Правова основа конституції в зарубіжних країнах

1. Поняття та способи правової охорони конституції

2. Порівняльні моделі конституційної юрисдикції

3. Види та форми конституційного контролю

Принцип верховенства конституції передбачає охорону К норм.

Правову охорону конституції можна розглядати у широкому та вузькому розумінні:

• У широкому – діяльність всіх ОДВ та особи, спрямована на дотримання положень конституції; ця діяльність не повинна порушувати приписів конституції

• У вузькому – це діяльність судів загальної юрисдикції або спеціально створених судів щодо відповідності конституції, законів та ін. НПА, а також відповідності конституції діяльності вищих ОДВ.

Кельзен: забезпечення прав і свобод особи від неконституційності НПА та діяльності ОДВ та посадових осіб.

Механізм правової охорони конституції залежить від ОДВ (держави).

Елементи правової охорони конституції:

• Глава держави (європейський підхід) – ст. 56 Основного закону ФРН

• Парламент

• Правоохоронні органи (суд, органи прокуратури)

• Омбудсман

• Інститути громадянського суспільства (політичні партії, профспілки та ін.)

Правова охорона конституції – окремий вид юр діяльності!

В кожній країні різні способи охорони конституції:

• Правові

• Неправові

Див. самостійно !!!

Верховенство конституції в національному праві за умов демократичного суспільства породжує встановлення інституту конституційної юрисдикції.

Проголошення конституції основним законом є декларацією, до тих пір, поки не існує інституту К контролю.

В літературі К правосуддя визнається як діяльність судових органів, яка полягає у розгляді К-П питань, пов’язаних із забезпеченням К положень і в прийнятті рішень, що тягнуть за собою правові наслідки.

К контроль розглядають як судовий контроль у сфері політичних відносин. В той же час К контроль є правовий і має правові наслідки.

2.

Виділяють 4 основні моделі К контролю:

1. Американська

2. Європейська

3. Ампаро

4. Французька

Американська (Японія, Естонія, Індія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди):

• Контроль за конституційністю актів має універсальний характер (здійснюється відносно будь-якого НПА). Таким, що є неконституційним може бути визнаний будь-який НПА або дія, заснована на правових нормах, яка порушує «належну правову природу»

• Правом здійснення К контролю володіє будь-який суд федерації чи штатів при розгляді справи, що стосується захисту законних інтересів громадян (у США діє правило, відповідно до якого суду забороняється застосовувати норму закону, що суперечить конституції)

• Контроль за дотриманням норм конституції має казуальний характер. Його здійснення пов’язано з розглядом конкретної справи. Питання К контролю вирішуються в межах цієї справи, якщо сторона по справі посилається на конституцію.

• Правом ініціювати К контроль наділені виключно сторони судового провадження (модель інцедентного контролю)

• Суд визнає норму закону неконституційною і не приймає її до уваги при вирішенні конкретної справи. Суд не має права скасувати норму закону (принцип жорсткого поділу влади)

- Справа Медісона проти Мербері 1803р.