові види двигунів. Значного розвит­ку набуває транспорт. У промисловості пошири­лися нові види енергії — нафта й газ.

З'являються перші спроби автоматизації виробничих процесів, відбува­ється масове поточне виробництво різних товарів, упроваджуються науково обґрунтовані технології поточного виробництва, які дали можливість інтен­сифікувати працю, підвищити її продуктивність, одержати більші прибутки.

Застосування нової техніки та технологій на виробництві не могло не вплинути на швидке зростання обсягів промисловості, на суттєві структурні зрушення в економіці. У важкій промисловості виникають нові галузі: електротехнічна, наф­топереробна, хімічна, автомобільна, верстатобудівна. Ці галузі промисло­вості швидко освоюють нові види продукції.

У сільському господарстві подальшого розвитку набуває фермерство, як американський шлях розвитку.

Отже, за таких умов науково-технічна революція не могла не привести до нових змін у ринковій системі. У нових умовах конкуренція ще біль­ше загострювалася через намагання завоювати ринок, одержати прибуток та через дорожнечу нової техніки й технологій. Таким чином, на зміну вільної конкуренції приходить монополія, яка бу­ла наслідком концентрації та централізації виробництва і капіталу на вели­ких підприємствах.

62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.

Науково-технічна революція привела до нових змін у ринковій системі. На зміну вільної конкуренції приходить монополія. Отже, в останній чверті XIX ст. відбуваються, по суті, революційні зміни у ринковій системі: перехід від вільної конкуренції до монополістичної, ви­никнення нових форм власності та господарювання.

Монополія — це окремі наймогутніші підприємства або об'єднання під­приємств, що виробляють переважну кількість продукції певного виду і то­му впливають на процес ціноутворення і отримання високих прибутків.

Монополії в кінці XIX ст. перетворилися в головну форму господарських одиниць країн Європейської цивілізації, стали відігравати провідну роль в їх економіці. Однією з характерних ознак монополій є наявність нової техніки і техно­логій на підприємствах, наявність масового поточного виробництва товарів з поділом праці. В умовах ринкової економіки конкурентна боротьба не зникає, а, навпа­ки, загострюється між монополіями за ринки збуту товарів та сировину, осо­бливо в міжгалузевому розрізі.

У ринковій системі монополії виступають у вигляді картелів, синдика­тів, трестів та концернів.

З^переходом від системи вільної конкуренції до монополістичної відми­рають старі форми організації господарства та з'являються нові. Так, посту­пово зникають фірми, які належали одній сім'ї та, як правило, успадковува­лися від батька до сина, виникають великі підприємства, у фінансовій сфері зникають заставні контори, а їх місце займають потужні банки. Виникають нові елементи ринкової інфраструктури — торговельні палати, контори аудиту та лізингу, довірчі товариства, біржі праці, різні фонди. Структурні зрушення в промисловості кінця XIX ст., поява нової техніки та технологій, загострення конкурентної боротьби між підприємцями вимага­ли одночасно великих коштів, яких не вистачало навіть у великих власників. За цих умов стало необхідним залучення сторонніх капіталів через випуск акцій — цінних паперів. Виникає колективна акціонер­на форма приватної власності. Таким чином, акціонерна форма власності стала відігравати основну роль у розвитку економіки.

Насичення монополіями ринків своїх країн товарами призводить до того, що вони виходять з товарами на ринки інших країн, де стикаються з товарами подібних монополій. Це загос­трює конкуренцію і зрештою посилює боротьбу за економічний переділ сві­ту. Конкурентна боротьба між монополіями примушує їх укладати угоди про розподіл світових ринків. Домінування монополій в економіці, придушення ними малих та середніх підприємств, які не витримали конкуренції, привело до прийняття антимо-

нопольних законів, першим з них був прийнятий у США закон Шермана (1890 р.).

В умовах монополізації посилюється регулятивний вплив держави на гос­подарську діяльність. Держава стає на захист монополій, проводить зовніш­ню політику в "їхніх інтересах, створює інфраструктуру, піклується про осві­ту та науку, впливає на духовно-культурний розвиток.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]