
- •Лекція 1
- •Тема 1.1: Основи теорії держави
- •Література:
- •1. Основні теорії походження держави і права
- •2. Поняття та ознаки держави
- •3. Поняття функцій держави, їх види
- •4. Класифікація держав за їх формою
- •4. 1. Форми державного устрою
- •4.2. Форми державного правління
- •4. 3.Політичні режими держав
- •Лекція 2
- •Тема 1.3: Основи теорії права
- •Література:
- •1. Поняття та ознаки права
- •2. Функції та принципи права
- •3. Джерела (форми) права
- •4. Норми права. Система права
- •Лекція 3
- •Тема 2.1: Конституційне право як провідна галузь права
- •Література:
- •1. Поняття, предмет та метод конституційного права
- •2. Джерела конституційного права
- •3. Загальні засади конституційного ладу в Україні
- •4. Основи правового статусу людини і громадянина
- •5. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
- •Лекція 4
- •Тема 3.1: Цивільне право України: загальні положення
- •Література:
- •1. Поняття і система цивільного права
- •2. Поняття та структура цивільного законодавства
- •3. Поняття цивільних правовідносин та їх види
- •4. Суб’єкти та об’єкти цивільних правовідносин
- •Лекція 5
- •Тема 3.3: Право власності та інші речові права
- •Література:
- •1. Поняття і форми власності в Україні
- •2. Суб’єкти права власності та захист їхніх прав
- •3. Підстави виникнення та припинення права власності
- •4. Права на чуже майно та їх види
- •Лекція 6
- •Тема 4.1: Сімейне право України
- •Література:
- •1. Поняття, предмет, принципи та система сімейного права
- •2. Сім’я та шлюб за сімейним законодавством
- •3. Права та обов’язки подружжя
- •4. Права та обов’язки матері, батька та дитини
- •Лекція 7
- •Тема 5.1: Трудове право: загальні положення
- •Література:
- •1. Предмет, система та джерела трудового права
- •2. Трудовий договір
- •3. Колективні договори та угоди
- •Лекція 8
- •Тема 5.2: Робочий час та час відпочинку Трудова дисципліна та матеріальна відповідальність.
- •Література:
- •1. Робочий час і його види
- •2. Час відпочинку і його види
- •3. Поняття трудової дисципліни
- •4. Дисциплінарна відповідальність
- •5. Матеріальна відповідальність
- •Лекція 9
- •Тема 6.1: Адміністративне право: загальні положення
- •Література:
- •1. Поняття, предмет і метод адміністративного права України
- •2. Система та джерела адміністративного права України
- •3. Адміністративні правовідносини
- •4. Поняття, склад і види адміністративних проступків
- •Лекція 10
- •Тема 7.1: Кримінальне право: загальні положення
- •Література:
- •1. Поняття і система кримінального права України
- •2. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •3. Поняття та ознаки злочину, його склад
- •4. Стадії вчинення злочину
- •5. Кримінальне покарання: поняття та ознаки. Види кримінальних покарань
5. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
Народовладдя в Україні реалізується на основі Конституції через інститути безпосередньої (прямої) та представницької (виборної) демократії. До інститутів безпосередньої демократії, які забезпечують ухвалення державного рішення прямим волевиявленням народу, відносять: референдум; обговорення проектів нормативних актів; участь у виборах органів державної влади; загальні збори громадян; звіти депутатів і виконавчих органів перед населенням.
Представницька демократія - це засіб реалізації волі народу через представників, обраних ним до органів влади: насамперед, народних депутатів, Президента, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів органів місцевого самоврядування.
Вибори - це форма безпосередньої демократії по формуванню державного органу або наданню повноважень посадовій особі, що здійснюється шляхом голосування уповноважених осіб за умови, що на кожний отриманий таким чином мандат можуть претендувати в установленому порядку два чи більше кандидатиi. Залежно від органу, який обирається на виборах, вони бувають парламентські (тобто вибори народних депутатів України), президентські, вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів.
Враховуючи підстави проведення виборів, вони поділяються на чергові, позачергові (дострокові), проміжні (наприклад, замість народного депутата, який достроково припинив свої повноваження), повторні (у разі, якщо вибори були визнані недійсними або такими, що не відбулися).
Залежно від територіальних меж проведення вибори бувають загальнонаціональні та місцеві.
Принцип організації виборчих округів у поєднанні з порядком визначення результатів виборів, встановлені в об’єктивному виборчому праві, носить назву виборчої системи. Існує три основних види виборчих систем - мажоритарна, пропорційна, змішана, які, в свою чергу, також поділяються на підвиди.
При мажоритарній виборчій системі застосовується такий порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі решта вважаються не обраними.
При пропорційній виборчій системі застосовується порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу.
При змішаній виборчій системі застосовується такий порядок визначення результатів виборів, коли мандати до представницьких органів розподіляються шляхом поєднання мажоритарної та пропорційної виборчої системи у рівних долях чи з перевагами якоїсь із них.
Демократичними принципами виборчого права є :
загальне, рівне і пряме виборче право при таємному голосуванні;
вільне й рівноправне висування кандидатів у депутати;
гласність і відкритість;
рівність можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії;
неупередженість до кандидатів з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування;
свобода агітації.
Референдум - це голосування населення всієї держави (загальнодержавний референдум) або певної частини її населення (місцевий референдум) з метою вирішення найважливіших питань державного та суспільного життя. Референдум і вибори мають загальний метод здійснення голосування, але відрізняться своїм предметом. Вибори проводяться для визначення особи, яка, на думку більшості виборців, найбільш гідна обіймати виборну посаду. Завданням референдуму є вирішення важливих питань, не пов’язаних із наданням юридичної сили мандатам якихось осіб. Це можуть бути затвердження, зміна чи скасування законів, вирішення проблем територіального устрою в межах держави тощо.
Залежно від тих чи інших ознак референдуми поділяються на певні види. Розрізняють імперативний і консультативний, конституційний.