- •1.Поняття світогляду, його природа та структура. Історичні та сучасні типи світогляду
- •2. Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу. Умови її виникнення
- •3. Предмет філософії та її основні функції
- •4. Співвідношення понять “філософія” і “світогляд
- •5. Взаємозв’язок міфології, релігії, філософії
- •7. Проблема методу в філософії. Діалектика і метафізика. Сучасні філософські методи
- •8. Взаємозв’язок філософії з іншими формами суспільної свідомості.
- •9. Філософія стародавньої Світу.
- •11) Філософія Середньовіччя. Загальна характеристика і основні положення. Особливості філософії Середньовіччя.
- •12) Патристика. Схоластика (дискусія між номіналістами та реалістами).
- •13) Філософія епохи Відродження. Історичні умови її формуванні і основні її риси.
- •14) Філософія Нового часу. Емпіризм і раціоналізм. Індуктивний і дедуктивний методи (ф. Бекон і р. Декарт).
- •15) Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (р. Декарт, г. Ляйбніц, б. Спіноза).
- •16) Французьке просвітництво і французький матеріалізм хvііі століття
- •17) Класична німецька філософія, її значення в історії філософської науки
- •18) Система і метод філософії Гегеля.
- •22) Вчення Про Комунізм.
- •24. Феофан Прокопович
- •25. Учення Сковороди про дві натури і три світи.
- •26. Т.Г.Шевченко
- •27. Філософія серця п.Юркевича.
- •31. Філософія 20 ст. Фрейдизм
- •32. Екзистенціальна філософія
- •38. Види матерії
- •40. Простір і час як форми існування матерії
- •43.Основні категорії онтології
- •44.Проблема категорій в історії філософії.
- •45. Одиничне і загальне, їх діалектика. Категорія “особливе”.
- •46. Категорія “буття” і “небуття”. Соціальне буття людини
- •47. Вчення про світ. Підстави існування світу. Сфери буття світу.
- •48.Сутність і явище. Поняття “видимість”.
- •49.Категорія “реальність”. Об’єктивна і суб’єктивна реальність
- •50.Причина і наслідок. Поняття “привід”. Дати приклад
- •51. Категорії “можливість” і “дійсність”. Роль суб’єктивного фактора в перетворенні можливості і дійсність.
- •52. Поняття “свідомість”. Проблема свідомості в історії філософії.
- •53. Свідомість. Походження свідомості. Ознаки свідомості та її структура.
- •54. Свідомість. Суспільна і індивідуальна свідомість.
- •55. Свідоме і несвідоме, їх взаємовідношення і взаємозв’язок.
- •56. Самосвідомість та її функції.
- •57. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.
- •58. Проблема походження людини. Основні наукові концепції походження людини.
- •60. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини
- •61. Проблема походження людини. Біологізаторський підхід (ч.Дарвін, з.Фрейд).
- •63. Проблема сутності людини в філософії, людина як цілісність.
- •64. Сучасні наукові уявлення про походження і сутність людини
- •71. Поняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність» та співвідношення між ними
- •76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви
- •77. Необходимость и случайность
- •79. Понятие истины.
- •80. Поняття “сенс життя”. Його конкретно-історичний зміст.
- •81. Репродуктивна і продуктивна діяльність людини. Поняття “творчість”.
- •82. Поняття культури та її сутнісні начала
- •83. Культура і цивілізація
- •84. Цінності і їх основні різновиди. Основні сфери цінносно-орієнтаційної діяльності.
- •85. Понятие исторического прогресса
57. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.
Проблема людини як унікального творіння Всесвіту належить до «вічних» філософських проблем, оскільки будь-яка філософська традиція в основі свого змісту має відношення людини до світу.
Ще давні греки зрозуміли, що людина може почати філософствувати тільки з пізнання самої себе. Водночас знаменита теза Сократа «Пізнай самого себе» не реалізована дотепер, хоч кожна філософська система (школа) на кожному історичному етапі людської цивілізації намагалася висунути свою концепцію людини. Однак у цих концепціях природа людини не набула чітких і зрозумілих характеристик, а навпаки, породжувала ще більше запитань, аж до сумнівів щодо існування такої природи. Такий стан розв'язання цієї проблеми обумовлювався значною мірою загадковістю походження людини, складністю її структурних елементів та їхніх об'єднуючих чинників.
58. Проблема походження людини. Основні наукові концепції походження людини.
Проблема походження людини перед людиною постала ще з давніх часів. Людину завжди протягом років цікавило, звідки вона появилась, де є “корені” людського буття? Чи людина появилась внаслідок еволюції або внаслідок творіння? Чи можна дати однозначні відповіді на дані питання?
Людина, яка для нас є звичною та повсякденною реальністю, насправді постає незбагненною, невичерпною за якостями та проявами, глибоко утаємниченою за суттю. Вона настільки відрізняється від усього іншого в оточуючому нас світі, що хоч якесь усвідомлення цього факту мимоволі породжує питання про походження людини. Людина давно зрозуміла свою унікальність і через це сприймала себе саму не інакше, як через чимсь спричинене виникнення, пришестя на цей світ. Сьогодні ми знаємо і про світ і про людину набагато більше, ніж в попередні часи та епохи, але питання про походження людини залишається спірним та незбагненним.
Справа в тому, що наука засвідчує як унікальність людини, так і її спорідненість із іншими формами життя та буття. Людина відрізняється цілою низкою унікальних рис, проте її організм складається із тих же хімічних елементів, із яких складаються інші органічні явища та процеси; анатомічно людина має ті ж самі частинки та складові, які мають інші тварини, а з деякими видами мавп ми, можна сказати, анатомічно ідентичні.
Основні версії походження людини
На даний час існують основні версії походження людини:
- занесення людини (та життя) на Землю із інших світів або планет (інопланетна версія);
- виникнення людини внаслідок реалізації якоїсь фундаментальної космічної програми (версія антропного принципу в будові Всесвіту) ;
- виникнення людини внаслідок якоїсь фатальної помилки в ході природно-космічних процесів (концепція тупикової гілки еволюції).
- виникнення людини шляхом еволюції форм життя (еволюційна концепція);
- створення людини Богом (богами) чи якимись іншими вищими силами (концепція креаціонізму - створення).
60. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини
Біологічне і соціальне в людині
Сутнісні риси людини не є сталою данністю при народженні. Вони набуваються людиною у процесі її життєдіяльності, через взаємозв'язок із зовнішнім предметним світом. Філософська традиція, започаткована С. Керкегором і К. Марксом і згодом підтримана В. Джемсом, А. Бергсоном і Т. Тейяром де Шарденом, розглядає людину як таку, що сама формує себе, творить сама себе, тобто набуває сутності. Тобто людина не є розумною істотою, а стає нею, як і свідомо творчою, соціальною, такою, що володіє мовленням, формує власну духовність. Ці властивості не виникають на порожньому місці, хоча й під соціальним впливом. Вони мусять мати певну потенційну основу, константу, якою є людське тіло як частина природного світу. «Людина створена таким чином, — писав І. Кант, — що враження і хвилювання, викликані зовнішнім світом, сприймає за допомогою тіла — видимої частини її істоти, матерія якої слугує не тільки для того, щоб закарбувати в [...] душі першої поняття про зовнішні предмети, а й необхідна для того, щоб внутрішньою діяльністю відтворювати і пов'язувати ці поняття, одне слово, для того, щоб мислити». Тобто природний організм людини є активним чинником формування її сутнісних рис і властивостей. Біологічне в людині — людський організм з його структурами і функціями, специфічною для людини нейрофізіологічною організацією і властивою їй вищою нервовою діяльністю.
