4.Дидактичні вимоги до шкільних комп’ютерів та локальної мережі.

Деякі технічні характеристики шкільних комп’ютерів та вимоги до програмного забезпечення мають велике значення не лише для можливості повноцінного виконання повною мірою програми навчання інформатики, а й для формування методики застосування комп’ютерів у навчальному процесі взагалі.

Надійність комп’ютерів, які використовуються в навчальному процесі середніх закладів освіти, можна розглядати не лише як технічну вимогу, а здебільшого психолого-дидактичну, оскільки втрати навального часу на пере завантаження, втрата результатів роботи автоматично знижують інтерес учня до предмета. Тому до школи повинна постачатися досить потужна і надійна сучасна комп’ютерна техніка.

Швидкодія більшості шкільних комп’ютерів, як правило, достатня для виконання основних завдань курсу інформатики. Досить швидко виконується і обмін в локальній мережі документами та електронними повідомленнями практично на всіх типах шкільних ЕОМ.

Робоче місце вчителя доцільно організувати так, щоб кожний учень кожного класу мав свою папку на сервері, де зберігалися результати його роботи за індивідуальними завданнями. Така папка повинна бути захищена.

4). Поняття „форми” використовується щодо навчання в двох варіантах – як форма навчання і як форма організації навчальної діяльності.

У загальній дидактиці прийнято розрізняти конкретні форми навчання учнів за такими ознаками:

1) кількість учасників спільної діяльності – індивідуальна, групова, фронтальна, колективна, парна робота;

2) роль учасників навчального процесу (хто управляє – вчитель або учень).

На вибір організаційних форм впливає і зміст навчання, база знань учнів і вчителя, досвід діяльності та ін.

Індивідуальна форма навчання передбачає взаємодію вчителя з одним учнем.

У групових формах навчання учні працюють у групах, які складаються на різних основах.

Фронтальне навчання передбачає роботу вчителя з цілим класом в єдиному темпі й із спільними задачами.

Колективна форма навчання відрізняється від фронтальної тим, що учні класу розглядають як цілісний колектив зі своїми лідерами і особливостями взаємодії.

Форма організації навчання – обмежена рамками часу конструкція окремої ланки процесу навчання. Форми організації навчання означають певний вид занять – урок, екскурсія, факультативне заняття, екзамен, гурток, олімпіада та ін.

5.Дидактичні особистості уроку інформатики

Шкільна інформатика - наймолодша з усіх шкільних дисциплін і, мабуть, сама проблемна. Одной из проблем является недостаточная разработанность методик преподавания информатики. Однією з проблем є недостатня розробленість методик викладання інформатики. Вивчення інформатики в школі, сприяє освоєнню учнями сучасних інформаційних технологій. И как показывает практика учащиеся применяя полученные знания на уроках информатики, при подготовке к другим предметам, например при подготовке сообщения готовят презентации, повышают свою степень обученности не только по информатике, но и по другим предметам.Поэтому как мне кажется учитель информатики должен как никто другой заинтересовать учащихся своими уроками, своим предметом. І як показує практика учні застосовуючи отримані знання на уроках інформатики, при підготовці до інших предметів, наприклад при підготовці повідомлення готують презентації, підвищують свій ступінь навченості не тільки з інформатики, а й по інших предметам.

Уроки інформатики мають свої особистості.

1. З поширенням ідеології комп'ютерно-орієнтованого навчання, що передбачає використання педагогічних програмних засобів, стає актуальним питання про зміну ролі і обов'язків учителя за умов роботи в комп'ютерному класі. Практика свідчить, що провідна роль учителя зберігається і навіть посилюється і за умов комп'ютерно-орієнтованого навчання, а комп'ютер у всіх випадках залишається надійним і ефективним засобом діяльності вчителя і учня. Використання комп'ютера разом з методично доцільними педагогічними програмними засобами дозволяє вдосконалити стиль та прийоми роботи вчителя за рахунок перекладання на комп'ютер рутинних операцій і забезпечення вчителеві творчого підходу до розв'язування завдань навчання і виховання. Такі важливі компоненти навчально-виховного процесу, як з'ясування можливих навчальних проблем і питань, які виникають у ході навчання, ведення дискусій, заохочення міркувань, підтримка дисципліни, вибір необхідного рівня деталізації при поясненні матеріалу для різних учнів та інші моменти міжособистісного спілкування учнів і вчителя та учнів між собою найефективніше організовувати і проводити може лише вчитель, можливо і використовуючи комп'ютер для підтримки тих чи інших дій. Оскільки при використанні комп'ютерно-орієнтованих систем навчання навчально-пізнавальна діяльність значно інтенсифікується, учні встигають розв'язати значно більше різних задач, то, природно, при цьому виникає значно більше проблемних ситуацій і запитань, у з'ясуванні яких повинен брати участь учитель. Тому при використанні комп'ютерів в навчально-виховному процесі роль учителя не лише не зменшується, а значно зростає. Крім того, комп'ютер ніколи не замінить особистісного спілкування вчителя з учнем і батьками.

2. Систематична робота учнів з комп’ютером на кожному уроці інформатики.

3. Використання ПК разом з доцільними ПЗ дозволяє вдосконалити стиль та прийоми роботи вчителя за рахунок перекладання на ПК рутинних операцій і забезпечення вчителеві творчого підходу до розв’язування завдань навчання і виховання. При використання ПК навчально-пізнавальна діяльність значно інтенсифікується, учні встигають розв’язувати значно більше різних задач, то при цьому виникає значно більше проблемних ситуацій і запитань, у з’ясуванні яких повинен брати участь вчитель.

4. Розвиток комп’ютерної техніки, засобів телекомунікацій та відповідного ПЗ дає можливість вчителеві використовувати нові форми навчання: телекомунікаційні проекти, практикуми, бінарні уроки.

5. між предметний характер змісту навчання інформатики дозволяє розглянути цю навчальну дисципліну як інтеграцію та узагальнення вивчених учнями основ наук.

6. уроки інформатики мають, як правило, підвищений емоційний стан учня, заняттям характерна більша свобода спілкування учнів на уроці.

7. частіше впроваджується на уроках інформатики система взаємодопомоги учнів за рахунок визначення вчителем найбільш успішно працюючих учнів.  

8. систематичне використання комп’ютера для розв’язання навчальних задач створює передумови для копіювання дій педагога, вчитель одержує можливість одночасної роботи із всіма учнями при збереженні принципу індивідуальності за допомогою локальної мережі.

9. різна базова підготовка учнів приводить до того, що першочерговою стає реалізація принципу диференціації та індивідуалізації навчання.

10. сучасний розвиток інформаційних та комунікаційних технологій потребує від вчителя високої професійної компетентності.

11. динамічність змісту навчання, ПЗ потребує від вчителя постійного підвищення професійного рівня, самоосвіти та самовдосконалення.

12. Персональний комп'ютер використовується як об'єкт вивчення: формуються базові знання та вміння роботи з ПК (пристрої, операційна система, методи пошуку інформації). У той же час комп'ютер є засобом навчання і інструментом для вирішення завдань. З огляду на відмінності матеріального і культурного рівня сімей школярі мають різну можливість у використанні комп'ютера для виконання домашніх завдань, для задоволення своїх інтересів, і це треба враховувати при організації навчального процесу.

13. Робота за комп'ютером не може перевищувати 10-30 хвилин (залежно від віку учнів).

14. Як правило, кількість комп'ютерної техніки недостатньо, внаслідок чого необхідна організація спільної роботи малих груп (2-4 учнів на один комп'ютер)

15. В відміну від інших предметів, процес вивчення інформатики характеризується вираженням взаємозв'язку різних підсистем: вчитель-учень; учень - ПК-навчальна книга, вчитель-учень-ПК.

16. На уроках інформатики є можливість створення такої організації навчання і контролю знань, при якій найбільш успішно працюючі учні починають виконувати роль помічників учителя.

17. В цілому на уроки інформатики школярі будь-яких класів йдуть із задоволенням, і пов'язано це з тим, що комп'ютер сам по собі є стимулом до вивчення предмета. Але проникнення комп'ютерів в багато сфер людської діяльності згодом притупляють цей інтерес.