Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist_shpori_povnistyu.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
673.79 Кб
Скачать

91.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 1950-80ті роки. Початок глобалізації

Інтернаціоналізація-розширення й поглиблення зовнішньоекономічних зв’язків між країнами.

Створення нових міжнародних інститутів аспекти розвитку світової культури, формування регіональних та міжнародних блоків і угрупувань. Поширенню сприяє фактор НТР. А саме поглиблення спеціалізації нац..економіки , активізується зовн. торгівля. Першочергового значення набуває здобуття знань «ноу-хау».

Інтеграція-формування інституціональних засад повоєнного розвитку, утворення наук. Ек.організації з метою повоєнного відновлення. Було створено МТО(міжнародну торг. Орг.)мета-справедлива міжн.торгівля.ознаки інтеграції:1)співпраця окремих країн;2)формуван і викор.науково-дослід.потенціалу на осн. МТПП;3)поглиблення міжн.спеціалізації.

92. Нтп і нтРяк фактори розвитку світової системи господарства у 1950-80 рр.

У цей період практично в усіх наукових галузях було здійснено численні відкриття,зросли витрати на науково-дослідні розробки, скоротилися терміни від народження наукової ідеї до її реалізації,виникають наук-вироб. Комплекси,корпорації. Завдяки всьому виник новий напрям НТП-автоматизація(верстати з числовим програмним управлінням, комп’ютеризація)Нтр вплинула на нац.ек.:домінування обробної промисл над видобувною, нововведення в енергетиці,виникн космології.,змін чисельність зайнятих в інфрастр.

НТР підвищила ефективність економікики, змінила співвідношення між результатами ви-тва і його затратами, спияла переходу від екстенсивного типу розвитку ек до інтенсивного. Виникає новий напрям в розвитку ек- науко місткість ви-тва. У СГ: від стадії машинного ви-тва до автомат. І комп’ютер., ’зелена революція’,збільшення експортних можливостей.

П. Друкер «Нове суспільствр» ,вцій праці змальовано нова індустріальна система, розробив концепцію управління цілями(управління має розпочинатися з вироблення цілей, а вже потім визначення функцій. ) Вчений змістив акцент від факторів ви-тва до факторів продуктивності.

Європейська концепція Малле,Ясперса . Прогрес розглядався як перехід від низькомех. Ви-тва,суцільної механізації і автоматизації.

Серед інших факторів НТП слід назвати такі:

  • з'являються науково-виробничі комплекси — територіальні об'єднання корпорацій із науковими лабораторіями, створені та фінансовані державним і приватним капіталом для випуску нової продукції;

  • домінантними стають інтенсивні фактори розвитку еконо­міки — модернізація, автоматизація виробничих процесів;

  • зростають капітальні вкладення в невиробничу сферу: осві­ту, професійну підготовку, науку, медицину.

93. Суть та особливості розвитку зміш ринкових систем проаідних країн світу.

Період 50—70-х років XX ст. у розвитку світового господар­ства спричинив фундаментальних зрушень, які пер­шою чергою позначилися на еконо­мічних систем національних економік провідних країн світу. Спершу світова економічна криза 1929—1933 років, а згодом Друга світова війна підірвали дієвість ринко­вих механізмів регулювання капіталістичного відтворення Відбуваєтьяся функціонуван­ня системи регульованого капіталізму й подальше поширення ідей дирижизму, кейнсіапства, інституціоналізму, що сприяли обгрунтуванню його фундаментальних засад.

Так, у групі, до якої входила біль­шість країн Західної Європи, переважав так званий неоета-тистський варіант змішаної економіки. Його характерними рисами були націоналізація як головний шлях утворення дер­жавного сектора, Найяскравіше цей варіант був реалізова­ний у Франції..

Основними факторами розвитку світового господарства бу­ли: розвиток науково-технічного прогресу; поглиблення всесвіт­нього поділу праці; інтернаціоналізація виробництва.

До аналізу трансформаційних зрушень системного характеру слід віднести поширення впливу США на відбудову і відро­дження національних економік, ринкових господарств континен­тальної Європи та Японії.

Країни Західної Європи, США та Японія утворювали три па­нівні фінансово-промислові центри. У другій половині XX ст. тут відбувся поворот в інвестиційній сфері на користь масового спо­живання і соціальної інфраструктури.

Серед характерних особливостей економічного розвитку слід зазначити зростання у виробництві ролі науково-тех­нічного прогресу, запровадження механізації й автоматизації виробництва, нових технологій, перетікання значних людських ресурсів із матеріальної сфери виробництва й використан­ня їх у сфері послуг, підвищення життєвого рівня населення тощо.

Зменшення частки у ВВП багатьох країн частки ви­добувних галузей. Випереджувальними темпами розвивалося виробництво електроенергії, газопостачання, хімічна промис­ловість. Провідне місце в структурі господарства посіла елек­тротехнічна галузь, важлива роль належала машинобудуван­ню. Виникали нові галузі, зокрема аерокосмічна, радіоелект­ронна тощо.

У сільському господарстві тривав перехід до машинного ви­робництва, стандартизованої продукції.Особливого значення у розвитку світової системи господар­ства в середині 1950-х років набуває науково-технічний про­грес і його активізація. Істотні зміни в техніці охопили техно­логічний, транспортний, енергетичний, контрольно-управлін­ський види господарської діяльності. Від 1950-х до середини 1970-х років з'явилися обчислювальні системи четвертого по­коління, що стали технологічним та інформаційним підґрунтям перетворення індустріальної економіки на постіндустріальну. Від середини 1970-х років інтенсивно розвивалося виробницт­во персональних комп'ютерів.

Отже, для господарського розвитку провідних країн світу друга половина XX століття була періодом: поступової стабі­лізації основних галузей промисловості; зростання виробниц­тва товарів споживання; підвищення життєвого рівня насе­лення. Найвагомішим аспектом успішного поступу європейської ци­вілізації, США та Японії з позицій людино центризму стає саме підвищення добробуту людей.

94. Роз-к корпоративної форми господарства та їх відображення у економічній думці у другій половині ХХ ст.

Корпорація — це система організації бізнесу, Грунтована на пайовій участі в капіталі об'єднання, в якому власники є відособ­леними від оперативного управління економічними процесами, переданого в руки професійних менеджерів. Корпоративна форма організації підприємництва сформувалася наприкінці XIX ст. і була зумовлена якісними зрушеннями у продуктивних силах су­спільства.З інституціональної точки зору в корпорації (фірмі) першочер­гове значення має не її виробнича діяльність, а так званий «пу­чок контрактів». Те нове, що привносить корпоративна форма підприємства, полягає у виникненні особливої групи учасників контрактних відносин — акціонерів.У другій половині XX ст. проходять етап видозміни і структу-ризації різні типи корпоративних об'єднань. Найпоширенішими з них залишаються акціонерні товариства, що мобілізують капітал випуском цінних паперів: акцій та облігацій.реєструють.

Дослідник еволюції сучасних інститутів О. Вільямсон визна­чає унітарну (У) форму корпорації, під якою розуміє традиційну організацію фірми за функціональною ознакою. Значну увагу О. Вільямсон приділяє мультидивізійній (М) фор­мі корпорації і вбачає в ній найсуттєвішу організаційну іннова­цію XX ст. П. Друкер, досліджуючи сутність корпорації, демонструє ви­никнення у 1950—1960-х роках нового антимонопольиого типу корпорацій (олігополій), здатних швидко переводити власні капі­тали з однієї галузі в іншу, руйнуючи монополістичні бар'єри між ними.Упродовж XX ст. в межах світової цивілізації було сформова­но три основні моделі корпорації: американська, європейська (континентальна) та японська. Багатонаціональні та міжнародні корпорації є інтернаціональни­ми за принципом утворення капіталу та сферами діяльності. Вони являють собою особливий випадок міжнародної корпорації, оскільки створювалися переважно у західноєвропейському регіоні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]