Питання для самоперевірки і повторення

1. У чому виявляються особливості соціологічного вивчення людини?

2. Як взаємодіють біопсихологічні та соціальні детермінанти процесу формування особистості ?

3. Як співвідноситься індивідуальне і соціальне у людині?

4. Як відбувається соціалізація особистості?

5. Що таке соціальна адаптація та інтеріоризація як складові процесу соціалізації?

6. Що відбувається в результаті інтеріоризації?

7. Як взаємозв'язані соціальний статус і соціальні ролі особистості?

8. Як емпірично визначити соціальну позицію індивіда?

9. Якими є причини рольового конфлікту особистості?

10. Якими є основні елементи соціальної структури особистості?

11. Що є джерелом активності особистості?

12. Якою є роль ціннісних орієнтацій у діяльності особистості?

13. Що таке спрямованість особистості?

14. Що таке культура особистості?

15. Що обмежує свободу людини?

16. Як називається поведінка, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів?

17. Якими є різновиди девіантної поведінки?

18. У чому різниця між базисним та реальним типом особистості?

19. З якою метою здійснюється соціально-психологічна діагностика якостей особистості?

20. У чому полягають особливості тестування як методу соціально-психологічної діагностики?

21. Які вимоги висуває сучасне суспільство до структури властивостей особистості?

22. У чому особливості взаємодії людини з глобалізованим суспільством?

Рекомендований список джерел інформації з теми

1. Маслоу А.Г. Мотивация личности /Перев. с англ. СПб., 2001.

2. Левада В.А. Координаты человека // Мониторинг общественного мнения. Экономические и социологические предметы. ВЦИОМ. 2001. №1

3. Злоб/на О.Г., Тихонович В.О. Суспільна криза і життєві стратегії особистості. К., 2001.

4. Злобіна О.Г. Категорія "особистості" у системі понять соціологічної теорії//Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. № 2.

5. Особистість у системі соціальних зв'язків // Соціологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.Г. Городяненка. К., 2002.

6. Піча В.М. Соціологія: Загальний курс. К., 2000.

7. Соціологія: терміни, поняття, персоналі!. Навчальний словник-довідник / За заг. ред. В.М. Пічі. К., Львів, 2002.

8. Сохань Л.В. Життєвий ареал особистості в суспільстві, що трансформується, як середовище ризику // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. №2.

9. Шульга М. О. Соціальний ареал особистості // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. №2.

Тема 6 Економічна соціологія Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і зміст

Економічна соціологія являє собою міждисциплінарний науковий напрям, який інтегрує соціологію і економіку, вивчає дії економічних законів, закономірності розвитку економічних і соціальних відносин, життєдіяльність людей. Виникнення економічної соціології зумовлене соціальною потребою створення спеціального знання соціальних явищ і процесів, нагромадження спеціальних наукових ідей, концепцій, фактів і чинників, а також вироблення нових методів соціологічних досліджень. Основою її появи стали потреби у пошуку шляхів ефективного управління людським чинником в умовах науково-технічного прогресу, розширення масштабів виробництва, ускладнення економічних зв'язків і загострення соціальних суперечностей.

Важливим чинником становлення економічної соціології став процес соціологізації економічної науки, який охопив мотивацію економічної поведінки, співвідношення свободи і регламентованості в економіці, відносини людини і держави, бізнес та менеджмент, соціальні інститути - політику, власність, сім'ю та ін., а також підвищив їх роль в економічному житті. Передумовами визначення цього напряму стали дослідження М.Вебера і Т.Веблена, котрі розробили теорію соціальних інститутів та їх ролей у регулюванні економіки. Особливу роль у становленні економічної соціології відіграв розвиток емпіричних соціологічних досліджень, зокрема дослідження промислової соціології, теорії соціальної стратифікації і мобільності, соціології організації тощо. На становлення економічної соціології особливий вплив мали дослідження управління людським чинником, які ґрунтувались на людських відносинах.

Економічну соціологію також пов'язують із структурно-функціональним напрямом соціології, який розробили Г.Парсонс, II. Смелзер, К.Девіс та ін. Цей напрям охоплював також такі елементи, як бізнес, ринок, адміністрація, конкуренція, інфляція тощо. Дослідження даного напряму ґрунтувались на соціологічних методах і підходах, на соціологічному аналізі зв'язків економіки і суспільства.

Отже виникнення економічної соціології було підготовлене багатьма концепціями соціологічних теорій, зокрема теорій соціальної дії, обміну, ролей, а також конкретними соціологічними дослідженнями.

Засновники економічної соціології визначили емпіричні об'єкти і предмети конкретних досліджень. До емпіричних об'єктів належать соціальні аспекти економічних інститутів: ринок, гроші, підприємства, власність, а також соціальні аспекти різних економічних систем, соціальних груп, політичних інститутів, як учасників економічного життя суспільства та ін. Предметом дослідження є міжгрупові відносини, поведінка, конфлікти у ринковій економіці, соціальні функції і процеси.

У загальному вигляді економічну соціологію спочатку визначали як науку про взаємозв'язки економічної та неекономічної сфер суспільного життя. До економічної сфери відносили виробництво, розподіл, облік, споживання, а до неекономічної - політику, культуру, етнос і стратифікацію.

Дослідження економічної соціології спрямовувалися на:

• поведінку споживачів товарів;

• соціальні ролі у дефіцитній економіці;

• поведінку і стимулювання діяльності господарських керівників;

• ставлення до економічних реформ;

• вплив соціальних та культурних чинників на розвиток економіки;

• систему цінностей людей.

Важливе місце займали дослідження на стику економіки і соціології, зокрема трудової мобільності - плинності, міграції, міжгалузевих переміщень, ставлення молоді до праці і до професії, соціальних проблем міста і села, бюджету часу тощо.

Виникнення економічної соціології пов'язується із зростанням ролі людського чинника у розвитку суспільства, як колективного суб'єкта суспільного життя, що має соціальну, демографічну, економічну і політичну структуру та функції, що забезпечують розвиток суспільства.