4. Будівельні організації акціонерного типу

Перехід будівельних організацій до ринкової економіки зумовив утворення нових типів будівельних організацій у формі акціонерного товариства і товарис­тва з обмеженою відповідальністю.

Акціонерні товариства й товариства з обмеженою відповідальністю - це фор­ма об'єднання окремих капіталів, інакше кажучи - це колективна відповідаль­ність підприємств (підприємців), що об'єдналися для спільного ведення справ. Відповідно до положення про акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, та несе відпові­дальність по зобов'язаннях тільки своїм майном. Акціонери несуть збитки лише у межах вартості акцій, які їм належать.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається таке, що має ста­тутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається засновницькими документами, і яке несе відповідальність по зобов'язаннях тільки в межах свого майна. Учасники товариства несуть відповідальність у межах своїх вкладів.

Акціонерні товариства й товариства з обмеженою відповідальністю належать до будівельних організацій (підприємств), заснованих на колективній власнос­ті. Між ними є і загальні риси. Так, у них можна об'єднувати кошти, які нале­жать окремим громадянам, підприємствам, організаціям, для спільної виробни­чої або підприємницької діяльності. Але між ними є і суттєві відмінності.

В акціонерному товаристві кожен акціонер, вкладаючи гроші або майно, от­римує цінний папір - акцію. З допомогою цього грошового документа можна здійснювати певні фінансові операції. Акція може бути продана, віддана у заста­ву тощо, при цьому акціонер здійснює будь-яку таку угоду самостійно, незалеж­но від згоди інших акціонерів. Кожен акціонер може збільшити або зменшити свою частку в статутному фонді шляхом купівлі чи продажу акцій.

Такі можливості відсутні у товариства з обмеженою відповідальністю. За­мість цінних паперів (акцій) кожен учасник такого товариства отримує письмо­ве свідоцтво про розмір внесеного ним вкладу, яке не може бути продано або пе-редано іншій особі. Учасник товариства може передати своє право на внесену ним частку в загальне майно іншій особі тільки за умови згоди інших учасників товариства, які мають право на першочергову купівлю.

Головна ознака, що визначила назву та складає одну з найважливіших пе­реваг товариства з обмеженою відповідальністю, у тому, що учасники това­риства несуть відповідальність по зобов'язаннях, прийнятих на себе товарис­твом, тільки у межах своїх внесків у капіталі товариства. Саме в цьому розу­мінні відповідальність товариства обмежена. Водночас саме товариство як юридична особа відповідає перед кредиторами по зобов'язаннях усім своїм майном. Додаткові відомості про товариства з обмеженою відповідальністю викладені далі (у п. 8.3 л. 8).

Акціонерні товариства можуть бути публічні (ПАТ) та приватні (ПрАТ). У остан­ньому випадку акції розподіляються між засновниками акціонерного товарис­тва (капітал створюється за рахунок іменних паїв без залучення додаткових осіб - учасників зі сторони). Акціонерне товариство, що утворене не тільки за рахунок пайових внесків, а й додаткового капіталу у виді акцій, що розповсюд­жуються вільно у державі, є публічним акціонерним товариством. Приватне акціонерне товариство створюється капіталом його членів (паїв), акції роз­повсюджуються серед його засновників.

Акція - цінний папір, що свідчить про внесення певної частки у капітал акці­онерного товариства і дає право на отримання частини прибутку (дивіденду) та управління акціонерним товариством.

Приватне акціонерне товариство може не публікувати свій капітал, Публічне -зобов'язане публікувати свій статут. Статут акціонерного товариства - це офіційно зареєстрований документ, що визначає вид власності будівельної орга­нізації, сферу її діяльності, спосіб управління нею та контролю за її діяльністю, порядок утворення майна (капіталу), розподілу прибутку, реорганізації та інші положення, що регламентують діяльність акціонерного товариства як юридич­ної особи.

Як приватні акціонерні товариства, так і публічні акціонерні товариства відповідають у обмежених рамках, що не перевищують вартість пакету акцій, який їм належить. Водночас саме товариство не відповідає по майнових зо­бов'язаннях акціонерів, що прийняті ними приватним чином.

Саме акціонерне товариство є єдиним повновладним власником майново­го комплексу, який йому належить, тобто матеріально-речових, інформацій­них та інтелектуальних цінностей. Акціонери є власниками тільки цінних паперів, що надають їм право отримання певної частки прибутку. Акціонер може сам розпоряджатися своєю акцією як цінним папером. Майном розпоряджається тільки товариство в особі його представницьких органів. Акціо­нер впливає на використання майнового комплексу товариства та його ді­яльність у цілому, беручи участь в управлінні. Але суттєвий вилив па хід по­дій можливий тільки за наявності солідного пакету акцій, найкраще конт­рольного, тому що в акціонерному товаристві реалізується принцип: одна ак­ція - один голос. Вищим органом управління акціонерного товариства є загальні збори акціо­нерів, що проводяться один-два рази на рік.

Загальні збори затверджують статут товариства, вносять у нього при необхід­ності зміни, обирають членів правління, ради спостереження, ревізійної комісії. Вони приймають рішення про випуск акцій, визначають основні напрямки ді­яльності товариства, затверджують річні звіти, визначають умови оплати праці посадових осіб акціонерного товариства й ін.

Поточними справами керує правління або рада директорів. Правління - це, по суті, виконавчий орган акціонерного товариства. У великих акціонерних товариствах, поряд із правлінням, утворюється і дирекція. Правління є колегі­альним виконавчим органом. Воно організовує виконання на практиці рішень загальних зборів акціонерів і представляє акціонерне товариство. Очолює правління акціонерного товариства голова, який організовує поточну роботу правління й акціонерного товариства в цілому.