
- •1. Основные санитарные требования к размещению предприятий и планировки его территории.
- •2. Основные санитарные требования к производственным помещениям.
- •3. Санитарные требования к бытовым и вспомогательным помещениям (по сНиП 2.09.04 - 87).
- •4. Які заходи необхідно використати для захисту від надлишкового тепла в виробничих приміщеннях?
- •5. Основні заходи для зниження загазування та запиленості повітряного середовища приміщень.
- •6. Які існують види місцевої вентиляції у виробничих умовах? Призначення, принцип їх дії і область застосування.
- •7.Классификация вентиляций
- •8. Нормування складу повітряного середовища при проведенні робіт у газонебезпечних місцях
- •9. Які ви знаєте основні заходи для нормалізації параметрів мікроклімату виробничих приміщень?
- •10. Визначення необхідного повітрообміну при загальнобмінній вентиляції для виявлення шкідливих речовин, водяних парів і надлишкового тепла із приміщення. Кратність повітрообміну.
- •11. Природна вентиляція виробничих приміщень. Аерація. Призначення, причини виникнення, область застосування, достоїнства і недоліки аерації. Порядок проектування аерації.
- •13. Яким образом можна визначити площі припливних і витяжних вікон для організації природної вентиляції виробничих приміщень.
- •14. Визначення необхідного повітрообміну для виробничих приміщень, де неможливо організувати природне провітрювання.
- •15. Порядок визначення робочих характеристик вентиляторів для механічної вентиляції.
- •16. Порядок визначення необхідного повітрообміну по кратності повітрообміну. У яких випадках можливе визначення повітрообміну по кратності?
- •17. Механічна вентиляція на підприємствах. Задачі, схема, методика розрахунку механічної вентиляції.
- •18. Порядок визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції для виведення шкідливих речовин односпрямованої і не односпрямованої дії із приміщення.
- •19. Порядок проектування загально обмінної вентиляції для постів управління гарячих цехів.
- •20. Порядок проектування припливної місцевої вентиляції робочих місць для зниження впливу теплової дії на робітників гарячих цехів.
- •21. Які існують основні напрямки теплозахисту працівників гарячих цехів? Основні етапи проектування механічної припливної вентиляції для зниження впливу теплового випромінювання.
- •22.Гідравлічний розрахунок утрат напору повітря у повітроводах при проектуванні механічної вентиляції
- •23.Вимога санітарних норм до устрою виробничого освітлення в приміщеннях промислових підприємств
- •24. Який виявляє вплив шум на людину, основні джерела шуму та основні засоби зниження шуму у приміщеннях?
- •25. Які шумові характеристики устаткування повинні навести підприємства виробники у технічній документації на устаткування? Дайте характеристику цим характеристикам
- •26. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться у відкритому просторі
- •27. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться в закритому приміщенні
- •28. Порядок проектування необхідної звукоізоляції постів управління виробничих приміщень
- •29. Який виявляє вплив вібрація на людину, основні джерела вібрації та основні засоби зниження дії вібрації на робочих місцях?
- •30. Порядок розрахунку інтенсивності опромінення робочих місць на промислових підприємствах.
- •32. Які заходи необхідно використати для захисту від дії теплового випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •33. Які заходи необхідно використати для захисту від дії електромагнітного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •34. Які заходи необхідно використати для захисту від дії радіаційного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •35. Які заходи необхідно використати для захисту від дії рентгенівського випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •36. Основні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •38. Дайте пояснення заходам щодо забезпечення безпеки експлуатації виробничого устаткування
- •39. Які можуть бути небезпечні зони при дії технологічного обладнання та які існують засоби безпеки при його експлуатації?
- •40. Дія електричного струму на людину, фактори, що вражають, види поразки, причини пораження струмом у приміщеннях і основні засоби по захисту людини від поразки електричним струмом.
- •41. Що таке шагова напруга та від яких факторів залежить розмір небезпечної зони для людини?
- •43. Способи захисту людини від поразки електричним струмом. Захисне заземлення і занулення: призначення, принцип дії, область застосування.
- •47. Які застосовують прилади для захисту від поразки атмосферною електрикою?
- •48. Які застосовують пристрої для захисту від прямого удару блискавки, принцип їхньої дії й основні вимоги до їх проектування?
- •49. Які ви знаєте вторинні прояви блискавки і способи захисту людини від дії вторинних проявів атмосферної електрики?
- •50. Який небезпечний вплив надає блискавка на людину і які заходи захисту від її вражаючих факторів застосовуються у виробничих приміщеннях?
- •53. Які вимоги пред’являються для забезпечення безпеки експлуатації посудин та систем, працюючих під тиском, що відрізняються від атмосферного?
- •54. Організація безпечної експлуатації на промислових підприємствах посудин та систем, працюючих під тиском.
- •55. Які основні пожеже небезпечні показники газоподібних, пилоподібних, рідких та твердих речовин ви знаєте?
- •56. Яким чином можна попередити утворення вибухонебезпечних концентрацій пару пальної рідини або газу у приміщеннях?
- •57. Як класифікуються та характеризуються приміщення по пожежній та вибуховій небезпеці?
- •58. Які основні заходи по пожежній профілактиці проводяться на промисловому підприємстві?
- •59. Які основні засоби застосовуються для припинення горіння та як це обумовлює вибір вогнегасних речовин, які застосовуються для гасіння?
- •60. Як класифікується та характеризуються вогнегасні речовини? Галузь їхнього застосування.
- •61. Причини пожеж та вибухів у приміщеннях, основні заходи по їх запобіганню.
- •62. Вогнегасні речовини, що застосовуються при гасінні пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою електричного струму.
7.Классификация вентиляций
Вентиляция бывает:
по способу перемещения: естественная, механическая;
по назначению: приточная, вытяжная, приточно-вытяжная;
по месту действия: общеобменная, местная, комбинированная.
Плюс конспект.
8. Нормування складу повітряного середовища при проведенні робіт у газонебезпечних місцях
Основные мероприятия по оздоровлению:
механизация и автоматизация, дистанционное управление (даёт возможность вывести рабочих из среды, загрезненной вредными веществами и исключает непосредственный контакт);
совершенствование технологии и замена вредных веществ на менее вредные;
подавление выделения вредных веществ в местах их возникновения;
герметизация оборудования;
вентиляция, кондиционирование и очистка воздуха от вредных веществ;
применение индивидуальных средств защиты (респираторов, противогазов и др.).
9. Які ви знаєте основні заходи для нормалізації параметрів мікроклімату виробничих приміщень?
Под микроклиматом понимают комплекс физических свойств факторов воздушной среды, которые оказывают влияние на тепловое состояние человека. Микроклимат формируют следующие параметры:
Температура воздуха;
влажность воздуха;
скорость движения воздуха;интенсивность инфракрасного излучения.
Основные мероприятия по нормализации параметров микроклимата:
механизация и автоматизация, дистанционное управление;
усовершенствование технологических процессов и оборудования с целью уменьшения выделения тепла в производственных помещениях рациональное размещение технологических процессов и оборудования;
герметизация оборудования;
вентиляция, отопление и кондиционирование воздуха;
устройство зон (помещений) для охлаждения или обогрева работающих;
применение защитных экранов, водяных и воздушных завес, воздушного и водо-воздушного душирования рабочих мест;
-применение индивидуальных средств защиты (специальной одежды, обуви,защитных очков, щитков, перчаток и др.)
10. Визначення необхідного повітрообміну при загальнобмінній вентиляції для виявлення шкідливих речовин, водяних парів і надлишкового тепла із приміщення. Кратність повітрообміну.
Выделение тепла от наружных поверхностей оборудования рассчитывается:
где Q – количество тепла, выделяющегося в помещении, Дж/с;
– коэффициент теплоотдачи, Вт/(м2К);
Fт – площадь теплоотдающей поверхности оборудования, м2;
tн – наружная температура стенки оборудования, С;
tо – температура окружающего воздуха, С.
При испарении вредных веществ с открытых поверхностей
G = WFи, кг/с
где G – масса вредных веществ, выделяющихся в помещении, кг/с;
W – интенсивность испарения веществ с поверхности, кг/(см2);
Fи – площадь испарения, м2.
При выделении вредных веществ в производственном помещении определяют необходимый воздухообмен исходя из равенства массы вредностей в помещении и в удаляемом из помещения воздухе. Это условие можно представить в виде материального баланса G + Lqпр = Lqуд,
где G – масса вредных веществ, выделяющихся в помещении, мг/ч;
L – необходимый воздухообмен, м3/ч;
qпр, – концентрация вредных веществ в приточном воздухе, мг/м3;
qуд, – концентрация вредных веществ в удаляемом воздухе, мг/м3.
Тогда
м3/ч
Для обеспечения санитарных норм в помещении принимают qуд = qПДК,
где qПДК – предельно-допустимая концентрация вредного вещества в воздухе рабочей зоны (по ГОСТ 12.1.005-88), мг/ м3.
Поэтому
м3/ч
Если наружный воздух не содержит вредностей, то
мг/м3
При выделении тепла в производственном помещении определяют необходимый воздухообмен исходя из равенства выделяемого тепла в помещении и удаляемого вентиляцией.
Это условие можно представить в виде теплового баланса
cmtпр + Qизб = cmtуд,
где c – теплоемкость воздуха, кДж/(кгК);
m – масса воздуха, подаваемого в помещение, кг/ч;
Qизб, – избыточное количество тепла, т.е. разность между его приходом и уходом, кДж/ч;
tпр и tуд – соответственно температура приточного и удаляемого воздуха, С.
Решая уравнение, получим
кг/ч
Учитывая соотношение между массой воздуха и объемом
кг/м3
получим
м3/ч
где п – плотность приточного воздуха, кг/м3.
В связи с тем, что общеобменная вентиляция должна обеспечить допустимую температуру воздуха на рабочих места, имеем
tуд = tр.з. + t(H – 2),
где tр.з. – допустимая температура воздуха в рабочей зоне в соответствии с ГОСТом, С;
H – высота производственного помещения, м;
t – температурный градиент по высоте помещения, С/м;
2 – высота рабочей зоны, м.
Если в помещении выделяются пары воды, то необходимый воздухообмен для их удаления можно определить по формуле
, м3/ч
где Gвп – масса паров воды, выделяющихся в помещении, г/ч;
dуд и dпр – соответственно влагосодержание удаляемого и приточного воздуха, г/кг.
Если неизвестно количество вредных выделений и их виды, то общеобменную вентиляцию рассчитывают по кратности воздухообмена.
Кратность воздухообмена показывает, сколько раз в час меняется воздух в помещении и равна отношению объема проходящего через помещение воздуха, к объему этого помещения.
К = L/V, 1/ч
где L – расход воздуха на вентиляцию, м3/ч;
V – объем производственного помещения, м3.
Нормами вентиляции установлена кратность воздухообмена для всех бытовых помещений, а также для помещений вспомогательного и производственного назначения К = 1 – 10. Для взрывоопасных помещений К6.
При заданной кратности воздухообмена необходимый воздухообмен равен
L = КV, м3/ч