14.Класифікація та характеристика балансових бухгалтерських рахунків: постійних, тимчасових, контрарних, доповнюючих.

Постійні балансові рахунки призначені для обліку обєктів у розрізі елементів балансу(активи,зобов’язання,капітал).Вони відображають стан економічних ресурсів і джерел їх фінансування.Постійні рах. відкриваються на дату реєстрації банку і діють упродовж усього періоду діяльності банку.За залишками цих рах. і складається баланс.

Тимчасові бухг. рахунки призначені для обліку доходів і витрат за звітний період.Термін існування цих рах. обмежений у часі рамками звітного року.Бухг. рах. за видами доходів і витрат підлягають відкриттю у 1 роб.день зв. року(1 січня) і підлягають закриттю в його останній роб. день зв.року(31 грудня) з метою розрах. фін.результату зв.року.

Контрарні рахунки поділяють на контрактивні та контрпасивні.

Контрактивні рах. призначені для регулювання оцінки окремих видів активів.Контракт.рах. відкривається до конкретного постійного активного рах. і є за структурою пасивним.Тобто,контрактивний рах. може існувати тільки у парі з постійним активним рах.До контрактивних рах. належать наприклад: «Знос ОЗ».

Контрпасивні рахунки призначені для уточнення оцінуи окремих сум зобовязань, а також джерел капіталу власників, тому самі є за характером активні. Дебетове сальдо конрапсивного рахунку показує суму на яку має бути зменшена оцінка заборгованості або джерел власного капіталу, відбита за постійним балансовим рахунком. Прикладами контрпасивних рахунків є:»Неспалачений статутний капітал»,»Неамортизований дисконт за цінними паперами власного боргу, емітентом банком».

Доповнюючі рахунки завжди збільшують оцінку постійного балансового рахунку. Якщо постійний рахунок буде активний, то додатковий також буде активним і матиме дебетове сальдо.

16.Принцип обачності і його застосування в бухгалтерському обліку банку.

Принцип обачливості передбачає застосування в обліку методів оцінювання,відповідно до яких А та (або)дохід не завищуватимуться,а З та(або) витрати не занижуватимуться.

Обачність зумовлена невизначеністю певних подій. Наприклад, для банку завжди існує імовірність того, що певні кредити не будуть повернуті позичальниками. У зв’язку із цим оцінюючи у звітах інформацію слід уникати завищення активів та доходів або заниження витрат та зобов’язань банку. Це означає, що витрати та зобов’язання потрібно відображати в фінансовому обліку відразу після отримання відомостей про ймовірність їх виникнення , а активи та доходи - лише тоді , коли вони реально отримані або зароблені.

15.Класифікація та характеристика позабалансових бухгалтерських рахунків. Метод обліку позабалансових операцій.

Позабалансові рахунки використовуються для обліку бан-ківських операцій, наслідки яких у момент здійснення опера-цій не викликають змін у складі активів, зобов’язань та капі-талу, але в майбутньому, як очікується, можуть призвести до суттєвих змін у фінансовому стані.

Позабалансові рахунки поділяють на три категорії залежно від об’єктів обліку.

1.Рахунки обліку твер-дих умовних зобов’я-зань та умовних ви-мог банку — перша категорія .

Тверді умовні зобов’язання з фінансування — це активні рахунки, тому що за умови виконання цих зобов’язань їх сума переноситься у баланс як кре-дитні активи

Тверді умовні вимоги щодо одержання фінансу-вання від контрагентів — це пасивні рахунки, тому що за умови виконання цих вимог їх сума перено-ситься у баланс як заборгованість банку за отрима-ними фінансовими ресурсами і відображається у складі зобов’язань. Твердими їх називають тому, що банк не може відмовитись від виконання угод, де такі зобов’язання і вимоги передбачені в одно-сторонньому порядку, та уникнути штрафних санк-цій у разі їх невиконання. Своєю чергою дотри-мання умов угоди в зазначений у ній термін або сплата штрафних санкцій за невиконання угоди безпосередньо впливає на зміни у стані активів, зобов’язань та капіталу банку. Прикладами таких по-забалансових рахунків є рахунки: «Зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам»; «Авалі, що на-дані банкам»; «Валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот»

2. Технічні рахунки — друга категорія

Це — активні рахунки, які використовується з ме-тою забезпечення контролю за правильністю і своє-часністю здійснення операцій за балансовими рахун-ками. Прикладами таких рахунків є: «Цінні папери клієнтів у довірчому управлінні», «Розрахункові до-кументи за факторинговими операціями

3. Контррахунки — тре-тя категорія

Це — активно-пасивні рахунки, яким не протисто-їть окремий економічний об’єкт обліку і які засто-совуються виключно для штучного впровадження методу подвійного запису за позабалансовими ра-хунками

Облік операцій на позабал.рах. ведеться із застосуванням методу подвійного запису.

Для забезпечення методу подвійного запису застосовується позабалансовий рахунок ,який називається «Контррахунок».

990-контрах. для розділів 90-95

991-контррах. для розділів 96-98

Поозабалансові рахунки кореспондують лише між собою і в жодному разі не можуть кореспондувати з балансовими рахунками.