Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Філософія.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
434.18 Кб
Скачать

3. Предмет філософії та її основні функції

Предмет фiлософii – найбільш загальні закони розвитку природи, люд. суспільства , мислення, всієї духовної культури. Це засади сущого з яких будується світ.

Основними функціями філософії вважають: світоглядну, методологічну та культурологічну функції.

Світоглядна функція полягає у тому, що, опановуючи філософію, людина відтворює певний погляд на світ. Характер її уявлень про світ сприяє визначенню певної мети. Їх узагальнення створює загальний життєвий план, формує ідеали людини. Світогляд не може бути лише сумою знань. У світогляді відбувається певне ставлення до світу. Світогляд має спрямовувати поведінку, діяльність людини у сфері практики і в пізнанні. Але коли світогляд починає виконувати роль активного регулятора діяльності, то виступає й у ролі методології.

Методологічна функція. Методологія - це світогляд, що виступає у вигляді методу та теорії методу. Інакше, методологія - це сукупність найбільш загальних ідей та принципів, що застосовуються у вирішенні конкретних теоретичних та практичних завдань, це й наукове обґрунтування, розробка ідей та принципів, шляхів та засобів пізнання та практики. Які загальні шляхи методологічного впливу філософії на інші науки і, зокрема, на військову справу? Їх два. Один з них зв'язаний з функціонуванням філософії як загального методу, що спрямовує постановку та вирішення проблем та зав­дань. Дійсно, військовий теоретик або практик, що вирішує будь-яку проблему, має розглянути її об'єктивно, всебічно, конкретно, виявити зв'язки та характер розвитку вивчених процесів та явищ. Інший напрямок зв'язаний з тим, що філософія виступає не лише як метод, але й як теорія методу. Тут філософія відіграє значну роль у постановці та вирішенні методологічних проблем військової теорії та практики. Для вирішення будь-якої проблеми військової теорії або практики, що виникає, необхідна правильна вихідна позиція. Але позиція не буде вихідною та правильною, доки не визначено її ставлення до всієї світової філософії, до досягнень різних філософських шкіл та напрямків, до діалектичного, метафізичного, системного методів мислення.

Культурологічна функція передбачає експлікацію, раціоналізацію та систематизацію. Експлікація призначена для виявлення найзагальніших ідей, уявлень, форм досвіду. Важливе місце серед них займають: категорії, узагальнені способи буття - вчення про буття - онтологія; теоретичне усвідомлення ставлення до світу та людини - практичні (праксеологія), пізнавальні (гносеологія), ціннісні (аксіологія). Раціоналізації у відображення в логічній, поняттєвій формі результатів людського досвіду. Систематизація - теоретичне відображення сумарних результатів людського досвіду.

4. Співвідношення понять “філософія” і “світогляд

Світогляд є система узагальнених відчувань, інтуїтивних представлень і теор. поглядів на навколишній світ і місце людини в ньому, на багатобічні від. люд. до світу, до самого себе і до ін людей, система не завжди усвідомлює основу життєвих установок люд, певної соц. групи і суспільства, їхніх переконань ідеалів, цілісних орієнтацій, соц.політ., моральних, етичних і релігійних принципів пізнання й оцінок. C. - це свого роду каркас структури особистості, класу чи суспільства в цілому. Суб'єкт С. - особистість, соц. група і суспільство в цілому.

Основа C. - знання. Вони складає інформаційну сторону C. Усяке пізнання формує c. каркас. Найбільша роль в формув. цього каркаса належить Ф., так як Ф. виникла і сформувалася як відповідь на світоглядні питання людства. Будь ф. виконує C. функцію, але не всяке С. виконує філософічно. Ф. - це теорет. ядро С.

У структуру C. входять не тільки знання але і їхня оцінка. Тобто С. властива не тільки інформ. але і ціннісна (аксіологічна) насиченість.

Знання входять у C. у виді переконань. У С.- не тільки інтелект. позиція, а й емоції. стан, стійка психол. установка; впевненість у правоті своїх ідеалів, принципів ідей поглядів, що підкоряють собі почуття совість волю і вчинки людини.

У структуру C. входять і ідеали. І. можуть бути як науково обґрунтованими так і ілюзорними, як досяжними так інереальними.

Ф. - це система самих загальних теор поглядів на світ, місце в ньому люд., З'ясування певних форм відносини люд. до світу. Ф. відрізняється від інформаційних форм С. не стільки предметом, скільки способом його осмислення, ступенем інтелект. розробленості проблем і методів підходу до них.