- •1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.
- •2.Господарство, господарська система та її еволюція.
- •3.Зробіть порівняльний аналіз типів господарських ситем та їх змісту.
- •5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно – синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- •6.Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни.
- •7.Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- •8. Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- •9.Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •10. Порівняйте сутність ті зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- •18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Крито-Мікенської цивілізації.
- •22. Господарська система Древньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля.
- •23. Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- •24. Порівняльна характеристика суспільства Сх і Зх цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- •25. Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв’язок з господарською системою.
- •26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Зх Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі «Капітулярію про віли».
- •27. Виникнення середньовічних міст в Зх Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства та їх висвітлення в цехових статутах.
- •28. Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.
- •31. Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя європейських держав пізньофеодальної доби.
- •32. Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- •33. Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •34. Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.
- •35) Середньовічне місто та його роль у зародженні ринкової економії. Корпоративні форми. Еволюц. Цехового господ.
- •36) Історичні умови виникнення фізіократизму.
- •37) Формуваеея передумов товарного господ. Та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- •39)Розкрийте суть явища революція цін та його зв'язок з великими географічними відкриттями
- •40)Розкрийте зміни , які відбулися у розвитку продуктивних сил Зх. Європи. Положення про індустріальне суспільство.
- •41)Відродження, Реформація та Просвітництво.
- •42)Суть і значення демократичної, промислової, та освітньої революції.
- •44. Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації.
- •45.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •46) Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму та класичної школи політичної економії.
- •49.Марксистська економічна теорія та сучасність.
- •47) Проаналізуйте процес становлення теорії вартості в економічному спадку Петті. Сміта. Рікардо та Маркса.
- •51.Особливості розвитку ринкового господарства у Франції та виникнення нових форм господарювання. Висвітлення цих процесів у теоріях Сея та Бастіа.
- •52.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині та виникнення нових форм господарювання. Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •53.Особливості становлення ринкового господарства в сша та виникнення нових форм господарювання. Роль ліберальної економічної теорії Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •54.Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки 15-18 ст.(меркантилістів, фізіократів, Сміта та Рікардо)
- •55. Економічні передумови Визвольної війни українського народу (1648-1676).
- •57. Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі др. Пол. 17 – сер. 18 ст.
- •58. Господарська система Західної України та її еволюція під впливом реформ Йосифа іі.
- •70.Порівняльна характеристика господарського розвитку Німеччини та Франції на межі XIX ст.
- •71.Особливості становлення та розвитку ринкового господарства в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).
- •72. Основні течії економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.).
- •73. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.
- •74. Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства.
- •75. Творчий внесок м.Тугана-Барановського в українську та світову економічну думку.
- •76. Роль столипінської аграрної реформи в господарському розвитку України.
- •77. Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- •78. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •79. Світова економічна криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- •80. Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Виникнення неолібералізму та його роль у господарському відродженні країни.
- •81. Соціально-економічні наслідки Першої Світової війни. Версальська угода та її економічний зміст.
- •83. Особливості розвитку світового господарства на зламі XIX-XX ст. Та їх відображення в концепціях імперіалізму(Дж. Гобсон, в.І Ленін, к. Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер)
- •84. Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е. Чемберлена, Дж. В. Робінзон, й. Шумпетера)
- •88. Порівняйте особливості методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроекономічних проблем.
- •85. Причини виникнення, суть та основні напрямки раннього інституціоналізму.
- •86. Економічні аспекти другої світової війни (причини, методи, воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки)
- •87. Порівняйте економічну політику виходу з кризи 1929-1933 рр., запропоновану д.Ф.Рузвельтом, та економічну політику нацистської Німеччини.
- •89. Загальна характеристика основних факторів розвитку суспільства Західної цивілізації у 1950-80-ті роки
- •90. Після воєнна стабілізація світової фін-грошової сфери. План Маршалла та Бретонсько-Вудська угода.
- •91.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 1950-80ті роки. Початок глобалізації
- •92. Нтп і нтРяк фактори розвитку світової системи господарства у 1950-80 рр.
- •93. Суть та особливості розвитку зміш ринкових систем проаідних країн світу.
- •95»Економічні дива” Німеччини та Японії
- •98.Особливості реалізації ідей неоконсерватизму та монетаризму в реформуванні господарств Англії «теччеризм» та сша «рейганоміка»
- •99. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства кінця хх початку ххІст
- •100. Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності як одна з…
- •101. Передумови,суть та наслідки інформаційно-технологічної революції хх-ххі
- •102.Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно-технологічної революції
- •103. Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •112. Основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 20-х років XX ст.
- •113. Суть радянської індустріалізації та джерела її реалізації
- •118. Остання спроба реформування радянської командно-адміністративної системи в другій половині 80-х років XX ст.
- •119. Зробіть порівняльний аналіз спроб та результатів реформування радянської господарської системи у 60-х та др. Пол. 80-х років 20 ст.
- •120. Становлення національної господарської системи України в першій половині 90-х років XX ст.
- •121. Формування теоретичних засад обгрунтування шляхів переходу до ринкової системи в українській економічній літературі 90-х рр. XX ст.
- •122. Ринкова трансформація господарської системи України в 90-х рр. XX ст.
- •123. Теоретичне обґрунтування трансформаційних процесів в укр. Ек. Літ-рі кін.XX – поч.. XXI ст.
- •124. Основні етапи аграрної реформи в Укр. В 90-ті роки XX ст.
- •125. Структурна перебудова укр..Ек :теорія та практика (1990-ті роки)
- •60. Криза кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів
- •61. Друга науково-технічна революція
- •62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •65. Економічне піднесення Німеччинив кін 19ст. Та виникнення соц напряму
- •66. Причини швидкого економічного розвитку сша.
- •68. Господарська система англіїї 19-20ст. Кембриджська школа
46) Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму та класичної школи політичної економії.
Представники: Т. Менн, В. Стаффорд, Гаспар Скаруффі. Антуан Монкретьєн
Головною передумовою генезису меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталізму. Значно прискорило розвиток капіталістичного виробництва виникнення світового ринку. Велику роль у виникненні капіталістичного способу виробництва відіграв торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був переважаючою формою капіталу.
Етапи Меркантилізм відображав інтереси торгової буржуазії, і саме
тому Голландію, яка у XVII ст. досягла надзвичайного розквіту та збагачення, розвиваючи судноплавство, зовнішню торгівлю та колоніальну експансію, було проголошено ідеалом меркантилізму. Отже, предметом дослідження меркантилістів є сфера обігу.
Конкретна меркантилістська політика і теорія меркантилізму пройшли два етапи у своєму розвитку. Це ранній меркантилізм, який Маркс назвав монетарною системою, і розвинутий меркантилізм, що його Маркс характеризував як власне меркантилізм, або мануфактурну систему.
Ранній меркантилізм. Найбільш відомими представниками цього напряму були Вільям Стаффорд в Англії та Гаспар Скаруффі в Італії. Ранній (монетарний) меркантилізм грунтувався на теорії грошового балансу. Ця теорія мала два завдання: по-перше, залучити в країну якомога більше грошей з-за кордону; по-друге — зберегти гроші в самій цій країні.
Властиві монетарному меркантилізму XVI ст. заходи — заборона вивезення грошей, обмеження імпорту, збільшення видобутку золота та срібла
У другій половині XVI ст. система монетарного меркантилізму змінюється системою меркантилізму мануфактурного, що досягла свого розквіту у XVII ст. Основними представниками його були Томас Мен у Англії, Антуан Монкретьєн у Франції, Антоніо Сєрра в Італії. Вони ставили своїм завданням скасування заборони вивезення грошей, обмежень імпорту іноземних товарів; форсування експорту національної продукції передовсім промислової і забезпечення активного торгового сальдо, тобто перевищення вартості вивезених з країни товарів над вартістю товарів, увезених у країну. На перший план висувалася політика протекціонізму, що розглядалася як найліпший засіб для забезпечення інтенсивнішого розвитку експорту.
. класичної політичної економії. На відміну від меркантилістів класики політичної еко¬номії предметом дослідження обрали сферу виробництва. Найбільший внесок у розвиток класичної політичної економії внесли В. Петті, Ф. Кене, А. Сміт, Д. Рікардо. Саме класична школа, зокрема праці А. Сміта, перетворили політичну економію на повноцінну наукову дисципліну. Класична школа, на відміну від меркантилістів — прихильників державного втручання в економічне життя, проголосила принцип економічної свободи, економічного лібералізму. Класики були противниками протекціонізму. На зміну класичній політичній економії, яка мала справді науковий характер, приходить, за Марксом, «вульгарна», тобто ненаукова політекономія.Представники вульгарної політичної економії виступили лише як апологети, свідомі захисники капіталізму. Основоположниками вульгарної політичної економії Маркс називав Сея та Мальтуса. Він критикував «вульгарних економістів» за відхід від трудової теорії вартості і приховування експлуататорської суті відносин між найманими робітниками і капіталістами.