- •2Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •3.Сновні функції соціології.
- •Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •6.Соціальна структура суспільства, її складові.
- •7.Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •Об’єкт та предмет соціології культури.
- •Структурні елементи та форми вияву культури.
- •8.Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •30.Конфлікт як соціальне явище.
- •31.Структура соціального конфлікту.
- •32. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •31.Типологія конфліктів.
- •Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •47. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •39.Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •Соціологічна сутність категорій “зміст праці” та “характер праці”.
- •Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •Соціальні функції праці.
- •Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •Механізм мотивації до праці.
- •40. Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •12.Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •Соціологічне опитування, його різновиди.
- •Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •15.Анкетування, структура анкети.
- •Вимоги до анкетера.
Соціологічна сутність категорій “зміст праці” та “характер праці”.
“зміст праці” виражається через розподілення функцій (виконавських, контрольних, спостережних, налагодж.) на роб.місці і сукупність виконуваних операцій, обумовлених технікою, технологією, організацією виробництва і майстерністю працівників. Зміст відображає виробничо-технічний аспект праці, показує рівень розвитку виробн.сил, техн.спосіб поєдн.особистісною і речовою елементів виробн., тобто розкриває працю як процес взаємодії людини з природою з допомогою засобів праці в процесі трудової діяльності.
Фактори: структура виконуваних функцій, різноманітністю, співвідн. виконавськ.і організац.елементів, фізичн.і нервово-псих.навантажень. Сусп.праця є заг.базою соц.явищ. На рівні сусп.-це взаємозв.сист.галузей і видів діяльності. На індив.рівні-індивід.функції та операції.Розрізняють соціальний і функц.зміст праці. Соц.-доцільність д-сті працівника, мотивація ставлення до праці на сусп.та індив.рівні.
Функціональний-виконування працівником функцій: енергетичну, технологічну, контр-регулюючу, управлінську.
«характер праці» - виражає соц.економічний спосіб поєднання працівника із засобами виробництва, спосіб включення індив.праці до сусп.і залежить від того, на кого люд.працює. Відображає соц.економ.стан трудящих у суспільстві; співвідн. між сусп. та індив.працею кожного окремого працівника. Показниками є: форма й відносини власності, розподільчі відносини, міра соц.відмінностей у процесі праці.
Х-р праці зумовлює мету виробництва. Зміст праці визначає природу і рівень проф-зму прац-ка, а її характер-межі його соц.розвитку і ступінь перетвореня праці на найпершу життєву потребу.
Взаємодія змісту і х-ру праці виявляється в існ. соц.,екон-техн.неоднорідних її форм: фізична, розумова, виконавська, упр., кваліф., некваліф..
Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
Формування та розвиток соц-тр відносин відбувається у вигляді соц процесів, що відбивають функціонування труд колективів, груп та окремих працівників. Розрізняють такі види соціальних процесів у трудовій сфері: 1базові (праця, що впливає на соц стан, інтереси, кваліфікаційний рівень виконавців трудових функцій, формування їхньої особистості); 2інтегративні (формування, функціонування та розвиток тр колективів, що забезпечують цілісність усієї трудової системи); 3ціннісно-орієнтаційні (мотивація, соціалізація, адаптація, що формують цінності, норми, орієнтації відповідного способу життя); 4трудових переміщень (плинність кадрів та регульовані зміни місця працівника у системі суспільного поділу праці).
Складовим простого процесу праці є предмет праці, її знаряддя та субєкт. У результаті взаємодії цих складових зявл.продукт праці.
Прост.процес розкриває специфічний для люд.спосіб обміну речовин між ним і природою. Сусп.процес свідчить про спосіб обміну продуктами д-сті між людьми.
Субєктом простого процесу є індивід, що забезпечує своє відтвор.як біол.істоти. а сусп.процес завжди є колективним, його S є соц.-проф.групи.