Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist_shpori_povnistyu.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
673.79 Кб
Скачать

73. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.

Реформи 1848 р. в Австро-Угорщині та 1861 р. у Росії малі багато спільного. Як прогресивний крок у суспільному розвиткові, вони в цілому створили умови для генезису підприємницьких відносин, здійснення промислового перевороту та підвищення ефективності аграрної галузі, істотної розбудови залізничної ме­режі та розширення ринків збуту для капіталістичного виробник тва. Разом з тим методи запровадження зазначених реформ ) економічне життя обох країн обумовлювали довготривале іспу вання пережитків патріархального ладу

Щодо західних територій України, що входили до складу Ав­стро-Угорщини, то законами Угорського сейму та Віденського парламенту (1848 р.) було скасовано панщину та кріпосні повин­ності селянства Закарпаття, Буковини та Галичини. Селяни сталії вільними громадянами, власниками земельних наділів, було роз­ширено їхні політичні права та врегульовано взаємини з поміщи­ками.

Вирішення земельного питання в ході реформи було здійсне­но па користь останніх, зберігши їхню власність у попередніх розмірах і навіть збільшивши її. Але, про­гресивні зрушення виявилися, зокрема, у підвищенні врожайності аграрних культур, розвиткові тваринництва, зростанні товар­ності сільськогосподарського виробництва (особливо технічних культур. Ви­сокі темпи розвитку були притаманні також ряду промислових галузей, зокрема деревообробній, видобувній (буре вугілля, сіль), нафтовій промисловості тощо.

Стосовно Селянської реформи 1861 р. в Росії слід зазначити, що вона також помітно прискорила процес трансформації суспіль­ства в бік його капіталістичної диференціації. Реформа стала переломним моментом в історії розвитку країни. Протягом кіль­кох пореформених десятиріч у Росії, а в її складі— і в Україні, виникли та утвердилися нові, ринкові відносини.

Особливістю Маніфесту 1861 р. було те, що він став першим кроком до поетапних, хоча часто непослідовних, змін у суспіль­стві, які відбувалися протягом другої половини XIX — початку XX ст. Економічні зрушення (скасування панщини та позаеконо­мічних форм примусу, перетворення землі на об'єкт купівлі продажу, наділення селян землею) доповнювалися змінами в по­літичному (особиста незалежність селян від поміщиків) й адміністративному (селянське самоврядування, просвітницька діяль­ність земств) механізмах, соціальному житті суспільства.

Адміністративні перетворення після селянської реформи 1861 р. стали важливими віхами на шляху капіталістичної модер­нізації суспільства.

74. Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства.

Бунге.

Критикував ідеї школи класичної політекономії. Заснував Київську психологічну школу. Шлях капітального розвитку вважав необхідним і природним явищем. Розробив теорію цінності на основі психологічної школи, «цінність = корисність». Розробив податкову реформу, організував селянський банк. Виступав за приватну власність на ініціативу. Визначав процес акціонерного формування власності. Вважав концентрацію виробництва І банківську справу позитивним. Виступав за існування конкурентного середовища.

Виступав за економічно обґрунтоване втручання держави. Виступав за можливість створення робітничих асоціацій і участі робітників у прибутку підприємства. Виступав за втручання уряду у перебіг соціальних процесів для вирішення соціально-економічних проблем.

Піхно.

Виходячи з характерної ще для класиків позиції про досконалу конкуренцію, Піхно аналізував ціну, що складається на ринку, досліджуючи функціональні залежності таких чинників, як ціна, попит і пропонування. Розглядав умови формування та сутність монопольних цін, передумови та характер конкуренції, що впливають на ці ціни. Проте і в першому, і в другому випадку ринкова ціна характеризувалася ними як головний елемент формування господарських пропорцій та узгодження економічних інтересів суб’єктів господарської діяльності. Оскільки «монополія обмежує постачання», то ціна предметів монополізованого ринку завжди перевищує витрати їх виробництва, і це перевищення змушений сплачувати споживач.

Білимович

О.Білимович, зокрема, не поділяючи взглядів К. Маркса ствер­джував, що затрати праці це не єдина умова товарного обмі­ну. Ha думку вченого, якщо товар позбавлений корисності, він не може бути предметом купівлі-продажу на ринку, а отже і не має мінової цінності. У своїх дослідженнях ринкової ціни Білимович наголошував на необхідності поєднання об'єк­тивних факторів у вигляді затрат праці та рідкісності благ, суб'єктивних — у вигляді потреб та їхньої корисності, а також чинників неекономічного порядку (соціальних, культурних, по­літичних тощо). Тільки з таких позицій можна пояснити меха­нізм попиту й пропонування, а також зрозуміти сутність обміну та ринкової ціни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]