
- •1. Основные санитарные требования к размещению предприятий и планировки его территории.
- •2. Основные санитарные требования к производственным помещениям.
- •3. Санитарные требования к бытовым и вспомогательным помещениям (по сНиП 2.09.04 - 87).
- •4. Які заходи необхідно використати для захисту від надлишкового тепла в виробничих приміщеннях?
- •5. Основні заходи для зниження загазування та запиленості повітряного середовища приміщень.
- •6. Які існують види місцевої вентиляції у виробничих умовах? Призначення, принцип їх дії і область застосування.
- •7.Классификация вентиляций
- •8. Нормування складу повітряного середовища при проведенні робіт у газонебезпечних місцях
- •9. Які ви знаєте основні заходи для нормалізації параметрів мікроклімату виробничих приміщень?
- •10. Визначення необхідного повітрообміну при загальнобмінній вентиляції для виявлення шкідливих речовин, водяних парів і надлишкового тепла із приміщення. Кратність повітрообміну.
- •11. Природна вентиляція виробничих приміщень. Аерація. Призначення, причини виникнення, область застосування, достоїнства і недоліки аерації. Порядок проектування аерації.
- •13. Яким образом можна визначити площі припливних і витяжних вікон для організації природної вентиляції виробничих приміщень.
- •14. Визначення необхідного повітрообміну для виробничих приміщень, де неможливо організувати природне провітрювання.
- •15. Порядок визначення робочих характеристик вентиляторів для механічної вентиляції.
- •16. Порядок визначення необхідного повітрообміну по кратності повітрообміну. У яких випадках можливе визначення повітрообміну по кратності?
- •17. Механічна вентиляція на підприємствах. Задачі, схема, методика розрахунку механічної вентиляції.
- •18. Порядок визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції для виведення шкідливих речовин односпрямованої і не односпрямованої дії із приміщення.
- •19. Порядок проектування загально обмінної вентиляції для постів управління гарячих цехів.
- •20. Порядок проектування припливної місцевої вентиляції робочих місць для зниження впливу теплової дії на робітників гарячих цехів.
- •21. Які існують основні напрямки теплозахисту працівників гарячих цехів? Основні етапи проектування механічної припливної вентиляції для зниження впливу теплового випромінювання.
- •22.Гідравлічний розрахунок утрат напору повітря у повітроводах при проектуванні механічної вентиляції
- •23.Вимога санітарних норм до устрою виробничого освітлення в приміщеннях промислових підприємств
- •24. Який виявляє вплив шум на людину, основні джерела шуму та основні засоби зниження шуму у приміщеннях?
- •25. Які шумові характеристики устаткування повинні навести підприємства виробники у технічній документації на устаткування? Дайте характеристику цим характеристикам
- •26. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться у відкритому просторі
- •27. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться в закритому приміщенні
- •28. Порядок проектування необхідної звукоізоляції постів управління виробничих приміщень
- •29. Який виявляє вплив вібрація на людину, основні джерела вібрації та основні засоби зниження дії вібрації на робочих місцях?
- •30. Порядок розрахунку інтенсивності опромінення робочих місць на промислових підприємствах.
- •32. Які заходи необхідно використати для захисту від дії теплового випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •33. Які заходи необхідно використати для захисту від дії електромагнітного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •34. Які заходи необхідно використати для захисту від дії радіаційного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •35. Які заходи необхідно використати для захисту від дії рентгенівського випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •36. Основні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •38. Дайте пояснення заходам щодо забезпечення безпеки експлуатації виробничого устаткування
- •39. Які можуть бути небезпечні зони при дії технологічного обладнання та які існують засоби безпеки при його експлуатації?
- •40. Дія електричного струму на людину, фактори, що вражають, види поразки, причини пораження струмом у приміщеннях і основні засоби по захисту людини від поразки електричним струмом.
- •41. Що таке шагова напруга та від яких факторів залежить розмір небезпечної зони для людини?
- •43. Способи захисту людини від поразки електричним струмом. Захисне заземлення і занулення: призначення, принцип дії, область застосування.
- •47. Які застосовують прилади для захисту від поразки атмосферною електрикою?
- •48. Які застосовують пристрої для захисту від прямого удару блискавки, принцип їхньої дії й основні вимоги до їх проектування?
- •49. Які ви знаєте вторинні прояви блискавки і способи захисту людини від дії вторинних проявів атмосферної електрики?
- •50. Який небезпечний вплив надає блискавка на людину і які заходи захисту від її вражаючих факторів застосовуються у виробничих приміщеннях?
- •53. Які вимоги пред’являються для забезпечення безпеки експлуатації посудин та систем, працюючих під тиском, що відрізняються від атмосферного?
- •54. Організація безпечної експлуатації на промислових підприємствах посудин та систем, працюючих під тиском.
- •55. Які основні пожеже небезпечні показники газоподібних, пилоподібних, рідких та твердих речовин ви знаєте?
- •56. Яким чином можна попередити утворення вибухонебезпечних концентрацій пару пальної рідини або газу у приміщеннях?
- •57. Як класифікуються та характеризуються приміщення по пожежній та вибуховій небезпеці?
- •58. Які основні заходи по пожежній профілактиці проводяться на промисловому підприємстві?
- •59. Які основні засоби застосовуються для припинення горіння та як це обумовлює вибір вогнегасних речовин, які застосовуються для гасіння?
- •60. Як класифікується та характеризуються вогнегасні речовини? Галузь їхнього застосування.
- •61. Причини пожеж та вибухів у приміщеннях, основні заходи по їх запобіганню.
- •62. Вогнегасні речовини, що застосовуються при гасінні пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою електричного струму.
11. Природна вентиляція виробничих приміщень. Аерація. Призначення, причини виникнення, область застосування, достоїнства і недоліки аерації. Порядок проектування аерації.
При естественной вентиляции воздухообмен происходит под действием теплового или ветрового напора без воздуховодов и вентиляторов, а также без предварительной обработки входящего в помещение воздуха
Естественная вентиляция может быть неорганизованной и организованной. Организованная естественная вентиляция называется аэрацией. Для аэрации в стенах здания делают отверстия для поступления наружного воздуха, а на крыше или в верхней части здания устанавливают специальные устройства (фонари) для удаления отработанного воздуха. Для регулирования поступления и удаления воздуха предусматривается перекрытие на необходимую величину аэрационных отверстий и фонарей. Это особенно важно в холодный период года.
Преимущества естественной вентиляции :
- простота эксплуатации
- аэрация позволяет организовать воздухообмен большого объема (до нескольких миллионов м3/ч воздуха) без вентиляторов и воздуховодов, что значительно дешевле механической вентиляции.
- аэрация работает без шумовых эффектов в отличии от механической.
Однако аэрация имеет недостатки:
- зависимость воздухообмена от температуры наружного воздуха (поэтому летом аэрация может не обеспечивать необходимый воздухообмен);
- невозможность обработки входящего воздуха.
Распределение давления воздуха в производственном здании по его высоте при естественной вентиляции (аэрации) :
На уровне оси нижних приточных окон возникает разность давлений, обусловленных различной плотностью наружного и внутреннего столбов воздуха, из-за которой воздух поступает в помещение.
Р1 =
h1g(н
- в),
Па
На уровне вытяжных окон разность давлений обусловливает движение воздуха из помещения в атмосферу
Р2 = h2g(н - в), Па
Следовательно, под влиянием разности давлений возникает воздухообмен с поступлением воздуха через нижние приточные окна и удалением воздуха через верхние вытяжные окна.
Порядок проектування аерації наступний:
1. Определяем необходимый воздухообмен L по зависимостям
2. Задаемся площадью приточных окон F1 из конструктивных соображений, зная длину дома и высоту приточных окон.
3.
Определяем скорость движения воздуха
в приточных окнах
,
м/с
где L - необходимый воздухообмен, м3/с;
F1 - площадь приточных окон, м2;
μ - коэффициент расхода, учитывающий конструкцию окон и угол их открытия; обычно принимают
4. Определяем температуру воздуха на выходе из приточных окон или по зависимости
,
˚C
5.
Находим среднюю температуру воздуха в
помещении
,
˚C
где tр.з - допустимая температура воздуха в рабочей зоне
6. По справочным данным находим плотность наружного воздуха ρп по температуре tп и плотность воздуха в помещении ρср по температуре tср.
7. Находим тепловой напор ∆Рт.
8. Определяем разницу давлений на уровне приточных окон по зависимости
,
Па
9. Определяем разницу давлений на уровне вытяжных окон по зависимости
,
Па
10. Определяем скорость движения воздуха в вытяжных окнах по зависимости
,
м/с
11. Определяем площадь вытяжных окон по зависимости
Таким
образом, определив площади приточных
(F1) и вытяжных (F2) окон, завершили расчет
аэрации.
,
м2
12. Порядок проектування загальнообмінної механічної вентиляції при підвищеній температурі повітря робочої зони, а також для зниження концентрації пилу або шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих цехів.
При механической вентиляции воздух подается в помещение и удаляется из помещения при помощи вентиляторов и воздуховодов, при этом возможна обработка входящего приточного воздуха (т.е. очистка от пыли и вредных веществ, его охлаждения, нагрева, увлажнения и т.п.).При общеобменной вентиляции имеются специальные устройства для подачи чистого и свежего воздуха, а также для удаления загрязненного. Размеры этих устройств необходимо определить при проектировании вентиляции.
Выделение тепла от наружных поверхностей оборудования рассчитывается:
где Q – количество тепла, выделяющегося в помещении, Дж/с;
– коэффициент теплоотдачи, Вт/(м2К);
Fт – площадь теплоотдающей поверхности оборудования, м2;
tн – наружная температура стенки оборудования, С;
tо – температура окружающего воздуха, С.
При испарении вредных веществ с открытых поверхностей
G = WFи, кг/с
где G – масса вредных веществ, выделяющихся в помещении, кг/с;
W – интенсивность испарения веществ с поверхности, кг/(см2);
Fи – площадь испарения, м2.
При выделении вредных веществ в производственном помещении определяют необходимый воздухообмен исходя из равенства массы вредностей в помещении и в удаляемом из помещения воздухе. Это условие можно представить в виде материального баланса G + Lqпр = Lqуд,
где G – масса вредных веществ, выделяющихся в помещении, мг/ч;
L – необходимый воздухообмен, м3/ч;
qпр, – концентрация вредных веществ в приточном воздухе, мг/м3;
qуд, – концентрация вредных веществ в удаляемом воздухе, мг/м3.
Тогда м3/ч
Для обеспечения санитарных норм в помещении принимают qуд = qПДК,
где qПДК – предельно-допустимая концентрация вредного вещества в воздухе рабочей зоны (по ГОСТ 12.1.005-88), мг/ м3.
Поэтому
м3/ч
Если наружный воздух не содержит вредностей, то
мг/м3
При выделении тепла в производственном помещении определяют необходимый воздухообмен исходя из равенства выделяемого тепла в помещении и удаляемого вентиляцией.
Это условие можно представить в виде теплового баланса
cmtпр + Qизб = cmtуд,
где c – теплоемкость воздуха, кДж/(кгК);
m – масса воздуха, подаваемого в помещение, кг/ч;
Qизб, – избыточное количество тепла, т.е. разность между его приходом и уходом, кДж/ч;
tпр и tуд – соответственно температура приточного и удаляемого воздуха, С.
Решая уравнение, получим
кг/ч
Учитывая соотношение между массой воздуха и объемом
кг/м3
получим
м3/ч
где п – плотность приточного воздуха, кг/м3.
В связи с тем, что общеобменная вентиляция должна обеспечить допустимую температуру воздуха на рабочих места, имеем
tуд = tр.з. + t(H – 2),
где tр.з. – допустимая температура воздуха в рабочей зоне в соответствии с ГОСТом, С;
H – высота производственного помещения, м;
t – температурный градиент по высоте помещения, С/м;
2 – высота рабочей зоны, м.
Необходимая мощность электродвигателя определяется по формуле
,
КВт
Общеобменная вентиляция обеспечивает создание необходимого микроклимата и чистоту воздушной среды во всем объеме рабочей зоны помещения. Она применяется для удаления избыточного тепла при отсутствии значительных токсических выделений, а также в случаях, когда характер технологического процесса и особенности производственного оборудования исключают возможность использования местной вытяжной вентиляции.