
- •2Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •3.Сновні функції соціології.
- •Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •6.Соціальна структура суспільства, її складові.
- •7.Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •Об’єкт та предмет соціології культури.
- •Структурні елементи та форми вияву культури.
- •8.Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •30.Конфлікт як соціальне явище.
- •31.Структура соціального конфлікту.
- •32. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •31.Типологія конфліктів.
- •Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •47. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •39.Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •Соціологічна сутність категорій “зміст праці” та “характер праці”.
- •Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •Соціальні функції праці.
- •Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •Механізм мотивації до праці.
- •40. Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •12.Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •Соціологічне опитування, його різновиди.
- •Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •15.Анкетування, структура анкети.
- •Вимоги до анкетера.
12.Програма соціологічного дослідження, її структура.
СД — це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і індуктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання і уявлень про соціальні явища.
В цьому контексті не слід ототожнювати і протиставляти одне одному такі різновиди соціологічного дослідження, як теоретичний і емпіричний, кожний з яких має свій гносеологічний статус і методологічну роль в структурі соціологічного дослідження:
• для теоретичного соціологічного дослідження вирішальне значений має глибоке узагальнення нагромадженого матеріалу в галузі соціального життя;
• у центрі емпіричних соціологічних досліджень знаходиться само нагромадження, збір фактичного матеріалу у вказаній галузі (на основі опитування, аналізу документів, спостереження, даних статистики і т. д.) і його первинна обробка, включаючи і початковий рівень узагальнення.
Під програмою КСД розуміють документ, що вмішує методологічні та процедурні передумови наукового пошуку. В ній викладаються, основні завдання дослідження, методика та техніка збору та обробки соціологічної інформації.
Обґрунтування теми СД (актуальність)
Мета СД
Об’єкт і предмет СД (Під об'єктом в соціологічному дослідженні розуміється галузь соціальної дійсності: соціальні групи, інститути, процеси, відношення, які містять певні соціальні протиріччя, породжують проблемну ситуацію і на які націлений процес наукового пізнання. Предмет дослідження — найбільш суттєві сторони об'єкта дослідження, які характеризують протиріччя, що в ньому виникли; ті або інші ідеї, властивості, характеристики об'єкта, пізнання яких необхідне для розв'язання проблемної ситуації.)
Задачі СД (опис того, що потрібно дослідити)
Інтерпретація та операціоналізація певних даних (інтерпр – загальні, операц – більш точні)
Гіпотези СД (це науково обґрунтована уява про структуру соціальних об'єктів, характер елементів і зв'язків, які утворюють ці об'єкти, про механізм їх функціонування і розвитку.)
Метод збору соц інф (інтерв’ю, анкетування, опис, документація)
Висновки
Джерела
Соціологічне опитування, його різновиди.
Опитування - це найпоширеніший та незамінніший спосіб отримання інформації про життєвий світ людини, її наміри, мотиви, думки, події, результати людської діяльності тощо.
Цей метод є поширеним не тільки серед соціологів, а й серед журналістів, юристів, лікарів, педагогів, тобто тих, хто працює з людьми. Специфіка соціологічного опитування у тому, що, опитавши певну кількість індивідів і зібравши їх суб'єктивні думки, дослідник з допомогою спеціальної дослідницької техніки та процедур отримує інформацію про соціально типову думку, виводить усереднену картину дійсності. Застосовуючи метод опитування, соціолог здобуває достовірне, об'єктивне та унікальне знання про певні суспільні про це існує два основних типи опитувальних методів: анкетне опитування (анкетування) та інтерв'ю (інтерв'ювання).
Анкетне опитування - метод здобуття соціологічної інформації, за яким спілкування між дослідником і респондентом здійснюється за допомогою анкети. Анкета - основний документ у анкетному опитуванні, являє собою впорядкований певним чином перелік питань, з допомогою яких збирається первинна інформація.
Розрізняють такі різновиди анкетного опитування:
Анкетування індивідуальне - вид анкетування, який не передбачає спільності місця та часу під час заповнення анкети для всієї сукупності респондентів;
анкетування групове - вид анкетування, який передбачає одночасне заповнення анкети групою людей, які зібрані в одному приміщенні;
поштове анкетування - вид анкетного опитування, який передбачає розповсюдження анкети поштою та очікування її повернення після заповнення респондентом;
пресове анкетування (у ЗМІ) - вид анкетування, який адресується специфічному контингенту: читачам газети, слухачам радіо, телеглядачам;
експертне анкетування - вид анкетування спеціалістів-фахівців з проблеми, яка є предметом вивчення.
Іншим типом опитування є інтерв'ю. Інтерв'ю - метод здобуття соціологічної інформації, який полягає у безпосередньому спілкуванні дослідника та респондента.
Виділяють такі різновиди інтерв'ю:
фіксоване (стандартизоване) - такий різновид інтерв'ю, який суворо регламентований питальником;
фокусоване - такий різновид інтерв'ю, у якому респондента заздалегідь знайомлюють з проблематикою бесіди;
вільне (нестандартизоване, неформалізоване) - такий різновид інтерв'ю, у якому тема визначена заздалегідь, а інтерв'юер має відносну свободу у веденні бесіди.
квазі-інтерв'ю у фокус-групах - ретельно спланована дискусія, націлена на збір думок респондентів у неформальних обставинах.