
- •1.Поняття світогляду, його природа та структура. Історичні та сучасні типи світогляду
- •2. Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу. Умови її виникнення
- •3. Предмет філософії та її основні функції
- •4. Співвідношення понять “філософія” і “світогляд
- •5. Взаємозв’язок міфології, релігії, філософії
- •7. Проблема методу в філософії. Діалектика і метафізика. Сучасні філософські методи
- •8. Взаємозв’язок філософії з іншими формами суспільної свідомості.
- •9. Філософія стародавньої Світу.
- •11) Філософія Середньовіччя. Загальна характеристика і основні положення. Особливості філософії Середньовіччя.
- •12) Патристика. Схоластика (дискусія між номіналістами та реалістами).
- •13) Філософія епохи Відродження. Історичні умови її формуванні і основні її риси.
- •14) Філософія Нового часу. Емпіризм і раціоналізм. Індуктивний і дедуктивний методи (ф. Бекон і р. Декарт).
- •15) Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (р. Декарт, г. Ляйбніц, б. Спіноза).
- •16) Французьке просвітництво і французький матеріалізм хvііі століття
- •17) Класична німецька філософія, її значення в історії філософської науки
- •18) Система і метод філософії Гегеля.
- •22) Вчення Про Комунізм.
- •24. Феофан Прокопович
- •25. Учення Сковороди про дві натури і три світи.
- •26. Т.Г.Шевченко
- •27. Філософія серця п.Юркевича.
- •31. Філософія 20 ст. Фрейдизм
- •32. Екзистенціальна філософія
- •38. Види матерії
- •40. Простір і час як форми існування матерії
- •43.Основні категорії онтології
- •44.Проблема категорій в історії філософії.
- •45. Одиничне і загальне, їх діалектика. Категорія “особливе”.
- •46. Категорія “буття” і “небуття”. Соціальне буття людини
- •47. Вчення про світ. Підстави існування світу. Сфери буття світу.
- •48.Сутність і явище. Поняття “видимість”.
- •49.Категорія “реальність”. Об’єктивна і суб’єктивна реальність
- •50.Причина і наслідок. Поняття “привід”. Дати приклад
- •51. Категорії “можливість” і “дійсність”. Роль суб’єктивного фактора в перетворенні можливості і дійсність.
- •52. Поняття “свідомість”. Проблема свідомості в історії філософії.
- •53. Свідомість. Походження свідомості. Ознаки свідомості та її структура.
- •54. Свідомість. Суспільна і індивідуальна свідомість.
- •55. Свідоме і несвідоме, їх взаємовідношення і взаємозв’язок.
- •56. Самосвідомість та її функції.
- •57. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.
- •58. Проблема походження людини. Основні наукові концепції походження людини.
- •60. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини
- •61. Проблема походження людини. Біологізаторський підхід (ч.Дарвін, з.Фрейд).
- •63. Проблема сутності людини в філософії, людина як цілісність.
- •64. Сучасні наукові уявлення про походження і сутність людини
- •71. Поняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність» та співвідношення між ними
- •76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви
- •77. Необходимость и случайность
- •79. Понятие истины.
- •80. Поняття “сенс життя”. Його конкретно-історичний зміст.
- •81. Репродуктивна і продуктивна діяльність людини. Поняття “творчість”.
- •82. Поняття культури та її сутнісні начала
- •83. Культура і цивілізація
- •84. Цінності і їх основні різновиди. Основні сфери цінносно-орієнтаційної діяльності.
- •85. Понятие исторического прогресса
49.Категорія “реальність”. Об’єктивна і суб’єктивна реальність
Реа́льність — (від лат. realis — речовинний, дійсний) — сукупність чуттєвої даності світу як світу речей в спогляданні і сприйнятті. Протилежні поняття — «ілюзія», «фантазія», «ідеальне». Поняття «реальність» слід відрізняти від поняття «дійсність». Іноді, під «реальністю» розуміють даність об'єктів в найширшому смислі, і говорять, наприклад, про віртуальну реальність.
У діалектичному матеріалізмі термін «Реальність» вживається в двох розуміннях:
що все існує, тобто весь матеріальний світ, включаючи всі його ідеальні продукти;
об'єктивна реальність, тобто матерія в сукупності різних її видів. Реальність протиставляється тут суб'єктивній реальності, тобто явищам свідомості, і ототожнюється з поняттям матерії.
Поняття реальності вивчається розділом філософії — онтологією.
50.Причина і наслідок. Поняття “привід”. Дати приклад
Всесвіт являє собою суцільний взаємозв'язок предметів і явищ. Процес його пізнання здійснюється від абстрактного розуміння причинності (як зв'язку всього) до пізнання конкретних причинних залежностей у різних сферах дійсності й до дослідження самої категорії причинності. В. І. Ленін з цього приводу писав, що минули тисячоліття, перш ніж зародилась ідея "зв'язку всього", "ланцюга причин".Цим самим було встановлено, що світ — це не хаос предметів, процесів і явищ, а впорядковане, взаємопов'язане й взаємообумовлене ціле. Ця впорядкованість світового цілого виступає як закономірність. У світі жодне явище, жоден зв'язок не виходить за межі цієї закономірності. Взаємозв'язок і взаємообумовленість предметів і явищ різноманітні. Категорії "причина" й "наслідок" узагальнюють і виокремлюють одну із конкретних і специфічних форм цього взаємозв'язку, зокрема ту, яка свідчить про те, що кожне явище чи група, які взаємодіють між собою, породжує інші. Тобто, явище, яке викликає до життя інші явища, виступає стосовно другого як причина. У свою чергу результатом дії причини є наслідок. При цьому необхідно відрізняти причину від приводу. Привід — це подія, яка безпосередньо передує іншій події, створює можливості для її появи, але не породжує і не визначає її. Причинно-наслідковий зв'язок має свої особливості, завдяки чому його можна виявити й дослідити. Однією з них є певне слідування явищ у часі: причина передує наслідку.
51. Категорії “можливість” і “дійсність”. Роль суб’єктивного фактора в перетворенні можливості і дійсність.
Причинно-наслідковий зв'язок не вичерпує всього багатства зв'язків і відносин. Він не є єдиним усе зумовлюючим зв'язком. Не всі умови перетворюються в причину. Умови створюють передумови, при яких рух, зміна може здійснюватися в різних напрямках, породжувати різний результат, тобто містить в собі можливість.
Можливість — це система зв'язків і відносин, що зумовлюють виникнення тенденцій, передумов змін, розвитку у певному напрямку, з певними передбачуваними результатами. Це майбутнє в сьогоденні, що при певному збігу обставин може сіпати реальним фактом.
Дійсність — це реалізована можливість, передумови, втілені в реально існуючі предмети, процеси, зв'язки в їх якісній визначеності. Те. що можливість виступає як передумова, потенція, у дійсності виявляється як наявне буття. Можливість формується до дійсності, її перетворення в дійсність характеризується появою нових можливостей.
Щоб можливість перетворилася в дійсність, необхідна наявність певних тенденцій, спрямованості розвитку і наявність відповідних умов (внутрішніх і зовнішніх). Висіяне в землю зерно містить в собі можливість появи нової рослини. Але якщо немає відповідних зовнішніх умов (достатня кількість вологи, відповідної температури) ця можливість може не перетворитися в дійсність, залишиться нездійсненою.