5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно – синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.

Синергія-це комбінована дія 2-ох або більше факторів, що характериз. Тим, що їх біологічна дія значно перевищ. Ефект кожного окремо взятого компонента і їх суми.системно-синергт. Підхуд сформував шляхом узагальнення наукових досягнень Лейбніца, Гете, Давріна, Енштейна, Менделєєва. Найб. суттєві, ознаки загальноук. Методологіч.цивілізацій парадигми:1)об’єкт наук. Аналізу розгляд. З позиції системності як складова більш широкого;2)об’єкт і цілесне утвор.3)вплив об’єкту наук. Аналізу як цілого на його складові здійсн. Через організ. Взаємодії між ними;4)причини розвитку будь-якого об’єкта сист-синергетичним методом вбачає не лише у зовн. Впливі, вона розглядає і внутрішні сили притаман. Йому, як дію, саморух і саморозвиток об’єкта. Названі принципи лягли на основу фундамент положень цивілізаційної парадигми:1)цивілізац.парад. по –новому відображ. роль сусп. свідомості у виникненні і істор. розвитку людства. Вона вважає, що людина як соц.. індивід з*явився у результаті розвитку сусп.. свідомості і праці;2)цив. Пардиг. на перше місце висув.індивід,її розвиток, а не продуктивні сили, як це було в формац.народ;3)осн.одиницею аналіз істор.розвитку людства розгляд.не сусп.-ек. Формація, а конкретне суспільство.

6.Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни.

Метод- це шлях пізнання, спосіб та інструмент дослідження, наукова значимість та пізнавальна цінність якого визначається насамперед його здатністю збагатити науку новими знаннями. Складниками сучасного методу історії ек. й ек.думки є : системний підхід; методологічні засади сучасної філософії; загальнонаукові методи; загальноекономічні методологічні положення сучасної ек.теорії; методи ек.історії та їх еволюція; історико-генетичний, історико-типологічний, статистичні методи, метод компаративістики(порівняльний), а також методи соціологічних досліджень. До методологічних засад сучасної філософії належеть: нова загальнонаукова парадигма пізнання та сучасна картина світу, об’єктивність дослідження, поєднання історичного та логічного, аналізу і синтезу. Загальнонаукові методи: статистичні, математичні та методи моделювання, факторний, кореляційний аналіз. Методи історії економіки: поняття ек.сис-ми та її структури, перехід від загальної описовості розвитку господарських систем і процесів до поглиблибленого історико-економічного аналізу, статистичні методи, побудова та використання гіпотетичних дедуктивних моделей для пояснення минулого, використання принципу «за інших незмінних обставин». Методи іст.ек.думки: історичний метод, хронологічний, проблемно-тематичний, міждисциплінарний підходи, метод зіставлення, аналітичний, казуальний функціональний методи. Поряд із переліченими методами чільне місце посідають системний аналіз та генезис. Системний аналіз передбачає розгляд кожного об’єкта як цілісного утворення, що має складну внутрішню будову. Генезис – поєднання історичного та теоретичного аспектів дослідження фактів господарського життя суспільства.