28. Передумови, причини, характер і рушійні сили Визвольної війни серед. 17ст.Формування Укр.. Козацької держави.

Основною причиною війни стала посилення соціального(з кожним роком збільшується повинності і податки), політичного(посилення польсько-шляхетської влади на Україні), економічного(зріст крупного феодального землеволодіння), національного(українців не допускали до правління містом, лишали права вільної торгівлі) та релігійного(наступ католицизму) гніту в Польщі. В зв’язку з цим невдоволення зростає у всіх верствах населення. Селяни виконували на користь феодала різні повинності, сплачували в королівську казну податки за житло і за худобу. Міщани міста знаходилися на землі феодала і тому феодали вимагали, щоб міщани сплачували податки. Козацтво вважало себе майже шляхетським станом і вимагало збільшення реєстру, повернення їм колишніх і надання нових привілеїв. Дрібна українська шляхта сваволі шляхтичів і це теж викликало її невдоволення. Український народ не міг змиритися національним гнобленням. Привілеї католицької церкви, переслідування православної церкви викликало анті уніатський рух. Таким чином рушійними силами стали: селяни, міщани, козаки, до них приєдналася козацька старшина, дрібна українська шляхта. Але очолило це повстання козацька старшина і дрібна українська шляхта. Усі версти населення прагнули звільнитися від влади Польщі. Селянство, міщанство прагнуло знищіти кріпосницькі порядки і національний гніт.

Характер війни: національний, визвольний, народний і справедливий.

У роки визвольноїї війни укр. народу в Укр. виникає держава в формі козацька Республіканська – гетманщина. Її територія включала Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства, частину волинського та Білої Русі.

Держава Б. Хмельницького будувалася за системою, що нагадувала територіально-політ. устрій Запорізької Січі:

Генеральний уряд на чолі з гетьманом;

Полковий уряд на чолі з полковником;

Сотенний уряд на чолі з сотником;

Влада міських та сільських отаманів;

Чільним органом влади козацької держави була Загальна військова рада. Участь в роботі цього органу влади могло брати все козацтво, а в розв’язанні найважливіших питань – міщани та духовні особи. Рада старшин вирішувала військові, правові, адміністративні, господарські та зовнішньополітичні питання. Гетьман очолював генеральний уряд, генеральну старшину, яка складалася з ген обозного, ген судді, ген осавула, ген писаря, ген бунчужного. Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини нагадував традиційний військовий: територія розділялася на 16 полків та сотні на чолі з полковниками і сотниками відповідно. В ході нац. - визвол. війни в Укр. відбулися корінні зміни в адміністративно-політичному устрої. Закладалися основи національної держави республіканського типу, яка дала змогу назвати Гетьманщину “Козацькою республікою”. Зміни в соц.-економічному житті Гетьманщини відбувалися в бік капіталістичних відносин. Однак подальший хід історичного розвитку Укр. перервали революційні перетворення, які були розпочаті Б. Хмельницьким.