122. Ринкова трансформація господарської системи України в 90-х рр. XX ст.

У жовтні 1995 р. у країні починає здійснюватися курс на радикальні економічні перетворення, в ході реалізації якого відміняються дотації на виробництво збиткової продукції, відпускаються ціни, а також фіксований курс до твердих валют, проголошується необхідність тотальної приватизації, а також суттєвого скорочення бюджетного дефіциту тощо. У цілому економічна політика цього етапу є, по суті, комбінацією монетаристських та адміністративних заходів («адміністративний монетаризм» або «монетаристське адміністрування»). Наступні роки показали, що використання методів «монетаристського адміністрування» у керівництві економікою не змогло забезпечити швидкий та ефективний вихід укр.ек з кризи, хоча і дали леякі позитивні рез-ти. Так, 1995 р. характеризується певною стабілізацією грошово-кредитної сфери. Друга пол.. 90-х рр.. в ек. Укр. характеризується проголошенням коригування курсу реформ на створення державно регульованої, соціально спрямованої ринкової ек., тобто проголошення курс на побудову соц..ринкового господарства, тобто активну структурну політику держави, що тісно пов’язана з удосконаленням соц..сфери. Разом з тим у цей період в Укр. Вже сформувалася досить розвинута ринкова інфраструктура (банки, біржі, страхові компанії), визначалася певна спрямованість валютної, кредитної політики. Певною мірою визначалися як переваги, так і недоліки діючої податкової, митної, регіональної політики. Наприкінці 90-х років дещо прискорюються процеси приватизації промислових об’єктів, до 2000 р. змінило форму власності близько 65 тис. підприємств та організацій.

123. Теоретичне обґрунтування трансформаційних процесів в укр. Ек. Літ-рі кін.XX – поч.. XXI ст.

Макроекономічна динаміка кінця 90-х років свідчила про недостатню ефективність ринкових трансформацій. Негативний вплив на неї справляли складний фінансовий стан підприємств, недостатня ефективність приватизації та управління державним майном, зменшення попиту на вітчизняну продукцію через її високу собівартість та неконкурентноспроможність, нестача інвестицій, повільне формування законодавчої бази, яка б відповідала економічним процесам перехідної економіки.Всі ці проблеми привертали увагу науковців, з’являється цілий ряд публікацій присвячених обґрунтуванню концепції структурної перебудови, перш за все трансформації промислового комплексу, питанням оптиміцазії галузевої структури нац..вир-ва, забезпечення його конкурентоспроможності на світових ринках. У колективній монографії «Рыночные трансформации в переходной экономике» досить детально досліджується мета та об’єкти структурних перетворень у промисловості Укр.

124. Основні етапи аграрної реформи в Укр. В 90-ті роки XX ст.

У другій половині 90-х років відбуваються певні зрушення в аграрному секторі. В рамках аграрної реформи, започаткованої ще у 1990-1993 рр., були зроблемі певні кроки, спрямовані перш за все на реформування відносин власності. Реформування відносин власності. Реформування відносин власності у с/г відбувалося надзвичайно низькими темпами, поверхово та непродуманно. Неефективність такої організації с/г вир-ва була добре відома ще з радянських часів, а у 90-ті роки лише була підтверджена. Роздержавлення землі супроводжувалося процесами її паювання та закріплення прав на землю державними актами, в результаті чого відбувається реформування(ліквідація) значної кількості колективних господарств. У вир-ві с/г продукції зростає частка приватного сектору: за 90-ті роки вона збільшилася за вартістю з 29,4 до 59,9 %, але це означало не високі успіхи приватного сектору, а розпад колективного сектору, який з кожним роком давав все менше продукції, хоча в процесі реформування й зберігалася цілісність земельних та майнових комплексів колективних с/г підприємств. Але в процесі розпаювання підприємств, що виникли як орендній на приватній землі, істотно змінювалися виробничі відносини, що свідчило про певні позитивні кроки в процесі реалізації аграрної реформи.