89. Організація перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів робітничих професій.

Стаціонарну підготовку кадрів робітничих професій здійснюють професійно-технічні навчальні заклади. Професійно-технічні навчальні заклади можуть мати денні, вечірні відділення, входити до різних типів комплексів, об’єднань (професійно-технічне училище — завод тощо). Професійно-технічні навчальні заклади здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації громадян за державним замовленням, а також за договорами з підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами. На професійно-технічні навчальні заклади, які найсуттєвіше відповідають вимогам науково-технічного прогресу до підготовки кваліфікованих робітників для створення та експлуатації нової техніки, автоматизованих виробництв із застосуванням ЕОМ, роботів, мікропроцесорних засобів і гнучких технологій покладені такі завдання:

—підготовка для галузей народного господарства всебічно розвинутих, технічно освічених, кваліфікованих робітників, які володіють професійною майстерністю, глибокі знання основ ви-робництва, відповідають вимогам НТП і є конкурентоспромож-ними на ринку праці;

—одночасне забезпечення професійної та загальної середньої освіти молоді;

—естетичне та фізичне виховання учнів.

Підготовка кадрів робітничих професій на виробництві має свої переваги, оскільки навчає безпосередньо в цехах, на справжньому обладнанні. Це надає навчанню предметного характеру та скорочує термін навчання. Крім того, навчання безпосередньо на робочому місці має оперативний характер, завжди є конкретним, оскільки орієнтоване на освоєння конкретного трудового процесу, виконання конкретної роботи. Воно не потребує великих витрат на навчання, скорочує період адаптації робітника. Слабкими сторонами такого навчання є недостатність систематичної загальнотеоретичної освіти, застаріла орієнтація на вузький профіль підготовки. Швидке старіння знань в умовах науково-технічного прогресу зумовлює необхідність їх постійного оновлення і підвищення кваліфікації.

Основними формами підвищення кваліфікації кадрів робітничих професій на виробництві є:

—виробничо-технічні курси;

—курси цільового призначення;

—курси навчання суміжним професіям;

—школи з вивчення передових методів праці;

—школи майстрів та бригадирів.

Вибір форм підвищення кваліфікації здійснюється згідно з планами підвищення кваліфікації та реальними потребами підприємства у працівниках більш високої кваліфікації.

90. Становлення і розвиток міжнародного співробітництва в управлінні трудовим потенціалом.

Одним із позитивів глобалізації є посилення міжнародного співробітництва в галузі розвитку людських ресурсів, праці, зайнятості, заробітної плати, умов праці, соціального захисту безробітних та інших прошарків населення тощо. Координатором у раціональній уніфікації вирішення усіх цих проблем є Міжнародна організація праці — МОП. Вона не залишається осторонь процесів економічної глобалізації. Щоб визначити, яким чином МОП впливає на глобалізацію, слід нагадати про сутність і основні напрями діяльності цієї організації. Україна як рівноправний член міжнародного співтовариства бере активну участь у діяльності МОП, зокрема в роботі Міжнародної конференції праці з 1956 року.

У зв’язку з посиленням у даний час негативного впливу глобалізації на соціально-трудові відносини МОП зосереджує свою увагу передусім на:контролі щодо міжнародних трудових норм; захисті прав людини; рівності можливостей громадян; сприянні зайнятості населення; структурній перебудові; поліпшенні умов життя; захисті довкілля.

Для розвитку та ефективного використання трудового потенціалу суспільства необхідно, щоб за активної участі керівних органів держави в Україні були вирішені надскладні питання: опрацювання та реалізація найраціональніших протекціоністських методів захисту національного ринку праці, підвищення рівня «закритості» окремих територіально-економічних зон, сегментів соціально-трудової сфери.

У справі соціального захисту МОП виконала чималу роботу — так само як і в соціальному забезпеченні. Та нині всюди одним із найпершочерговіших завдань є посилення соціального захисту різних прошарків населення й особливо пенсіонерів та безробітних.