1. Негайно викликати лікаря;

2. спокій фізичний та психічний, суворий ліжковий режим (положення Фаулера), заборонити розмовляти;

3. голод (заборонити вживання їжі, води);

4. холод на живіт (міхур з льодом або холодною водою);

5. при кривавому блюванні дати лоток;

6. приготувати кровоспинні:

• амінокапронову кислоту 5% 100 – 200 мл для в/в введення;

• дицинон (етамзилат) 12,5% - 2мл (для в/в, в/м введення);

• кальцію хлорид 10% 10 мл (тільки для в/в введення!).

• вікасол 1% - 5мл (для в/м введення);

7. контролювати АТ, Ps, колір шкіри.

8. при необхідності - транспортувати хворого на ношах. Якщо він перебуває в тяжкому стані, піднімають ножний кінець нош для поліпшення кровопостачання мозку.

 ПОВТОРІТЬ : Дієтичні столи № 1, 1а, 16, 2, 5. М.Г. Шевчук „Сестринська справа” Ст. 111 – 114

Догляд за пацієнтами при захворюваннях кишок. Застосування суден та калоприймачів. Дієтичні столи № 3, 4.

Основними ознаками захворювань кишок є біль у животі, кишкова кровотеча, метеоризм, закреп, пронос.

1 Метеоризм – здуття живота накопиченими кишковими газами, яке відчувається пацієнтами, як біль, розпирання в животі. Причини метеоризму:

• посилене газоутворення в кишках, яке обумовлене споживанням з їжею рослинної клітковини (горох, боби, капуста тощо), яка легко вступає у процеси бродіння;

• падіння тонусу стінок кишок та їх непрохідність;

• зниження всмоктування газів стінками кишок при їх нормальному утворенні;

• аерофагія - надмірне ковтання повітря з наступним надходженням його в шлунок та кишки;

• істеричний метеоризм внаслідок складних нервових механізмів.

Допомога пацієнтам з метеоризмом:

1. рекомендувати обмежити кількість вуглеводів (свіжий хліб, борошняні вироби, солодощі, картопля), клітковини (горох, боби, квасоля, капуста), пиво, квас.

2. дати активоване вугілля (карболен) по 0,5 - 1г 3-4 рази на день, вітрогінні (відвар ромашки, кропу).

3. При неефективності вищеперерахованого застосовують газовідвідну трубку (при накопиченні в кишках хворого твердих калових мас необхідно перед уведенням газовідвідної трубки зробити мікроклізму з настоєм ромашки або олійну).

1 Закреп - це тривала (понад 48 год.) затримка калу в кишках. Закреп може бути причиною погіршення стану хворого, наприклад, при серцево-судинних захворюваннях. У разі накопичення калу в кишках може виникнути важкий спазм вінцевих судин, значне підвищення артеріального тиску.

1 Атонічний закреп - виникає внаслідок зниження м’язового тонусу (атонії) кишок.

1Спастичний закреп – виникає внаслідок підвищеного м’язового тонусу (спастичний стан) кишок.

1Органічний закреп - пов'язаний з механічною перепоною - звуження кишки пухлиною, рубцями, спайками.

1Функціональний закреп – виникає при вживанні легкозасвоюваної їжі, недостатньому руховому режимі, слабкості черевного пресу, захворюваннях печінки, жовчного міхура, статевих органів тощо).

G Допомога пацієнтам з закрепом:

1. рекомендувати дотримуватись дієту №3 (включає значну кількість клітковини (капусту, буряки, чорнослив, банани), а також кефір одноденний, тобто ті харчові продукти, які посилюють перистальтику кишок;

2. рекомендувати пити якомога більше рідини (в т.ч. склянку води за 30 хв. до сніданку);

3. рекомендувати більше рухатися (в межах своїх можливостей), обов'язково робити ранкову гімнастику, масаж живота за годинниковою стрілкою, слідкувати за систематичним випорожненням в один і той же час (так виробляється щоденний рефлекс на випорожнення кишок).

4. за призначенням лікаря дати проносні засоби (сенаде, сенадексин, рицинова олія, гутталакс тощо).

5. проведення клізми:

• очисної;

• послаблювальної (масляної, гіпертонічної);

• сифонної (при відсутності ефекту від очисної та послаблювальної).

1 Пронос (діарея) - це часте випорожнення кишок, при якому кал має рідку консистенцію. Спостерігається при гострих та хронічних кишкових інфекціях (ентерит, ентероколіт), недостатності підшлункової залози, при підвищеній чутливості до деяких харчових продуктів. Слід пам'ятати, що поява рідких, подібних до дьогтьоподібних випорожнень свідчить про шлункову і кишкову кровотечу.

GДопомога пацієнтам з проносом:

1. Про появу у пацієнта проносу сповіщають лікаря, бо це може бути проявом інфекційного захворювання. Калові маси відправляють до лабораторії для дослідження. До з'ясування причин проносу хворого переводять до ізолятора. Якщо діагноз інфекційного захворювання підтверджується, хворого переводять в інфекційну лікарню; заповнюють термінове повідомлення і найближчим часом (не пізніше 12 годин) направляють його до санепідемстанції.

2. Пацієнту дають пити якомога більше рідини (теплий свіже зварений чай).

3. При проносі неінфекційного походження призначають легкозасвоювану дієту №4 (з великою кількістю білка, аскорбінової кислоти, вітамінів групи В_, рідини; не рекомендують вживати молоко та молочні вироби, жирні, смажені страви, продукти, багаті на рослинну клітковину).

4. При нетриманні калу регулярно перемінюють натільну та постільну білизну, забезпечують пацієнта гумовим підкладним судном

1Тенезми – часті болючі позиви на акт дефекації без випорожнення.

1 ПОВТОРІТЬ : Дієтичні столи № 3,4. М.Г. Шевчук „Сестринська справа” Ст. 113