9. Система поточного і підсумкового контролю, включаючи критерії оцінювання знань студентів

Органічною складовою навчального процесу є контроль рівня знань студентів. Контроль дозволяє вимірювати та оцінювати здобуті студентом у процесі навчання знання, уміння та навички, тому він відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.

Під час вивчення дисципліни «Гроші і кредит» застосовується поточний та підсумковий контроль знань, тобто оцінювання знань студентів під час семінарських і практичних занять, виконання індивідуальних завдань, контрольних робіт та завдання для самостійної роботи, інше.

Усі ці види контролю тісно взаємопов’язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання рівня їхніх знань.

Оцінювання знань студентів з дисципліни «Гроші і кредит» здійснюється за 100 – бальною шкалою. Дисципліна складається з двох модулів. Кожен із яких складається з шести тем.

Розподіл балів, які може отримати студент за різні види контролю студент денної форми навчання

Поточний контроль
Вид контролю	Модуль 1	Модуль 2
	Максимальна сума балів за поточний контроль = середній бал	Максимальна сума балів за поточний контроль = середній бал
К1 – робота в аудиторії (усні відповіді, на менше 2-х за семестр)	5	5
К2 – письмовий поточний контроль (експрес-контроль, економічний диктант)	5	5
К3 – опрацювання обов’язкових практичних завдань (самостійне розв’язання типових задач та проблемних ситуацій)	5	5
К4 – опрацювання завдань до самостійної роботи	5	5
К5 – опрацювання індивідуальних завдань (написання та презентація рефератів; самостійна розробка структурно-логічних схем, кросвордів, тестових завдань, задач, проблемних ситуацій; порівняльний аналіз визначень …)	5	5
К6 – бали бонуси за участь у конференціях, олімпіадах, конкурсах…	5	5
Всього балів за модуль	30	30
Всього балів за поточний контроль	60
ПІДСУМКОВИЙ контроль
Вид завдання	Максимальна сума балів
1. Теоретичні питання (2 по 5 балів)	10
2. Практичне завдання (задача)	10
3. Тестові завдання (20 тестів)	20
Всього балів за ПІДСУМКОВИЙ контроль	40
Всього балів за дисципліну	100

Розподіл балів, які може отримати студент за різні види контролю студент заочної форми навчання

Поточний контроль
Вид контролю	Модуль 1	Модуль 2
	Максимальна сума балів за поточний контроль = середній бал	Максимальна сума балів за поточний контроль = середній бал
К4 – опрацювання завдань до самостійної роботи	30	30
Всього балів за модуль	30	30
Всього балів за поточний контроль	60
ПІДСУМКОВИЙ контроль
Вид завдання	Максимальна сума балів
1. Теоретичні питання (2 по 10 балів)	20
2. Практичне завдання (задача)	10
3. Тестові завдання (5 тестів)	5
4. Визначення основних термінів та значень (5 термінів)	5
Всього балів за ПІДСУМКОВИЙ контроль	40
Всього балів за дисципліну	100

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю.

Завданням поточного модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал.

Об’єктами поточного контролю знань студентів денної форми навчання є систематичність та активність роботи протягом семестру, яка оцінюється з використанням шести видів контролю:

К1 – усне опитування під час проведення семінарських занять, на менше 2-х за семестр.

• Результати усного опитування проводиться викладачем (за 5 бальною шкалою) за наступними критеріями:

1) вільне володіння базовою термінологією з курсу, високий ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) обізнаність з основною (обов’язковою) та додатковою літературою, а також із сучасною вітчизняною та зарубіжною літературою з питань, що розглядаються;

3) логіка, структура, стиль викладу матеріалу при виступах в аудиторії;

4) вміння захищати свою позицію та здійснювати узагальнення інформації, отриманої з доповідей інших осіб;

5) вміння робити аналітичні узагальнення з проблеми та підсумкові висновки.

П’ять балів може бути отримано студентом при умові його участі в аудиторних заняттях і відповідності його знань усім п’яти зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість балів.

К2 – письмовий поточний контроль (написання економічного диктанту та відповіді на поставленні тестові завдання);

К3 – опрацювання обов’язкових практичних завдань (самостійне розв’язання типових задач, проблемних ситуацій з дисципліни);

К4 – опрацювання завдань до самостійної роботи;

К5 – опрацювання індивідуальних завдань (написання та презентація рефератів; самостійна розробка структурно-логічних схем, кросвордів, тестових завдань, задач, проблемних ситуацій; порівняльний аналіз визначень…);

К6 - бали бонуси за участь у конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Знання студентів оцінюються за традиційною чотирибальною шкалою: 2, 3, 4, 5. Після закінчення модуля за кожен з шести видів контролю визначається середній бал за наступною формулою:

З видів контролю, що є обов’язковими для виконання з кожної теми (К2, К3, К4) у знаменнику формули зазначається загальна кількість семінарських занять у модулі. Отриманий середній бал округлюється до десятих.

Максимальний бал за кожен вид контролю – 5. Максимальний бал за поточний контроль у кожному модулі – 30 (5 балів х 6 видів контролю).

Видом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є виконання письмового домашнього індивідуального завдання (одне завдання за модуль).

За місяць до початку сесії студенти здають або пересилають поштою на кафедру виконані індивідуальні завдання. Роботи студентів мають бути перевірені до початку сесії, і в разі недопущення їх до захисту, повернені студентам для доопрацювання. Під час сесії студенти обов’язково захищають свої індивідуальні завдання в ході співбесіди з викладачем. Максимальний бал за кожне індивідуальне завдання, виконане студентом заочної форми навчання – 30.

Кожна модульна контрольна робота розроблена у 30 варіантах і містить:

1. Тестові завдання (15 тестів). 1 тест = 1 бал (максимальна кількість 15 балів);

2. Практичне завдання – максимальна кількість 10 балів.

Кожна контрольна робота оцінюються за традиційною чотирибальною шкалою: 2, 3, 4, 5 і враховується як виконане завдання при розрахунку середнього балу за вид контролю К2.

Практичне завдання оцінюється в 0, 5 та 10 балів.

Розв’язок задачі (виробничої ситуації) оцінюється в 10 балів, якщо:

• дана правильна арифметична відповідь на поставлену задачу;

• правильно зазначене теоретичне обґрунтування відповідного розрахунку;

• правильно вказані винятки з зазначеного правила та варіанти його використання в конкретних умовах;

• правильно вказана назва відповідного інструктивного матеріалу.

Розв’язок задачі оцінюється у 5 балів, якщо:

• дана неправильна арифметична відповідь на поставлену задачу;

• неправильно зазначене теоретичне обґрунтування (пояснення) відповідного розрахунку;

• неправильно вказані винятки із зазначеного правила та варіанти його використання в конкретних умовах;

• неправильно вказана назва відповідного законодавчого чи інструктивного матеріалу чи вжита назва застарілого матеріалу.

Мінімальна оцінка з урахуванням усіх можливих помилок — 0 балів за відповідну задачу.

Максимальний бал за контрольну роботу становить 25 балів. Переведення набраних за контрольну роботу балів у традиційну чотирибальну шкалу для занесення у журнал обліку успішності відбувається за наступною шкалою:

Кількість набраних балів	Оцінка
21-25	5 (відмінно)
16-20	4 (добре)
12-15	3 (задовільно)
менше 12	2 (незадовільно)

Загальний бал за модуль (максимум 30) визначається як сума балів за поточний контроль. При цьому загальна сума балів округлюється до найближчого більшого числа, кратного 5.

Іспит проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

На іспит виносяться вузлові теоретичні питання і завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач.

Екзаменаційний білет містить 4 завдання:

1. Два теоретичних питання (по одному з кожного модуля) – 10 балів;

2. Практичне завдання (задача) – 10 балів;

3. Тестові завдання (20 тестів) – 20 балів;

Повна відповідь на питання, яка оцінюється в 5 балів, повинна відповідати таким вимогам:

1. розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми;

2. повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій та законів;

3. виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу;

4. здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорії, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки та узагальнення;

5. уміння користуватися методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення;

6. демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

7. використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань необхідних дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання;

8. знання необхідної нормативно-законодавчої бази України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують;

9. знання точних назв та функцій національних фінанси-кредитних установ, історії їх створення і ролі при вирішення проблем, які ставляться у конкретному питанні;

10. засвоєння основної та додаткової літератури.

Відповідь на питання оцінюється в 4 бали, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами допущені незначні помилки.

Відповідь на питання оцінюється в 3 бали, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) та

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами допущені незначні помилки.

Відповідь на питання оцінюється в 2 бали, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття 2-3 пунктів, вказаних вище та

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами допущені значні помилки.

Відповідь на питання оцінюється в 1 бал, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття 4-5 пунктів, вказаних вище та

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами допущені значні помилки.

Відповідь на питання оцінюється в 0 балів, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито більше 5 пунктів, зазначених у вимогах до нього та

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами допущені значні помилки;

3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді;

4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що студент неправильно зрозумів зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповів на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно), числом, кратним 5. При цьому загальна сума балів за іспит округлюється до найближчого більшого числа, кратного 5.

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 20 балів (0,5,10,15), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

Загальний бал з дисципліни «Гроші і кредит» складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 20 балів).

Якщо на іспиті студент набрав менше 20 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту з урахуванням наведених вище положень.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну шкалу за системою ЕСТS здійснюється у наступному порядку:

Кількість набраних балів	Система ЕСТS	Оцінка за 4-ю бальною шкалою
85-100	А	5 (відмінно)
80	В	4 (добре)
65—75	С
60		3 (задовільно)
50-55	Е
20-45	FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
0-15	F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни