1.Поняття світогляду, його природа та структура. Історичні та сучасні типи світогляду

Світогляд - це сукупність поглядів і переконань, оцінок і норм, ідеалів і установок, які визначають ставлення людини до світу, є його орієнтирами в повсякденному житті. Будь-яка філософія є світоглядом, тобто сукупністю загальних поглядів на світ і місце в ньому людини. Види світогляду: індивідуальне і суспільне, яке знаходить відбиття в формах суспільної свідомості, ідеології, в суспільному ідеалі, громадської позиції.

Структура світогляду - психологічна і гносеологічна. Психологічна структура: система знань, поглядів, ставлення людини до світу, у виборі життєвої позиції, усвідомлення обов'язку, ідеали. Гносеологічна структура: основну роль грають знання природничі (фізичні, біологічні і т.д.), математичні, соціологічні, економічні і т.д.

Можна виділити три осн. Форми світогляду:

Міфологія - фантастичне відображення в первісній свідомості реальної дійсності

Релігія - форма свідомості, заснований. на вірі в надприродні сили, котрі впливають на д на долю людини і навколишній світ. Особливістю міфології і релігії є те, що вони мають духовно-практичний характер і тісно пов'язані з рівнем освоєння людиною навколишнього світу і залежністю його від природи і побуту.

Філософія - є структурою світогляду, теоретичним підґрунтям. Відносячи філософію до світоглядних форм людської культури, виділяють одну із суттєвих особливостей.

2. Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу. Умови її виникнення

Філософія – людське мислення, один з видів людської життєдіяльності, теоретична форма світогляду; особливий вид мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнювальний характер знання, принциповий людино центризм, прагнення досягти абсолютів та ін. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття. Філософія виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини в світі. На відміну від окремих наук, що вивчають деякі області дійсності, предметом філософії є найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином філософія – це раціональна самосвідомість людства, наслідки його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини в світі.

Передумови виникнення філософії були такі:

1)стрибок у розвитку виробничих сил внаслідок переходу від бронзи до заліза;

2)поява товарно-грошових відносин;

3)виникнення держави;

4)зростання опозиції традиційній релігії, критика нормативно-моральних установок і уявлень;

5)розвиток науки, нагромадження емпіричного матеріалу, необхідність його логічного і абстрактного осмислення.