- •33Галицько-Волинська держава-спадкоємиця кр.Її утворення, піднесення і занепад.Роман Мстиславович.Данило Галицький.
- •6.Політика царського самодержавства щодо обмеження автономних прав гетьманської держави.Знищення Гетьманщини.
- •11.Роль українського козацтва та Запорозької Січі в боротьбі українського народу за свою незалежність.
- •2.Український нац.Рух у першій половині хіХст. Кирило-Мефодіївське товариство. Визначні представники т.Шевченко, м.Костомаров та ін.
- •27.Розкрийте роль київських князів у розбудові кр. Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.
- •23.Козацтво та його місце в системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні.
- •3.Б.Хмельницький – визначна постать в українській історії.
- •5.Розбудова кр за Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
- •29.Розкрийте значення кр та Галицько-Волинського князівства в історії укр.Народу.
- •43.Український національний рух хіх-початку хХст.: основні етапи розвитку, здобутки і втрати.
- •4.Українська національно-демократична революція 1917-1920рр.: доба цр, доба гетьманату Скоропадського, доба Директорії.
- •10.Видатні державні та політичні діячі в роки Української національно-демократичної революції 1917-1920рр.:м.Грушевський, в.Винниченко.
- •8.Внутрішня і зовнішня політика цр в період Української національно-демократичної революції 1917-1920рр. І-іv універсали цр.
- •47.Опишіть процеси модернізації економіки в Україні у 20-30-ті роки хХст.Політика індустріалізації:головні завдання, хід, наслідки.
- •49.Розкрийте роль київських князів у державотворчих процесах.
- •34.Проголошення державної незалежності України та перехід до ринкової економіки соціального спрямування.
- •24.Сучасна нац.Політика Укр.Держави та міжнаціональні відносини в України, їх вплив на державотворчі процеси.
- •25.Україна в роки Другої світової війни, Внесок України у розгром нацистської Німеччини.
- •16.Становлення та суспільно-політичний розвиток Української держави наприкінці хх на початку ххІст. Видатні державні та політичні діячі суверенної України.
- •7.Капіталістчна еволюція України у складі Автро-Угорської та Російської імперій, її особливості у хіх-початку хХст.
- •21.Проаналізуйте політ., соц-економічний та культурний розвиток кр у іх-хіІст.
- •22.Охарактеризуйте діяльність б.Хмельницького та формування Української козацької держави в ході нац-визвольної революції середини хvіІст.
- •44.Економічне становище України в сучасних умовах. Основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.
- •42.Опишіть події, які засвідчували про початок нац відродження в Україні (кінець 80-х – початок 90-х років хХст). Народний рух України. В.Чорновіл.
- •12.Особливості соц-економічного розвитку України в кінці хіх – на початку хХст.
- •19.Обгрунтуйте значення кр в історії укр.Народу та народів Східної Європи.
- •40.Процеси нац-культурного відродження в Україні в кінці хх-початку Ххіст.
- •41.Політика рад.Влади в галузі сільського господарства в Україні у 20-30-ті роки.
- •XXст. Колективізація. Причини та наслідки голодомору 11932-1933рр.
- •9.Соціально-економічний та політичний розвиток Київської Русі (10-11 ст.)
- •14.Економічні реформи в Україні 50-60-х років 20ст(доба «відлиги»), їх зміст,суперечливий хар-р,наслідки.
- •13. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої(14-17ст).
- •26.Дисиденський рух в Україні та його вплив у вирішенні національних політичних та культурних прав українського народу.
- •32.Соціально-економічне становище України у 20-30 роках 20ст: неп, індустріалізація, примусова колективізація та її наслідки.
- •18.Міжнародне співробітництво Укр.. В сучасних умовах.
- •15.Повоєнна відбудова та економ. Розвиток Укпр. 1946-1953рр.
- •28. Передумови, причини, характер і рушійні сили Визвольної війни серед. 17ст.Формування Укр.. Козацької держави.
9.Соціально-економічний та політичний розвиток Київської Русі (10-11 ст.)
Панує натуральне гос-во, при якому все необхідне виробляється не для продажу на ринку, а для внутр. споживання.
Землеробство – основне заняття, вирощувалися пшениця, овес, просо, жито, ячмінь. Основними знаряддями праці ьули рало, борона, серп, коса.
Скотарство – розводилися воли, коні, корови, вівці, свині, кози.
Ремесло – до 60 спеціальностей: кузнецьке, ткацьке, гончарне, шкіряне, ювелірне та ін.
Внутр. торгівля – ремісничі вироби повсюди мінялися на с/г, намітилася деяка спеціалізація районів: з Прикарпаття везли сіль, з півдня – хліб, худобу, з півночі – хутра.
Зовнішня торгівля – К.Р. експортувала: худобу, хліб, сіль, ремісничі вироби, хутра, імпортувала: вино, тканини, прянощі, тощо. Найбільий торговельний шлях – «із варяг у греки» - по Дніпру. Широко велася торгівля з Візантією, Скандинавією, Польщею, Чехією, Німеччиною.
Ранньофеод монархія федерального типу, при якій існувала така піраміда влади:
А) на чолі держави – великий київський князь
Б) найближче оточення – особиста дружина та удільні князі
В) суд, збір данини і судових мит здійснювали спеціальні дружинники, що називалися мечниками, вірниками
Г) правління невиликими містами здійснювали намісники великого князя – тисяцькі й посадники.
Залежне населення: смерди, закупи, рядовичі, ізгої, холопи.
Феод експлуатація здійснювалась шляхом ек примусу та позаек адміністративного примусу.
До 2пол. 10ст. на Русі не існувало індивід. Власності на землю. Вона вважалася спільною власністю князів, бояр, старших дружинників, а уособлював її глава своєрідної корпорації- київський великий князь. Власне ж боярська земельна власність ск-ся лише на поч. 12 ст. Через ці особливості повстання населення в Києві не мали хар-ру класової боротьби.
14.Економічні реформи в Україні 50-60-х років 20ст(доба «відлиги»), їх зміст,суперечливий хар-р,наслідки.
Суспільно-політичне життя і СРСР, а отже й рад. Укр. у другій пол. 50-х - перш. пол. 60-х рр. Харак-вся частковим відходом від сталінізму, деякою демократизацією життя. Вона пов’язана з перебудуванням на посаді першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова. Новий відлік часу в житті рад. сус-ва започаткував XX з’їзд КПРС, який відбувся 14-25 лютого 1956 р. 25 лютого 1956 р. під час закритого засідання XX з’їзду М.С.Хрущов виголосив таємну доповідь, присвячену культові особи Сталіна. Жорстокій критиці була піддана центральна постать тоталітарного режиму. Цей момент можна вважати початком десталінізації радянського суспільства. Боротьба за утвердження демократичних засад у всіх сферах життя, ліквідація жахливої спадщини сталінізму були оголошені стратегією політичного курсу партії. Вперше повідомили про реабілітацію укр. письменників – жертв сталінських репресій. Розпочалася кампанія за реабілітацію таких видатних постатей національної культури - Куліша, Л.Курбаса, О.Довженко. Реабілітація проходила в декілька етапів: у 1956-1959 рр. було повністю реабілітовано 250 тис. осіб (переважно посмертно). Разом з тим, додому повернулися десятки тисяч в’язнів ГУЛАГу. На березень 1957 р. було звільнено з таборів, спец поселень тощо близько 65 тис. осіб. В Укр. ж за період 1953-1961 рр. було реабілітовано 290 967 громадян, у 1963-1966 рр. процес реабілітації жертв сталінського терору пішов на спад: реабілітовано було 80 тис. чол.. М.Хрущов і його оточення не наважилися на рішучий перегляд прав жертв політичних процесів, сфабрикованих у 20-30-ті роки. Хоча примусове виселення кримських татар, німців та інших етнічних груп з південних районів Укр. було визнане незаконним, але їхнє повернення на землю батьків не дозволялося. Отже, XX з’їзд КПРС серйозно розхитав суспільство, став могутнім каталізатором політичних процесів. Проте низка після з’їздівських акцій засвідчила водночас і обмеженість, консерватизм “верхів”, їх прагнення загальмувати процес десталінізації суспільства. 1959 рік знаменував початок фактичного відходу партійної верхівки від подальшої демократизації суспільства. Хоча критика сталінізму й тривала, але помітного позитивного впливу на суспільне життя вона вже не справляла. „Відлига" була викликана не лише особистим бажанням Хрущова чи збігом обставин. Змін вимагало життя. Західний світ вступав в еру тотальної модернізації, пов'язаної з розвитком науково-технічної революції. „Змагання двох систем" вимагало нових темпів, нових імпульсів у розвиткові радянського суспільства, прискорення економічного поступу, підвищення життєвого стандарту. Непослідовність і непевність десталінізації найнаочніше проявилася в процесі політичної, юридичної та громадської реабілітації жертв репресій сталінізму. На кінець 50-х рр. органами КДБ і прокуратури республіки було переглянуто справи майже 5,5 млн. чол., які перебували на обліку репресивних органів. З цього обліку знято 58% справ. Ці цифри свідчать про жахливий масштаб репресій і одночасно — про обмеженість процесу реабілітації їх жертв. Поза законом залишилася більшість жертв репресій 20 — початку 30-х рр., діячі ОУН-УПА та ін. У цій обмеженості й непослідовності відчувалась, однак, певна система.. М.Хрущов вдався до серії економічних експериментів.Одним з найрадикальніших заходів була спроба частково децентралізувати керівництво економікою. Право планування й розпорядження місцевими ресурсами було передано від центральних відомств місцевим раднаргоспам. Внаслідок цього Україна несподівано отримала небачену досі економічну самостійність, до якої здебільшого не була готовою партійно-господарська бюрократія республіки. Втім ця економічна „незалежність" не означала, що Україна могла сама оперувати своїми економічними здобутками. Тільки у 1959—1961 рр. вона віддала до загальносоюзного бюджету близько 14% свого національного доходу, які нічим не були відшкодовані. У будь-якому випадку Україна не мала змоги скористатися можливостями цієї тимчасової децентралізації, оскільки економічна система працювала в цілому за законами попереднього часу.Багато обіцяли нововведення в сільському господарстві. Велике позитивне значення мала ліквідація машинно-тракторних станцій і передача їх майна колгоспам. Була скасована зайва ланка і без того громіздкої системи управління сільськогосподарським виробництвом. Великим плюсом стало підвищення заробітної платні колгоспникам. Відповідним чином змінювався стан справ у промисловості. її розвиток в Україні характеризувався значним збільшенням капіталовкладень у важку промисловість, уповільненням темпів розвитку легкої і загальним зниженням темпів зростання.Отже, „відлига" торкнулася тільки окремих сторін життя радянського суспільства. Зміни, що відбувалися, сприяли певному прогресивному розвиткові України. Але непослідовність, суперечливість цих змін зрештою призвели до того, що задуми ініціаторів стали перетворюватися у свою протилежність. Розчарування політикою Хрущова наростало в середовищі народних мас. Вирішальний вплив на долю Хрущова справив провал його спроб домогтися істотного підвищення життєвого рівня народу. Замість цього уряд змушений був провести в 1961 р. грошову реформу, зменшити асигнування на виробництво предметів споживання; інтелігенції, яка чекала глибинних демократичних перетворень, демонтажу тоталітарної системи, а стала свідком незграбної спроби її модернізації. Були підвищенні ціни на м’ясо і масло, та інші продукти, що викликало в масах протести, а у Новочеркаську влітку 1962 р. відбулися страйки і масові демонстрації робітників, жорстоко придушені, розстріляні військами. Країна опинилася перед серйозними продовольчими проблемами. Тоді вперше було проведено значні закупівлі зерна за кордоном. Склалося становище, що спричинило усунення Хрущова з посади глави держави. Змова виникла на найвищому рівні. Рішенням пленуму ЦК КПРС у жовтні 1964 р. Хрущова, який перебував на відпочинку у Криму, було увільнено з посади першого секретаря ЦК КПРС і Голови Ради Міністрів СРСР. Першим секретарем ЦК КПРС було обрано одного з членів консервативного крила в Комуністичній партії – Л.І.Брежнєва. Наступили часи неосталінізму, часи “застою”.