
- •1.Поняття світогляду, його природа та структура. Історичні та сучасні типи світогляду
- •2. Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу. Умови її виникнення
- •3. Предмет філософії та її основні функції
- •4. Співвідношення понять “філософія” і “світогляд
- •5. Взаємозв’язок міфології, релігії, філософії
- •7. Проблема методу в філософії. Діалектика і метафізика. Сучасні філософські методи
- •8. Взаємозв’язок філософії з іншими формами суспільної свідомості.
- •9. Філософія стародавньої Світу.
- •11) Філософія Середньовіччя. Загальна характеристика і основні положення. Особливості філософії Середньовіччя.
- •12) Патристика. Схоластика (дискусія між номіналістами та реалістами).
- •13) Філософія епохи Відродження. Історичні умови її формуванні і основні її риси.
- •14) Філософія Нового часу. Емпіризм і раціоналізм. Індуктивний і дедуктивний методи (ф. Бекон і р. Декарт).
- •15) Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (р. Декарт, г. Ляйбніц, б. Спіноза).
- •16) Французьке просвітництво і французький матеріалізм хvііі століття
- •17) Класична німецька філософія, її значення в історії філософської науки
- •18) Система і метод філософії Гегеля.
- •22) Вчення Про Комунізм.
- •24. Феофан Прокопович
- •25. Учення Сковороди про дві натури і три світи.
- •26. Т.Г.Шевченко
- •27. Філософія серця п.Юркевича.
- •31. Філософія 20 ст. Фрейдизм
- •32. Екзистенціальна філософія
- •38. Види матерії
- •40. Простір і час як форми існування матерії
- •43.Основні категорії онтології
- •44.Проблема категорій в історії філософії.
- •45. Одиничне і загальне, їх діалектика. Категорія “особливе”.
- •46. Категорія “буття” і “небуття”. Соціальне буття людини
- •47. Вчення про світ. Підстави існування світу. Сфери буття світу.
- •48.Сутність і явище. Поняття “видимість”.
- •49.Категорія “реальність”. Об’єктивна і суб’єктивна реальність
- •50.Причина і наслідок. Поняття “привід”. Дати приклад
- •51. Категорії “можливість” і “дійсність”. Роль суб’єктивного фактора в перетворенні можливості і дійсність.
- •52. Поняття “свідомість”. Проблема свідомості в історії філософії.
- •53. Свідомість. Походження свідомості. Ознаки свідомості та її структура.
- •54. Свідомість. Суспільна і індивідуальна свідомість.
- •55. Свідоме і несвідоме, їх взаємовідношення і взаємозв’язок.
- •56. Самосвідомість та її функції.
- •57. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.
- •58. Проблема походження людини. Основні наукові концепції походження людини.
- •60. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини
- •61. Проблема походження людини. Біологізаторський підхід (ч.Дарвін, з.Фрейд).
- •63. Проблема сутності людини в філософії, людина як цілісність.
- •64. Сучасні наукові уявлення про походження і сутність людини
- •71. Поняття «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність» та співвідношення між ними
- •76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви
- •77. Необходимость и случайность
- •79. Понятие истины.
- •80. Поняття “сенс життя”. Його конкретно-історичний зміст.
- •81. Репродуктивна і продуктивна діяльність людини. Поняття “творчість”.
- •82. Поняття культури та її сутнісні начала
- •83. Культура і цивілізація
- •84. Цінності і їх основні різновиди. Основні сфери цінносно-орієнтаційної діяльності.
- •85. Понятие исторического прогресса
38. Види матерії
Існує така класифікація конкретних видів матерії:
речовинні види (речовина). Речовина — матеріальне утворення, котре складається з елементарних частинок, які мають масу спокою;
неречовинні види матерії (поле) — магнітне поле; поле ядерних сил; гравітаційне; електричне; радіохвилі; ультразвук; рентгенівські промені; йонізуюче випромінювання тощо. Неречовинні види матерії не мають маси спокою і володіють нескінченним числом ступенів свободи;
антиречовинні види матерії (антиречовина). Антиречовина — матерія, котра складається з античастинок. Ядра атомів антиречовини мають у собі антипротони і антинейтрони. У речовини ядро зі знаком плюс (+), у антиречовини ядро зі знаком мінус (-) — антиядро. У речовини електрон зі знаком мінус (-), у антиречовини електрон зі знаком плюс (+) — антиелектрон. Експериментально на прискорювачах заряджених частинок отримані антиядра гелія, антипротон, антинейтрон, антиелектрон тощо.
У філософії розглядаються структурні рівні видів матерії. Картина виглядає так:
неорганічний рівень
мікросвіт (з грецьк. — малий)
макросвіт (з грецьк. — великий)
мегасвіт (з грецьк. — надвелики, величезний)
органічний рівень
організменний
клітина
надорганізменний
соціальний рівень
людина
особистість
сім'я
плем'я
нація
суспільство
39. Рух — спосіб існування матерії
З точки зору філософії, матерія не виникає і не зникає. Вона існує вічно. Матерія не може перетворюватися в ніщо. Які б зміни у світі не відбувалися кількість і якість матерії залишаються стабільними. Цей процес детермінується об'єктивними законами природи. Так, із закону збереження маси і енергії випливає, що: які б зміни у природі не відбувалися, загальний баланс субстанціональної матерії залишається незмінним (субстанція — це те, з чого складається світ).
Все існуюче знаходиться у русі. Це відомо. І ні в кого таке уявлення не викликає сумнівів. Ще в античну давнину говорили, що «життя — це рух. Де немає руху, там немає життя». Рух — це фактично абсолютна величина. Спокій, стабільність речей — відносна. У русі предмет, річ виникає, стає. У спокої закріплюється, фіксується. Немає жодного виду матерії, яка б не знаходилася у русі. Ніде і ніколи не було і не може бути матерії поза рухом. Рух — це сам спосіб існування матерії.
Рух — суперечливе явище. Щось рухається лише тоді, коли воно знаходиться в даному місці і одночасно в ньому не знаходиться. По суті, рух — це сама існуюча суперечність (Гегель). Рух не лише переміщення, котре можна спостерігати візуально, а й внутрішня, невидима зміна.
Основні форми руху матерії
У філософії розрізняють п'ять основних форм руху матерії:
механічна форма руху (дія — протидія; притягання — відштовхування тощо);
фізична форма руху (наприклад, позитивна — негативна електрика, симетрія — антисиметрія);
хімічна форма руху (розкладання — з'єднання; асоціація — дисоціація);
біологічна форма руху (асиміляція — дисиміляція; спадковість — мінливість);
соціальна форма руху (соціальні суперечності; соціальні конфлікти, антагонізми; боротьба інтересів різних соціальних груп тощо).