95»Економічні дива” Німеччини та Японії

Однією з найуспішніших економік повоєнного періоду, еко­номічне зростання в якій набуло вражаючих темпів, стала еконо­міка Німеччини. Прискорений економічний розвиток цієї країни та вихід ЇЇ на 2-ге місце в світі у 1950-х роках назвали «еко­номічним дивом».

Основними чинниками реформування економіки слід вважати такі:

—по-перше,відбувається поновлення основного капіталу за участі держави та мінімальних видатків на ВПК. Держава використала кошти від прибутків великих корпорацій, податок па прибуток яких у перші повоєнні роки становив 90—94 %, а на військові потреби витрачалося всього 5—6 % державного бюджету; -по-друге, виникає можливість розвитку невоєнних галузей

по-третє, Німеччина отримувала гуманітарну допомогу від США, насамперед у вигляді споживчих товарів на суму 2,5 млрд дол.

Основою «економічного дива» послугувала реформа Людвіга Ерхарда Сутність реформи зводилася до перетворення Західної Німеч­чини з країни із жорстко регулятивною економікою на країну розвиненого ринкового господарства.

Завдання реформи — створення умов для розвитку вільної, конкурентоспроможної економіки та підвищення життєвого рів­ня населення. Сам процес модернізації було розпочато з грошової реформи 1948 року, основним завданням у руслі якої стало вилучення з ринку знеціненої грошової маси. Починаючи від 1949 року в Німеччині було проведено рефор­ми щодо сприяння розвитку виробничої сфери.

Дослідження С. Кузнеця розглядають у руслі інетитутональ­ної теорії економічного зростання. Серед факторів, які справля­ють основний вплив на динаміку національного доходу, С. Куз-пець називав: рух і чисельність населення, зміни його розподілу за віком, родом занять, професійним рівнем; структурні зрушен­ня у промисловості; технічний прогрес;

Кузнець дійшов висновку, що за сучасних умов економічне зростання залежить від внесків у «людський капітал» куди біль­шою мірою, ніж від інвестицій в уречевлений капітал.

Завдяки використанню емпіричних статистичних даних оуло виявлено, що підґрунтя процесу економічного зростання станов­лять тривалі структурні зрушення, зумовлені різноманітними фак­торами, що діють у промислових секторах. У зв'язку з цим уче­ний розробив систему вимірювання граничної капіталомісткості. Оскільки відносний обсяг акціонерного капіталу зазвичай зростає у процесі економічного розвитку, годі як частка акціонерного ка­піталу в прибутку із часом зменшується, внесок капіталу в зро­стання національного виробництва є відносно незначним.

Успішний приклад економічного поступу та зростання демон­струвала у повоєнний період і Японія, стрімко перетворюючись на економічного лідера Південно-Східної Азії.

Ця країна, подібно до країн Західної Європи, переживала не­втішні наслідки Другої світової війни

Найважливішими аспектами повоєнного відновлення еконо­міки Японії було проведення реформ, успіх яких зумовив ще од­не (поряд із німецьким) економічне диво.

Першою реформою була декартелізація методом реорганізації дзайбацу,що дзайбацу — форма монополії .

Економічному зростанню Японії сприяли й такі чинники: -низькі воєнні видатки -низький рівен заробітної плати у промисловості.Отже, японському «економічному диву» передовсім сприяла модернізація інституціонального середовища.Визначаючи особливості «японського дива», слід звернути увагу па особливі форми відносин праці та високий рівень капі­таловкладень у національному доході. Японія інвестувала в гос­подарство близько третини валового національного продукту.

96. Зробіть порівняльну характеристику неокейнсіанських (Р.Харрод,О.Домар) неокласичних (Солоу,Мід) Та неоінституціональних(Кузнець) теор ек зростанРозглядаючи спрощену, однофакторну модель економічного зростання Харрода-Домара, зазначимо її основні риси: визначення вирішального умовою динамічної рівноваги(поступального руху) ринкової економіки, постійних (сталих) тем­ пів економічного зростання;

• визнання постійності в тривалому періоді норми нагрома­джень (частка нагромаджень у доходах) і граничної ефективності інвестицій (маржинальний коефіцієнт);

• пояснення того, що динамічна рівновага і сталі темпи еко­номічного зростання досягаються не автоматично, а є результа­том активного державного регулювання економіки;

• визнання вирішальної ролі інвестицій у забезпеченні зро­стання доходу, що сприяє розширенню зайнятості, яка, своєю чер­гою, запобігає виникненню недовантаження підприємств і безро­біття;

• визнання кейнсіанської концепції про залежність характеру і динаміки економічних процесів від пропорцій між інвестиціями і заощадженнями, а саме: випереджувальне зростання інвестицій є причиною інфляції, а заощаджень — причиною неповної зайня­тості. Звідси — лише рівність Інвестицій і заощаджень забезпе­чує економічну рівновагу без інфляції й за повної зайнятості.

Дослідження умов і факторів економічного зростання означа­ло трансформацію статичного підходу в динамічний. Можливість існування сталої динамічної рівноваги доводиться в праці бри­танського вченого Дж. Міда «Неокласична теорія економічного зростання» (1961). Дослідження С. Кузнеця розглядають у руслі інетитутональ­ної теорії економічного зростання. Серед факторів, які справля­ють основний вплив на динаміку національного доходу, С. Куз-пець називав: рух і чисельність населення, зміни його розподілу за віком, родом занять, професійним рівнем; структурні зрушен­ня у промисловості; технічний прогрес;

Кузнець дійшов висновку, що за сучасних умов економічне зростання залежить від внесків у «людський капітал» куди біль­шою мірою, ніж від інвестицій в уречевлений капітал.

Завдяки використанню емпіричних статистичних даних оуло виявлено, що підґрунтя процесу економічного зростання станов­лять тривалі структурні зрушення, зумовлені різноманітними фак­торами, що діють у промислових секторах. У зв'язку з цим уче­ний розробив систему вимірювання граничної капіталомісткості

97.Кризи світової і національної економік У 1970-80ті рр. та їх аналіз в ек думці

Відхід від зміш економіки пов’язують із кризою кейнсіанства в сер 1970-их. Боджетне фінансування і політика зайнятості дали свої результати – більшість розвинених країн фактично досягли повної зайнятості. Але тривале зростання доходів усіх версв населення плюс постійне наростання ліквідності вилилося у сплеск інфляції. За умов нульового зростання збільшення доходів одних було за рахунок зменш доходів інших.

Причини занепаду зміш ек:

-зм ек сприяла зростанню і укрупленню фірм разом із зрост масштабів ви-тва

- посилення ролі профспілок зблизило їх у співпраці з компаніями,що підсилило іх монопольні позиції

- жертвування політикою довгострокового розвитку на користь поточного добробуту

Ще на початку 70 років рівновагу за кривою Філіпса було порушено. Відбувалося одночасне зб і безробіття і інфляції. Також існувало зростання цін на сировину пояснювалося тим ,що в 50 рр інвестування переорієнтовувалося із сировинних секторів на промислові. У результаті посилення інфляції та зниження курсу долара картель країн-експорткрів нафти(ОПЕК) різко підвищив ціни на нафту. Річні показники зростання інфляції підвищилися до 15% причому спостерігалася також стагнація, що спричинило стагфляцію . Для вирішення проблеми на передові позиції вийшли монетаристи(контроль за обсягом грошової маси)

Типовим рик ладо виходу з кризи була економічнв політика Ніксона: 1. заморожування цін та зп ;2. встан 10 % податку на імпорт,тимчасове припинення обміну долара на золото(Крах Бреттон-Вудській фін системі). Надалі держ контрольнад цінами та зп. Проте нова ек політика провалилася.

109.Загальна характеристика та основні етапи становлення командно-адміністативної системи в Україні.. Ревоолюційний уряд здійснив низку радикальних заходів ,спрямованих на посилення державного управління економікою. Пректично це означало відмову від ринкових відносин і перехід до воєнного комунізму.

Економічно політика воєнного комунізму означала воєнну диктатуру із широким застосуванням примусових заходів у господарстві й мала такі складові:

1. націоналізація всіх підприємств

2. запровадження продовольчої диктатури

3. заборона свободи торгівлі

4. запровадження карткової системи розподілу продуктів

5. запровадження загальної трудової повинності

6. мілітаризація н/г, встановлення державного контролю за виробництвом

Впровадження політики більшовиків здійснювалась за рахунок реформ практично у всіх галузях народного господарства.

Складовою моделі в економіці була адміністративно-ринкова система господарювання ,що грунтувалась на таких засадах: державна власність на велику та значну частину середньої промисловості ,торгівлі, транспорту; державна монополія у зовнішній торгівлі; нееквівалентний обмін із селом на основі продподатку; гальмування розвитку великого індивідуального господарства на селі.

Отже, можна зробити висновок, що становлення командно-адмін. Системи в україні відбувалося в 3 етапи: протягом яким проходила жорстка політика воєнного комунізму.