- •Основні школи й напрямки в соціальній антропології
- •1. Становлення й розвиток класичного еволюціонізму
- •Еволюціоністська концепція культури е.Тайлора
- •Критика теорії анімізму
- •Еволюціонізм г. Спенсера
- •2. Дифузіоністський напрямок у культурно-антропологічному знанні Загальна характеристика
- •Культурна міфологія л. Фробеніуса. Теорія культурних кіл ф. Гребнера
- •Диффузіонізм у сша й Англії
- •3. Соціологічна школа в антропології Концепція первісного мислення л. Леві-Брюля
- •Вивчення особливостей мислення, пізнання, сприйняття в сучасному й традиційному суспільствах
- •4. Культурно-історична школа: основні ідеї й принципи Вихідні принципи й основні поняття концепції культури
- •Антропологія а. Кребера
- •5. Біологічні й психологічні напрямки у вивченні культур
- •"Психологія народів"
- •"Групова психологія"
- •Напрямок "Культура-і-особистість"
- •Деякі теоретичні положення й структура культури
- •6. Психоаналітичний підхід до вивчення культур
- •Становлення принципів психоаналізу і їхнє значення для дослідження культур
- •Культурологічна теорія з.Фрейда
- •Психоаналітичне дослідження культур г. Рохейма
- •Аналітична теорія культури к. Юнга
- •7. Функціоналізм і структуралізм у культурній антропології.
- •Функціоналізм б. Маліновського - метод вивчення культур
- •Структурно-функціональна теорія культур а. Редкліфф-Брауна. Культура як сукупність функцій.
- •8. Становлення й розвиток символічної антропології Теорія культур л. Уайта
- •Еволюціонізм л. Уайта
- •Культурологія л. Уайта
- •Технологічний детермінізм л. Уайта. Структура культури
- •9. Культурний релятивізм як напрямок в антропології Вихідні принципи аналізу культур. Критика попередніх напрямків
- •Культурна антропологія м. Херсковіца
- •Принцип культурного релятивізму
Технологічний детермінізм л. Уайта. Структура культури
Основним змістом динаміки культурних змін є ступінь енергозабезпеченності людства. Енергетичну теорію еволюції культури Л. Уайт розвивав під впливом В. Оствальда й інших прихильників енергетизму. Основою його поглядів стало положення В. Оствальда, відповідно до якого "історія цивілізації є історією зростання людського контролю над енергією". Відповідно до цього Л. Уайт пропонував розглядати культури як форми організації й системи по перетворенню енергії. Він використав у культурології поняття "ентропія" як ступінь організованості процесів. У всьому Всесвіті панують закони термодинаміки, по яких енергія прагне до рівномірного розсіювання в просторі, а структура Всесвіту - до спрощення (збільшення ентропії), у межі до якомусь абсолютно рівноважному стану (теплова смерть Всесвіту). Однак у живих організмах і співтовариствах людей процес іде в протилежну сторону, у напрямку ускладнення структури й нагромадження енергії. Л. Уайт наполягав на залучені історичного прогресу в системи глобальної космічної взаємодії.
Критерієм прогресу в еволюції культур він уважав зростання кількості енергії, використовуваною спільністю. Історія представлялася йому нещадною битвою людей із природою за все більший рівень контролю над енергією. Він навіть неодноразово використає слово "приборкання" для опису цього процесу. Першим рівнем і джерелом енергії був людський організм. Ера людської енергії змінилася ерою скорення сонячної енергії у формі оброблення культурних рослин і використання свійських тварин. Потім наступили епохи вітру, води, органічного палива, і, нарешті, в XX ст. люди освоюють атомну енергетику.
Таким чином, критерій суспільного прогресу, згідно Л. Уайта, складається в: "1) кількості енергії, за рік, на душу населення; 2) ефективності технологічних засобів контролю й використання енергії; 3) кількості вироблених продуктів і послуг, що задовольняють людські потреби". Відповідно до даних положень "мета" потоку культурних змін - акумулювати й надавати структурну форму енергії, розсіяної в просторі або існуючої в потенції в навколишній природі. Хотілося б помітити, що запропонований Л. Уайтом критерій прогресивного розвитку описує розвиток технологічних цивілізацій, але не торкається величезної розмаїтості культурних спільностей, наявних на Землі. Крім цього, не ясно, чи є якісні стадії енергетичного розвитку людства або є присутнім лише кількісний ріст у різних формах енергетики.
Визнаючи вирішальну роль енергетичного базису, Л. Уайт практично ототожнював рівень технологічного й культурного розвитку. Більш того, він думав, що кожному способу "приборкання енергії" відповідають певні культурні цінності, ідеологія суспільства. "Можна пророчити, - писав він, - тип соціальної ідеології для суспільства з паровою машиною й атомним реактором". Подібний спосіб розгляду культур отримав назву технологічного детермінізму.
Технологічний детермінізм виявився й в інтерпретації значення частин або пластів культури. Культурна система складається із трьох рівнів: "технологічний пласт у основі, філософський нагорі й соціологічний між ними". Технологічний рівень первинний, вся культура заснована на нім й залежить від нього. Технологія, по Л. Уайту, - це сукупність матеріальних, механічних, фізичних засобів і техніки їхнього використання. За допомогою їх людина як тваринний вид взаємодіє із природою. Технологічний шар ділиться також на знаряддя й енергію. Він визначає зміст соціологічного або соціального рівня, що перебуває в міжперсональних стосунках. Філософський або ідеологічний пласт у культурі містить у собі культурні цінності, мистецтво тощо, виражає технологічні сили й відбиває соціальні системи.
