
- •1. Основные санитарные требования к размещению предприятий и планировки его территории.
- •2. Основные санитарные требования к производственным помещениям.
- •3. Санитарные требования к бытовым и вспомогательным помещениям (по сНиП 2.09.04 - 87).
- •4. Які заходи необхідно використати для захисту від надлишкового тепла в виробничих приміщеннях?
- •5. Основні заходи для зниження загазування та запиленості повітряного середовища приміщень.
- •6. Які існують види місцевої вентиляції у виробничих умовах? Призначення, принцип їх дії і область застосування.
- •7.Классификация вентиляций
- •8. Нормування складу повітряного середовища при проведенні робіт у газонебезпечних місцях
- •9. Які ви знаєте основні заходи для нормалізації параметрів мікроклімату виробничих приміщень?
- •10. Визначення необхідного повітрообміну при загальнобмінній вентиляції для виявлення шкідливих речовин, водяних парів і надлишкового тепла із приміщення. Кратність повітрообміну.
- •11. Природна вентиляція виробничих приміщень. Аерація. Призначення, причини виникнення, область застосування, достоїнства і недоліки аерації. Порядок проектування аерації.
- •13. Яким образом можна визначити площі припливних і витяжних вікон для організації природної вентиляції виробничих приміщень.
- •14. Визначення необхідного повітрообміну для виробничих приміщень, де неможливо організувати природне провітрювання.
- •15. Порядок визначення робочих характеристик вентиляторів для механічної вентиляції.
- •16. Порядок визначення необхідного повітрообміну по кратності повітрообміну. У яких випадках можливе визначення повітрообміну по кратності?
- •17. Механічна вентиляція на підприємствах. Задачі, схема, методика розрахунку механічної вентиляції.
- •18. Порядок визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції для виведення шкідливих речовин односпрямованої і не односпрямованої дії із приміщення.
- •19. Порядок проектування загально обмінної вентиляції для постів управління гарячих цехів.
- •20. Порядок проектування припливної місцевої вентиляції робочих місць для зниження впливу теплової дії на робітників гарячих цехів.
- •21. Які існують основні напрямки теплозахисту працівників гарячих цехів? Основні етапи проектування механічної припливної вентиляції для зниження впливу теплового випромінювання.
- •22.Гідравлічний розрахунок утрат напору повітря у повітроводах при проектуванні механічної вентиляції
- •23.Вимога санітарних норм до устрою виробничого освітлення в приміщеннях промислових підприємств
- •24. Який виявляє вплив шум на людину, основні джерела шуму та основні засоби зниження шуму у приміщеннях?
- •25. Які шумові характеристики устаткування повинні навести підприємства виробники у технічній документації на устаткування? Дайте характеристику цим характеристикам
- •26. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться у відкритому просторі
- •27. Акустичний розрахунок рівня звукового тиску від джерела шуму, який знаходиться в закритому приміщенні
- •28. Порядок проектування необхідної звукоізоляції постів управління виробничих приміщень
- •29. Який виявляє вплив вібрація на людину, основні джерела вібрації та основні засоби зниження дії вібрації на робочих місцях?
- •30. Порядок розрахунку інтенсивності опромінення робочих місць на промислових підприємствах.
- •32. Які заходи необхідно використати для захисту від дії теплового випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •33. Які заходи необхідно використати для захисту від дії електромагнітного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •34. Які заходи необхідно використати для захисту від дії радіаційного випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •35. Які заходи необхідно використати для захисту від дії рентгенівського випромінювання в виробничих приміщеннях?
- •36. Основні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •38. Дайте пояснення заходам щодо забезпечення безпеки експлуатації виробничого устаткування
- •39. Які можуть бути небезпечні зони при дії технологічного обладнання та які існують засоби безпеки при його експлуатації?
- •40. Дія електричного струму на людину, фактори, що вражають, види поразки, причини пораження струмом у приміщеннях і основні засоби по захисту людини від поразки електричним струмом.
- •41. Що таке шагова напруга та від яких факторів залежить розмір небезпечної зони для людини?
- •43. Способи захисту людини від поразки електричним струмом. Захисне заземлення і занулення: призначення, принцип дії, область застосування.
- •47. Які застосовують прилади для захисту від поразки атмосферною електрикою?
- •48. Які застосовують пристрої для захисту від прямого удару блискавки, принцип їхньої дії й основні вимоги до їх проектування?
- •49. Які ви знаєте вторинні прояви блискавки і способи захисту людини від дії вторинних проявів атмосферної електрики?
- •50. Який небезпечний вплив надає блискавка на людину і які заходи захисту від її вражаючих факторів застосовуються у виробничих приміщеннях?
- •53. Які вимоги пред’являються для забезпечення безпеки експлуатації посудин та систем, працюючих під тиском, що відрізняються від атмосферного?
- •54. Організація безпечної експлуатації на промислових підприємствах посудин та систем, працюючих під тиском.
- •55. Які основні пожеже небезпечні показники газоподібних, пилоподібних, рідких та твердих речовин ви знаєте?
- •56. Яким чином можна попередити утворення вибухонебезпечних концентрацій пару пальної рідини або газу у приміщеннях?
- •57. Як класифікуються та характеризуються приміщення по пожежній та вибуховій небезпеці?
- •58. Які основні заходи по пожежній профілактиці проводяться на промисловому підприємстві?
- •59. Які основні засоби застосовуються для припинення горіння та як це обумовлює вибір вогнегасних речовин, які застосовуються для гасіння?
- •60. Як класифікується та характеризуються вогнегасні речовини? Галузь їхнього застосування.
- •61. Причини пожеж та вибухів у приміщеннях, основні заходи по їх запобіганню.
- •62. Вогнегасні речовини, що застосовуються при гасінні пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою електричного струму.
30. Порядок розрахунку інтенсивності опромінення робочих місць на промислових підприємствах.
Для обоснования необходимости проектирования средств защиты от тепловых излучений необходимо определить фактическое значение интенсивности тепловых излучений (облученность) экспериментально (например, актинометром) или расчетом.
Величину облученности, создаваемую источником излучения, можно определить по закону Стефана-Больцмана по зависимости
;
где qu – интенсивность тепловых излучений, Вт/м2;
С0 – излучательная способность абсолютно черного тела, Вт/м2К4 (С0 = 5,6703 Вт/м2К4);
Епр – приведенная степень черноты источника излучения и объекта облучения;
Ψ – угловой коэффициент, учитывающий взаимное расположение источника излучения и объекта облучения, а также влияние (в неявной форме) расстояния от источника излучения до объекта облучения;
Ти и Т0 – соответственно температура источника излучения и объекта облучения, К4.
Однако зависимостью
пользоваться
не всегда удобно при расчете облученности
рабочих мест, т.к. не всегда известны
данные для человеческого тела по степени
черноты, по угловому коэффициенту и др.
Поэтому для расчета облученности рабочих
мест определим :
при
;
при
,
где qu – интенсивность тепловых излучений, действующих на работающих, Вт/м2;
F – площадь излучаемой поверхности, м2;
Tu – температура источника тепловых излучений, К;
lu – расстояние от центра излучаемой поверхности до облучаемого тела, м;
A – коэффициент, учитывающий условия лучистого теплообмена, К4;
При qu qдоп условия труда по тепловым излучениям соответствуют санитарным требованиям,
31. Розрахунок тепловідбивного, теплопоглинального екрану, а також екрана, що відводить тепло, для локалізації джерела променистого тепла. Принцип дії екранів, його конструкція і застосовувані матеріали.
ТЕПЛООТВОДЯЩИЙ ЕКРАН
Экраны, которые отводят тепло, представляют собой сварные конструкции, по которым циркулирует вода или воздушно-водяная смесь.
Наиболее подходящие размеры екрана принимаются по диаметру трубы, которая подводит воду или воздушно-водяную смесь к экрану.
Экраны устанавливают в зоне окон печей, которые нужно открывать для ведения технологического процесса, на расстоянии 500-600 мм от горячих поверхностей и на расстоянии 15-20 мм от внешних поверхностей оборудования без окон.
Рисунок 3.1 – Схема экрана, который отводит тепло
Условны обозначения на рисунку:
1 – входной штуцер;
2 – экран;
3 – выходной штуцер;
4 – лабиринтные перегородки.
Максимальное нагревание воды в экране не должно превышать 10-15º через возможность образования накипи.
1. При расчете выходили из теплового баланса
Qв = Qвип,
2. Интенсивность тепловых излучений можно определить по закону Стефана-Больцмана
где C0 - коэффициент излучательной способности абсолютно черного тела (C0 = 5,67 Вт/(м2К4));
пр - приведен степень черноты источника излучения и стального листа экрана;
- угловой коэффициент, который учитывает взаимное расположение источника излучения и объекта облучения (то есть экрана). Для условий установки экрана на стенке оборудования можно принять = 1;
Tе - температура экрана, К;
Тд - температура источника излучения с учетом ее роста при экранировании на 20-30%, K.
3. Определяем степень черноты
4. Определяем количество тепла, которое необходимо отвести водой от экрана
5. Далее определяем Необходимую весовую расход воды
6. С учетом плотности воды в в объемный расход воды
Принимают плотность пресной воды в = 1000 кг/м3, а морской - в = 1010-1050 кг/м3.
На трубопроводах, подводящих воду в экран, обязательно устанавливают фильтр.
7. При проектировании экранов, которые отводят тепло, кроме расчета расхода воды на экран также необходимо определить:
- размеры экрана и трубопроводов (размеры трубопроводов выбирают по таблицам из стандартного ряда трубопроводов);
- гидравлический расчет затрат давления воды в экране (с учетом установки фильтров);
- проверка давления цеховой сети на возможность преодоления рассчитанных затрат напора, то есть если Рпот > Рс, то необходимо предусмотреть установку насоса на входе в экран.
Расходы давления воды состоят из расходов на трение, на местных сопротивлениях и на фильтре.
Экраны, которые отводят тепло, эффективно поглощают тепловые излучения во всем диапазоне длин волн (от длины волны 1,5 мкм и выше), что является их достоинством.
Недостатки этих экранов:
- громоздкость конструкции, что не всегда допустимо по условиям производства;
- необходимость наличия трубопроводов, фильтров и насосов для подачи воды;
- необходимость подготовки воды (умягчение, фильтрации и т.п.) для повышения срока службы экрана;
- сравнительно малый срок службы экрана через отложения накипи.
Поэтому эти экраны применяют для экранирования высокотемпературных печей (доменных, сталеплавильных, нагревательных и др.).
Проектирование теплоотражающих экранов Тепловой поток, встречая на пути экран из высокой теплоотражающей способностью, отражается от него в основном обратно к источнику и только некоторая частица его поглощается экраном. Нагреваясь в результате поглощения некоторого количества энергии к температуре, экран в свою очередь становится источником излучения и от екрана возникает тепловой поток. Однако это излучение в значительной степени ослаблено. Если установить ряд экранов, то излучение можно значительно снизить. Необходимо определить фактическое значение интенсивности тепловых излучений по формулам:
при
;
при
,
qд-о
–
интенсивность
тепловых излучений от источника до
объекта облучения (без экрана), Вт/м2
qэ-д – отраженный тепловой поток от экрана до источника излучения, Вт/м2;
Ти - температура источника излучения, К;
То - температура экрана, К;
То – qэ-о – тепловой поток от экрана до объекта облучения, Вт/м2;
Tи – температура источника излучения, К;
Tэ – температура екрана, К;
Tо – температура объекта облучения, К.
1. Конечно температура источника излучения Тд известна. Поэтому определяем коэффициент понижения температуры источника от Тд к То.
где Тд - температура источника излучения с учетом ее роста при экранировании на 30-40%, К;
2. Определяем необходимый коэффициент снижения теплового потока
Если tд 400 С, то mнб 4 (При этом погрешность расчета равен+3 %).
3. Задаемся материалом экрана и определяем по и, о, э.
4.
Определяем приведены степени черноты
5. Определяем необходимое количество экранов
Если материал источника излучения и екрана одинаковый, то при одном экране поток уменьшается в два раза.
Материал теплоотражательных экранов:
– алюминиевый лист;
– алюминиевая фольга (альфоль);
– белая жесть и др.
Достоинства теплоотражающих экранов:
- простота конструкции;
- сравнительно малые габариты экранов;
- удобство в эксплуатации;
- эффективное снижение тепловых лучей (при установке двух и более экранов).
К недостаткам стоит отнести возможность снижения эффективности экранирования при изменении отражательной способности материала экрана (когда экран темнеет).
Теплопоглощающие экраны применяются как переносные (при ремонтных работах), а при наличии пауз в технологическом процессе (необходимых для охлаждения екрана) и как стационарные.
При расчете экрана исходим из теплового баланса
Qп = Qвип,
где Qвип - количество лучистого тепла, что действует на экран, Вт;
Qп - количество тепла, поглощенного экраном, Вт.
Qп = mc(tк – tп),
где m - масса экрана, кг/с;
с - теплоемкость материала экрана, Дж/(кг K);
tк - конечная температура экрана (не более 35 ºC), ºC;
tп - начальная температура экрана, ºС.
При этом под массой экрана понимают такую массу, что в течение одного часа действия теплового излучения обеспечит нагрев экрана не выше 35 ºС. Если необходимо, чтобы экран работал в этих условиях 2 часа, то массу экрана нужно удвоить, 3 часа - массу утроить и т.д.
Возможные виды теплопоглощающих экранов:
– стальной лист с теплоизоляцией из асбеста, кирпича и т.д.;
– алюминиевый лист с теплоизоляцией из асбеста, кирпича и т.д.;
– кирпичная стенка толщиной в полкирпича;
- стальная сетка с закаленным органическим или силикатным стеклом;
– стекла закаленные силикатные или органические.