8.Внутрішня і зовнішня політика цр в період Української національно-демократичної революції 1917-1920рр. І-іv універсали цр.

ЦР – носій ідеї нац. Відродження Укр. Як тільки до Києва дійшла звістка про повалення самодержавства, члени керівної Ради “ТУП” прийняли рішення створ. Загальну орг., яка б об’єднала б усі укр. нац. організації і стала на чолі руху. 4(17) березня була утворена нова політична організація яку назвали Центральною Радою. Головою УЦР було заочно обрано відомого укр. Історика, професора Михайла Грушевського.

До ЦР увійшли представники всіх укр. Національних партій – УСДРП,УПСР, УНП. Важливу роль у діяльності Всеукраїнської ЦР відіграли : В.Винниченко, С.Єфремов, Б.Мартос, С.Петлюра, І.Сташенко, П.Христюк…Членами центральної Ради стали майже всі відомі українські письменники, Історики, юристи, діячі кооперації, представники військових, студентських та інших організацій, громад і гуртків, наукових осе­редків — Українського наукового товариства, Товариства українських техніків та агрономів, Українського педагогічного товариства.

Спочатку ЦР відігравала роль київської організації і не змогла відразу сформулювати політичну програму своєї діяльності. У ній точилася боротьба між автономістами і самостійниками.

Київських самостійників на той час очолював М.Міхновський – один із видатніших пропагандистів ідеї незалежності України, засновник УНП. Самостійники ще 3 березня 1917 року оголосили про організацію УЦР, яка мала перетворитися на орган тимчасового державного управління всіма сферами життя незалежної Укр. З часом Рада повинна була скликати Укр. Парламент й сформувати підпорядкований йому уряд.

Таким чином, і самостійники і поступовці взяли участь у створенні УЦР. Діяльність Ради була спрямована здебільшого на розв’язання нац. питання .

З розгортанням нац. Визвольного руху позиції автономістів перемогли. Гасло нац. Територіальної автономії було основною стратегічною метою УЦР.

Резиденцією ЦР став Педагогічний музей у Києві. На місцях створювались губернські, повітові й міські нац.Ради. Вони організовували видання газет і брошур укр.мовою, створювали культурно освітні організації – “Просвіти”, народні будинки, бібліотеки , читальні, драматичні гуртки та хорові колективи. Повний склад Ради восени 1917 року становив 822 членів

19—21 квітня 1917 р. у Києві в приміщенні Купецького зібрання проходив Український національний конгрес. Делегатами його були 1500 осіб. Головою з'їзду було обрано М.С.Грушевського. Основними рішеннями конгресу стали прийняття постанови про необхідність домагання національно-територіальної автономії для України і перебудова Російської держави на федеративну де­мократичну республіку; було обрано новий склад Центральної Ради на чолі з М.С.Грушевським.

Іуніверсал був прийнятий 10червня 1917р. в ньому говорилося, що укр.землі будуть автономією Російської імперії. Правителі ЦР вважали, що вони ще не готові стати незалежною державою, у них поганна армія, і якщо вони будуть незалежні, то усі країни зможуть в будь-яку хвилину напасти на нею.

ІІ універсал був прийнятий 3липня 1917р., в ньому казалось, що скликаний Всеукраїнська установча рада, яка буде вирішати питання автономії України. Але на Всеукраїнському зїзді ЦР було відказано в автономії і це незадовольнило народ України, а особливо деякі партії, і тому 7 листопада 1917р., був прийнятий ІІ універсал про створення УНР. Положення цього універсалу:

1)Створення 8-годинного робочого дня

2)скасування поміщицького землеволодіння

3)Створення державного контролю над виробництвом

4)Забезпечення укр.народові демократичних прав і свобод

5)Скасування смертної кари

11січня 1918р., був прийнятий ІV універсал, в якому говорилося, що УНР стає незалежною, суверенною, самостійною державою укр.народу. Це був дуже важливий документ в історії нашої країни.