Предметом економічної соціології є:
• закономірності взаємодії економічної і соціальної сфери суспільного життя;
• соціальний механізм взаємозв'язку економічного і соціального розвитку:
• соціально-економічні відносини;
• розвиток економіки як соціального процесу тощо.
На розвиток економічної соціології суттєво вплинув науково-технічний прогрес, який проявляється у широкому спектрі тенденцій, зокрема у зростанні технічної озброєності і спеціалізації суспільної праці, що зумовлює зміну ролі людини у системі ''природа - суспільство". Підвищення технічної озброєності праці дозволило людині приводити у дію все більшу масу технічних засобів, енергетичних потужностей, сировини і матеріалів. Набуває більшого значення інтенсифікація виробництва, економне витрачання матеріальних ресурсів, удосконалення технології тощо. Управління людським чинником також вимагає змін. Його удосконалення пов'язане з поліпшенням контролю і особливо самоконтролю, який би ґрунтувався на професійному сумлінні, трудовій і особистій гідності. Кращих успіхів досягають ті спільності, які мають розвинуте почуття власної гідності, честі і самоповаги, соціальні якості працівників, що змінюються під впливом різних чинників: політичних, економічних, культурних і психологічних.
Важливим чинником соціально-економічного розвитку суспільства є зростання рівня освіти і культури. Сучасна молодь вступає у трудове життя з вищим рівнем загальної і професійної підготовки. Освічені, культурні і кваліфіковані працівники значно активніші у праці і житті. Зростання культури й інформативності, розширення потреб та інтересів посилили прагнення працівників до більшої самостійності, підвищили цінність творчих елементів праці.
Водночас виникли різні особисті стратегії поведінки у праці і отриманні доходів. Одні прагнуть одержувати максимально високі доходи будь-яким чином. Інші задовольняються отриманням фіктивних доходів при мінімальних затратах праці. Більшість працівників обирає стратегію цінностей, критеріями яких є доход та вільний від роботи час. Історичний досвід свідчить, що поведінка людини значною мірою визначається суспільними відносинами, а її регулювання здійснюється соціальною політикою і господарським механізмом.
Економічна соціологія досліджує закономірності економічного життя (економічні відносини та процеси) суспільства. Розвиток економіки при цьому описується як соціальний процес.
Економічна соціологія вивчає широке коло питань соціальної політики, яка стосуються діяльності органів влади, спрямованої на регулювання стану, відносин і взаємодії основних елементів соціальної структури суспільства класів, націй, верств і груп. Завдання цієї політики полягає у забезпеченні узгодження інтересів індивідів і спільностей з інтересами суспільства.
Конкретні цілі соціальної політики ґрунтуються на потребах і умовах та спрямовуються на здійснення соціального захисту людей і соціальної справедливості в усіх сферах суспільного життя.
Соціальна політика тісно пов'язана з господарським механізмом, що включає сукупність важелів, зорієнтованих на форми відносин, самостійність підприємств, приватну власність, інтереси і мотивації людей.
