Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist_shpori_povnistyu.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
673.79 Кб
Скачать

88. Порівняйте особливості методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроекономічних проблем.

Практично одночасно з кейнсіанством (30ті роки ХХ століття), роль держави як регулятора економічних процесів суттєво відрізнялася від її бачення Дж.М.Кейнсом. Не були сприйняті ідеї активного державного втручання в економіку: стимулювання ефективного попиту, збільшення обсягів урядових замовлень, інвестування різних галузей господарства, посилення податкового процесу тощо. У неоліберальній моделі акцентувалася увага на розвитку індивідуалізму, вільної конкуренції забезпеченні функціонування ринкових механізмів. На державу ж покладалася функція формування конкурентного середовища на основі низки принципів : створення механізму конкурентних цін, стабільності валюти, відкритості ринків та захисту приватної власності, свободи укладання угод, відповідальності підприємців та стабільності економічної політики. Головною метою прихильників неоліберальної теорії було формування осованого на свободі і водночас соціально орієнтованого економічного і соціального порядку, який забезпечує сильна державна влада. У кейнсіанській моделі макрорегулювання основна роль припадала на «мультиплікатор», згідно з яким зростання інвестицій автоматично підвищує нац дохід та зайнятість.

85. Причини виникнення, суть та основні напрямки раннього інституціоналізму.

Як альтернатива класичному напряму виник інституціоналізм. Характерною його особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально економічних та політичних чинників, що розглядають у взаємозв’язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю суспільства над економікою. Виникнення інституціоналізму було зумовлено такими чинниками: монополізацією економіки; посиленням циклічних коливань ринкової економіки; поглиблення соціальних суперечностей; зростання вплив у профспілок; необхідність суспільного контролю над ринковим механізмом. Є 3 напрямки. Соціально-психологічний інституціоналізм. Засн: Торстейн Верлен. Праця: «Теорія бездіяльного класу». Учений наголошував на величезному значенню теорії Дарвіна для пояснення еволюційних змін у сусп-ві Економічні явища Верлен виводив із інстинктів та навичок людей. Соціально-правовоий інст-ізм. Засн: Дж.Р.Коммонс. Праці: «Розпоріл багатства» «Правові основи капіталізму». Ідея правового регулювання соціальних відносин та можливості за будь-яких умов досягти компромісних рішень пронизує його теорію угод, дослідження етапів розвитку капіталізму, стосунки між працею і капіталом, великим та малим бізнесом. Кон’юктурно-статистичний напрям очолював учень Веблена У.К.Мітчел.на основі статистичного матеріалу він вивчав проблеми циклічності та їх соц наслідки (праця «Ділові цикли»), роль грошового обігу та кредитно-фінансових інститутів, розробляв теорію держ регулювання. Отже, 3 напрями були єдині у критиці неокласиків, їх поєднує так званий міждисциплінарний підхід(поєднання економіки із правом, соціологією, історію тощо)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]